Решение № 75752155, 06.07.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ06 липня 2018 року Справа № 804/2667/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБондар М. В. при секретарі судового засіданняБузякові М.Р. за участю: представників позивача представників відповідача Ломаченко С.В., Починка В.В. Чохелі Т.Р., Сіманько І.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНАЛ Н» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНАЛ Н» (далі – ТОВ «ТЕРМІНАЛ Н», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач), в якій просить скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Д" за №0019731306 від 11.12.2017 року, яким ТОВ «ТЕРМІНАЛ Н» донараховано штрафні санкції на суму 285214,75 грн.

В обґрунтування позову зазначено наступне:

- ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі акту перевірки №24841/04-36-13-06/38032594 від 17.11.2017 року винесено податкове повідомлення-рішення від 11.12.2017 року №0019731306;

- під час підготовки документів до перевірки, позивачем було виявлено та надано відповідачу заяву про пошкодження документів;

- відповідачем складено акт про ненадання первинних документів у зв’язку з їх пошкодженням та надано позивачу наказ №4255-п від 07.08.2017 року про перенесення терміну проведення документальної перевірки на час відновлення пошкоджених документів;

- під час відновлення пошкоджених документів, 30.10.2017 року позивачем було самостійно виявлено помилки у раніше поданих деклараціях;

- 30.10.2017 року позивач надав до відповідача бухгалтерську довідку про самостійне виправлення помилки (позивачем донараховано та сплачено ПДФО з дивідендів, нарахованих в 2015-2016 роках та 1 кварталі 2017 року, а також сплачено штрафні санкції в розмірі 25% від донарахованої суми за несвоєчасну сплату);

- позивач зазначає, що у виявленому порушенні відсутня ознака повторності та підвищені розміри штрафів (50% та 75%) застосовується лише у випадках, якщо за аналогічні правопорушення вже було контролюючим органом застосовано штрафні санкції шляхом складання податкового повідомлення-рішення;

- позивач вважає податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки позивач самостійно усунув порушення до початку перевірки.

Ухвалою суду від 16.04.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що в ході проведення перевірки відповідачем встановлено ненарахування, неутримання та несплату позивачем до бюджету податку на доходи фізичних осіб під час виплати доходів у вигляді дивідендів на користь фізичних осіб у розмірі 395 927,64 грн. У зв’язку з чим, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафні санкції у загальному розмірі 285214,75 грн. (із розрахунку 25%, 50% та 75% від суми недоплати за повторність порушення на підставі п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України).

15.05.2018 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 25.05.2018 року для надання додаткових доказів; 25.05.2018 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 08.06.2018 року для надання часу для ознайомлення з матеріалами справи; 08.06.2018 року перенесено розгляд справи на 20.06.2018 року, у зв’язку з перебуванням судді Бондар М.В. у відрядженні та відпустці; 20.06.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 06.07.2018 року.

В судовому засіданні 06.07.2018 року представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов. Представники відповідача заперечували проти позову, просили суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.13 п. 78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України (далі – ПК України) та у зв’язку з отриманням інформації про ухилення ТОВ «ТЕРМІНАЛ Н» від оподаткування виплачених (нарахованих) пасивних доходів у вигляді дивідендів податком на доходи фізичних осіб та військовим збором за період з 01.01.2015 року по 31.03.2017 року наказом від 31.07.2017 №4066-п призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Термінал Н» (а.с.108).

Наказом від 07.08.2017 року №4255-п перенесено терміни проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТЕРМІНАЛ Н» у зв’язкою із отриманням від позивача заяви-повідомлення №01-08 від 07.08.2017 року про неможливість надання документів у зв’язку з їх пошкодженням (а.с. 107).

В період з 06.11.2017 року по 10.11.2017 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питання дотримання податкового законодавства при оподаткуванні виплачених (нарахованих) пасивних доходів у вигляді дивідендів податком на доходи фізичних осіб та військовим збором ТОВ «ТЕРМІНАЛ Н» за період з 01.01.2015 року по 31.03.2017 року, за результатами якої складено акт №24841/04-36-13-06/38032594 від 17.11.2017 року (а.с. 7-13).

Висновком документальної позапланової виїзної перевірки встановлені порушення:

- зокрема, п.п.167.5.1 п.167.5 ст.167, п.п.170.5.2 п.170.5 ст.170 ПК України в частині не нарахування, не утримання та не сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб у розмірі 395 927,64 грн. з доходу, нарахованого за період з 01.01.2015 року по 31.03.2017 року фізичним особам (засновникам) у вигляді дивідендів;

- пп.49.18.2 п.49.18 ст.49, п.51.1 ст.51, пп. «б» п.176.2 ст.176 ПК України та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, в частині надання недостовірних відомостей про суму утриманого податку з доходів у вигляді нарахованих (сплачених) дивідендів за період з 01.01.2015 року по 31.03.2017 року, які призвели до зменшення податкових зобов'язань у розмірі 395 927,64 грн. в Податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за 1-4 квартали 2015, 2016 та 1 квартал 2017 років.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки №24841/04-36-13-06/38032594 від 17.11.2017 року, позивач подав до ГУ ДФС у Дніпропетровській області письмові заперечення від 23.11.2017 року.

Рішенням відповідача від 06.12.2017 року змінено висновки акту перевірки та викладено їх у наступній редакції:

«Перевіркою ТОВ «ТЕРМІНАЛ Н» встановлено порушення:

- п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, зі змінами і доповненнями, в частині не своєчасного нарахування, не своєчасного утримання та не своєчасної сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб в розмірі 395927,64 грн. до або під час виплати доходу у вигляді дивідендів на користь фізичних осіб – учасників товариства за період з 01.01.15 по 31.03.17;

- пп. 49.18.2 п.49.18 ст.49, п.51.1 ст.51, пп. «б» п.176.2. ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, зі змінами і доповненнями, та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, в частині надання недостовірних відомостей про суму утриманого податку з доходів у вигляді нарахованих (сплачених) дивідендів за період з 01.01.15 по 31.03.17, які призвели до зменшення податкових зобов’язань в розмірі 395927,64 грн. в Податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) 1-4 квартали 2015, 2016 та 1 квартал 2017 років» (а.с. 16-18).

На підставі акту перевірки №24841/04-36-13-06/38032594 від 17.11.2017 року відповідачем сформовано та направлено позивачу податкові повідомлення-рішення від 11.12.2017 року:

- №0019731306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 285214,75 грн. (а.с.19);

- №0019721309, яким позивачу нараховані штрафні санкції з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податків у сумі 510 грн. (а.с.112).

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням №0019731306, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДФС України, рішенням якої від 15.03.2018 року податкове повідомлення-рішення від 11.12.2017 року №0019731306 залишено без змін, а скаргу – без задоволення (а.с.23-24).

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 11.12.2017 року №0019731306 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 38.2 ст. 38 ПК України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків (п. 18.1 ст. 18 ПК України).

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Підпунктами 168.1.1, 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок (абзац "а" п. 176.2 ст. 176 ПК України).

Отже, податковий агент зобов'язаний перерахувати до бюджету утриманий податок під час виплати доходу, а якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, то податок підлягає сплаті (перерахуванню) у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем податок з доходів фізичних осіб з виплачених засновникам дивідендів за 2015-2016 роках та І квартал 2017 року було нараховано та виплачено в меншому розмірі.

Відповідно до п. 50.1 ст.50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

З матеріалів справи вбачається, що внаслідок перенесення термінів проведення перевірки позивача (наказ відповідача від 07.08.2017 року №4255-п) у зв’язку з необхідністю відновлення пошкоджених документів, ТОВ «ТЕРМІНАЛ Н» 30.10.2017 року самостійно виявлено помилки в раніше поданій податковій звітності.

На усунення виявлених порушень позивачем 03.11.2017 року подано до Криворізької північної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкові розрахунки (уточнюючі) форми №1 ДФ до раніше поданих декларацій за період з 2015, 2016 та 1 квартал 2017 року (а.с. 69, 71, 73, 75, 77, 79, 81, 83, 85), які прийняті контролюючим органом, що підтверджується квитанціями №2 від 03.11.2017 року про прийняття пакету документів (а.с. 70, 72, 74, 76, 78, 80, 82, 84, 86).

Також, позивачем 30.10.2017 року та 03.11.2017 року сплачено до бюджету донарахований податок з доходів фізичних осіб, що підтверджується платіжними дорученнями №№26 та 27 (а.с.89, 90).

Крім того, ТОВ «ТЕРМІНАЛ Н» самостійно донараховано та сплачено штраф у розмірі 25% за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб у розмірі 98982 грн., що підтверджується платіжним дорученням №28 від 03.11.2017 року (а.с. 87) та бухгалтерською довідкою за жовтень 2017 року (а.с.49).

Зазначений факт самостійного усунення порушень позивачем та сплата штрафних санкцій не заперечується відповідачем. Так, в акті перевірки зазначено, що позивач підтвердив документально нарахування та виплату дивідендів, відображених у податкових розрахунках за формою №1 ДФ за 1-4 квартали 2015 року, за 1-4 квартали 2016 року та за 1 квартал 2017 року шляхом надання уточнюючих розрахунків та бухгалтерської довідки від 30.10.2017 року про самостійне виправлення помилки, донарахування, сплату податку на доходи фізичних осіб з дивідендів нарахованих 2015-2016, за 1 квартал 2017 року та штрафної санкції у розмірі 25% від донарахованої суми.

Отже, самостійне виявлення помилки та її виправлення мало місце до початку проведення перевірки, тобто до 06.11.2017 року.

Пунктом 127.1 статті 127 ПК України визначено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

З розрахунку штрафної санкції по податку на доходи фізичних осіб до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вбачається, що відповідачем застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 25%, 50% та 75% від несвоєчасно сплаченої суми податку (а.с.20 зв.) у загальному розмірі 285214,75 грн.

В судовому засіданні встановлено, що застосовуючи зазначені штрафні санкції, ГУ ДФС у Дніпропетровській області не враховано штраф у розмірі 98982 грн. (а.с.87), який позивачем було самостійно сплачено під час виправлення допущеної помилки.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Представниками відповідача в судовому засіданні не доведено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; неупереджено, добросовісно та розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Також, суд бере до уваги правові позиції Європейського суду з прав людини, викладені у справах «Серков проти України» (заява №39766/05), «Щокін проти України» (заяви №№23759/03 та 37943/06), в яких було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, а це призвело до накладення на заявника додаткових зобов’язань зі сплати податків.

Таким чином, суд приходить висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 11.12.2017 року №0019731306, внаслідок чого останнє підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений ТОВ «ТЕРМІНАЛ Н» судовий збір в розмірі 4278,22 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу і витрат позивача та його представника, що пов’язані із прибуттям до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 134 КАС України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 4 ст.134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів ТОВ «ТЕРМІНАЛ Н» здійснено адвокатом Починком В.В. на підставі договору про надання правничої допомоги №29/03/18 від 29.03.2018 року (а.с. 81).

Відповідно до додаткової угоди №1 до договору №29/03/18 від 29.03.2018 року адвокатом надаються наступні послуги:

- ознайомлення з матеріалами справи, аналіз галузевого законодавства, аналіз судової практики у справах з аналогічними обставинами та розробка правової позиції щодо захисту порушеного права (вартість 1700 грн.);

- підготовка та подання позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про скасування податкового повідомлення-рішення №0019731306 від 11.12.2017 року (вартість 1700 грн.);

- представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції (ціна участі адвоката в одному засіданні, з урахуванням виїзду в м. Дніпро, 1100 грн.);

- підготовка та подання заяв по суті справи (ціна однієї заяви 750 грн.);

- підготовка та подання заяв з процесуальних питань (ціна однієї заяви 280 грн.).

На підтвердження надання правничої допомоги суду надано акт надання послуг №7 від 17.05.2018 року на загальну суму 5880 грн. (а.с.83). Оплата за надання послуг здійснена у безготівковій формі, про що свідчить платіжне доручення №79 від 18.05.2018 року на суму 5880 грн. (а.с.85).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про підтвердження позивачем витрат на правничу допомогу та вважає за можливе стягнути на користь ТОВ «ТЕРМІНАЛ Н» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області витрати на правничу допомогу у розмірі 5880 грн.

Таким чином, загальний розмір судових витрат, що підлягають стягнення на користь позивача становить 10158,22 грн.

Керуючись ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНАЛ Н» (адреса: 50049, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Вільна, буд.4; ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України: 38032594) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А; ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України: 39394856) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 11.12.2017 року №0019731306.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНАЛ Н» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 10158 (десять тисяч сто п'ятдесят вісім) гривень 22 копійки.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду в повному обсязі складено 20.07.2018 року (у зв’язку з перебуванням судді Бондар М.В. у відрядженні та відпустці).

Суддя М.В. Бондар