Постановление суда № 75774918, 09.08.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 серпня 2018 року Справа №0440/5538/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., розглянувши заяву обласного комунального підприємства «Дніпродзержинська друкарня» про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за обласного комунального підприємства «Дніпродзержинська друкарня» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов,–

ВСТАНОВИВ:

18 липня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов обласного комунального підприємства «Дніпродзержинська друкарня» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд скасувати та визнати протиправними:

- Постанову №ДН167/273/3Б/АВ/ІП/МГ-ФС/241 про накладення штрафу на суму 372 300,00 грн.;

- Постанову №ДН167/273/3Б/АВ/ІП/МГ-ФС/242 про накладення штрафу на суму 11 169,00 грн.;

- Постанову №ДН167/273/3Б/АВ/ІП/МГ-ФС/243 про накладення штрафу на суму 3 723,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2018 року адміністративний позов обласного комунального підприємства «Дніпродзержинська друкарня» було залишено без руху у зв’язку з недотриманням вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано позивачу протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви.

Суд зазначає, що станом на 09 серпня 2018 року провадження у справі не відкрито.

08 серпня 2018 року позивач звернувся із заявою про забезпечення позову шляхом:

1) зупинення дії Постанов про накладення штрафів, винесених 23.04.2018 року заступником начальника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_1, які набрали чинності 23 квітня 2018 року, у т.ч.

- Постанови №ДН167/273/3Б/АВ/ІП/МГ-ФС/241 про накладення штрафу на суму 372 300,00 грн.;

- Постанови №ДН167/273/3Б/АВ/ІП/МГ-ФС/242 про накладення штрафу на суму 11 169,00 грн.;

- Постанови №ДН167/273/3Б/АВ/ІП/МГ-ФС/243 про накладення штрафу на суму 3 723,00 грн.

2) заборони Заводському ВДВС міста Кам’янське ГТУЮ у Дніпропетровській області здійснювати дії примусового характеру щодо примусового стягнення боргу за виконавчими провадженнями №56908639, відкритого 03.08.2018 року; №56908815, відкритого 07.08.2018 року та №56909081, відкритого 07.08.2018 року.

В обґрунтування вказаної заяви заявник посилається на те, що Постанови про накладення штрафу уповноваженими особами №ДН167/273/3Б/АВ/ІП/МГ-ФС/241, №ДН167/273/3Б/АВ/ІП/МГ-ФС/242, №ДН167/273/3Б/АВ/ІП/МГ-ФС/243 прийняті Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області 23 квітня 2018 року. Позивач зазначає, що 06.08.2018 року та 08.08.2018 року з Автоматизованої системи виконавчих проваджень йому стало відомо про те, що 03.08.2018 року до системи внесені записи про відкриття виконавчих проваджень (примусове виконання) №56908639, №56908815 та №569090815 щодо стягнення з ОКП «Дніпродзержинська друкарня» суми боргу на користь ГУ Держпраці у Дніпропетровській області. Зважаючи на те, що позивач не погоджується з постановами Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафів від 23.04.2018 року і не має намір сплачувати у добровільному порядку накладений на нього постановами штраф у загальній сумі, на даний час існує реальна можливість початку державним виконавцем примусового виконання постанови відповідача, оскарження якої, згідно з чинним законодавством, не зупиняє її виконання. Оскільки правомірність (неправомірність) прийняття оскаржуваних постанов Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області буде встановлена лише судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду цієї справи, стверджувати на даний час про це неможливо, тому у разі встановлення протиправності оскаржуваних постанов і задоволення позовних вимог ОКП «Дніпродзержинська друкарня» про скасування Постанов, позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити його права та повернути його майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення у разі примусового виконання цієї постанови. Позивач зазначає, що слід зупинити дію оскаржуваних постанов до набрання законної сили судовим рішенням у справі, що розглядається, оскільки саме такий спосіб забезпечення позову встановлено ч. 3 та ч.4 ст. 151 КАС України.

За положеннями частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Статтею 152 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову.

Відповідно до пункту 2 частини першої вказаної статті заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України, номери засобів зв’язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти.

Частиною другою статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Перевіривши заяву про забезпечення позову суд встановив, що всупереч вищенаведеним вимогам заявником не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України позивача, офіційні електронні адреси або адреси електронної пошти позивача, а також повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Крім того, пунктами 3, 4 частини першої статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до приписів частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною другою вказаної статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Поряд із цим, частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд звертає увагу, що обов’язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.

Положеннями частини третьої статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Суд зазначає, що у заяві про забезпечення позову позивач просить суд вжити кілька заходів забезпечення адміністративного позову, однак, взагалі не наводить обґрунтування доцільності вжиття заходу забезпечення у формі заборони Заводському ВДВС міста Кам’янське ГТУЮ у Дніпропетровській області здійснювати дії щодо примусового стягнення боргу за виконавчими провадженнями №56908639, відкритого 03.08.2018 року; №56908815, відкритого 07.08.2018 року та №56909081, відкритого 07.08.2018 року.

При цьому, суд звертає увагу, що доказів відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання оскаржуваних постанов до заяви не надано.

Суд зазначає, що з даних Автоматизованої системи виконавчого провадження Міністерства юстиції України https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors дійсно вбачається, що Заводським відділом державної виконавчої служби міста Кам’янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 03.08.2018 року відкрито виконавче провадження №56908639, а 07.08.2018 року – виконавчі провадження №56908815 та №56909081, боржником у яких зазначено: ОКП «Дніпродзержинська лікарня», а стягувачем – ГУ Держпраці у Дніпропетровській області. Проте, у зазначеній системі відсутні відомості з примусового виконання яких саме виконавчих документів відкриті вказані виконавчі провадження.

Таким чином, до матеріалів заяви заявником не було надано жодних доказів на підтвердження існування обставин, вказаних ним у заяві.

Відповідно до частини сьомої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що подана заява про забезпечення позову не відповідає вимогам, встановленим статтею 152 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв’язку з чим вважає за необхідне повернути її заявнику без розгляду.

Керуючись статтями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву обласного комунального підприємства «Дніпродзержинська друкарня» про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за обласного комунального підприємства «Дніпродзержинська друкарня» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов – повернути заявнику без розгляду.

Копію ухвали разом із матеріалами заяви про забезпечення позову невідкладно направити заявнику.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Юхно