Постановление суда № 75747174, 03.08.2018, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/9421/14-к

Провадження № 1-кс/524/2369/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2018 року слідчий суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Предоляк О.С., при секретарі судового засідання Тараненко А.Г., за участю слідчого СВ Мазура А.О., розглянувши клопотання слідчого СВ Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області Пітоні Д.О. про тимчасовий доступ до речей та документів, внесене у кримінальному провадженні № 42014170090000097 від 05.06.2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області Пітоня Д.О. звернувся до суду з клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні № 42014170090000097, зареєстрованого 05.06.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 192, ч. 1 ст. 367 КК України, яке погоджене з прокурором Кременчуцької місцевої прокуратури Тютюнник Я.Л.

На обґрунтування клопотання зазначає, що здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, яке внесене 05.06.2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 192, ч. 1 ст. 367 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що 10.01.2014 року між ОСОБА_4 та ПАТ «АКБ Банк» укладено договір банківського вкладу № 165112 (далі - Договір), із встановленням терміну повернення вкладу - 11.03.2014 року, згідно з п. 1.1 Договору. У подальшому, після закінчення строку повернення вкладу, передбаченого Договором № 165112, 11.03.2014 року ОСОБА_4 звернувся до ПАТ «АКБ Банк» з письмовою заявою про повідомлення причини неповернення останньому грошових коштів. Вказану заяву прийнято 11.03.2014 року ПАТ «АКБ Банк», відповідь на яку, у встановлений Законом України «Про звернення громадян» термін, ОСОБА_4 не отримав, а так само не отримав грошові кошти в сумі 136733 грн. Протягом 11.03.2014 року - 13.03.2014 року ОСОБА_5 звертався до ПАТ «АКБ Банк», вимагаючи свої грошові кошти, але гроші останньому не повертали, після чого економіст та заступник директора ПАТ «АКБ Банк» порадили ОСОБА_4 переукласти договір банківського вкладу № 165112 від 10.01.2014 року, з виплатою у кінці терміну. Дану пропозицію останні мотивували тим, що у зв'язку із відсутністю в ПАТ «АКБ Банк» грошових коштів, на даний час останній не має можливості виплатити ОСОБА_4 грошові кошти. 13.03.2014 року між ОСОБА_4 та ПАТ «АКБ Банк» укладено договір банківського вкладу № 171679, та в подальшому, з метою повернення вкладу, 27.03.2014 року ОСОБА_4 знову звернувся до ПАТ «АКБ Банк» з письмовою заявою про повернення грошового вкладу, в якій зазначив, що не бажає переукладати договір. Дану заяву ПАТ «АКБ Банк» отримав 27.03.2014, на яку ОСОБА_4 було надано відповідь за №35-6/104-06 від 14.04.2014 року, в якій ПАТ «АКБ Банк» запевнив, що він розрахується з останнім 13.04.2014, однак в зазначений строк ОСОБА_4 знову не було видано грошові кошти. 15.04.2014 року ОСОБА_4 подав скаргу до управління національного банку України в Полтавській області, на яку отримав відповідь за №03-056/2079 від 15.05.2014 року про те, що під час перевірки були встановлені порушення ПАТ «АКБ Банк» вимог банківського законодавства та нормативних документів Національного Банку України, в результаті чого застосовані заходи впливу передбачені ст. 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність». 18.04.2014 року між ОСОБА_4 та ПАТ «АКБ Банк» знову укладено договір банківського вкладу № 175235 на суму 139 486 грн., із встановленням терміну повернення вкладу - 21.05.2014 року, які знову ж таки не були повернуті в зазначений термін. Листом заступника голови правління ПАТ «АКБ Банк» встановлено, що Постановою Правління Національного банку України № 320 від 30.05.2014 року, ПАТ «АКБ Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Під час досудового розслідування, допитано директора Кременчуцького регіонального управління ПАТ «АКБ Банк» ОСОБА_7, який у своїх показах зробив припущення щодо того, що у зв'язку із скрутною ситуацією ПАТ «АКБ Банк», яка полягала у відсутності у останнього грошових коштів, посадові особи ПАТ «АКБ Банк», не маючи можливості виплатити грошові кошти ОСОБА_4, могли пропонувати останньому переукладання договорів банківського вкладу задля продовження нарахування відсотку, діючи в інтересах останнього.

Листом Національного банку України № 47-605/48421 від 01.09.2014 року встановлено факт накладення адміністративних стягнень на окремих посадових осіб ПАТ «АКБ Банк».

У ході проведення досудового розслідування виникла необхідність доступу до документів, а саме: належним чином завірених всіх копій матеріалів з НБУ, які стосуються адміністративної відповідальності голови правління ПАТ «АКБ Банк», ОСОБА_8, (постанова №1/03-059-1721 від 24.04.2014 року, постанова №3/03-059/2252 від 23.05.2014 року), головного бухгалтера ОСОБА_9 (постанова від 24.04.2014 року №2/03-059/1722, постанова №4/03-059/2253 від 23.05.2014 року); документально підтвердженої інформації про отримання з НБУ за 2013-2014 року ПАТ «АКБ Банк» грошової допомоги (підкріплення) із повною розшифровкою, на які цілі та яким чином ПАТ «АКБ Банк» банк їх використав; інформації з НБУ із урахуванням показників роботи банку ПАТ «АКБ Банк», чи міг вказаний банк з січня 2014 року по травень 2014 року повертати депозити вкладникам, якщо не міг, то у зв'язку з якими причинами, що містять інформацію, яка знаходиться у володінні Національного Банку України (юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Інституцька, 9.

Представник Національного банку України до судового засідання не з»явився, повідомлений про дату. час та місце розгляду клопотання належним чином.

Заслухавши слідчого Мазура А.О., який підтримує клопотання, дослідивши додані до клопотання матеріали, які обґрунтовують його доводи, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити виїмку).

У ч. 2 ст. 160 КПК України визначено, що у клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів зазначаються: 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати; 4) підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; 6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; 7) обґрунтування необхідності вилучення речей і документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.

Згідно ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи, самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю. Слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах та документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Так, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про надання дозволу на тимчасовий доступ не містить достатніх обґрунтувань значення речей і документів, до яких останній просить надати дозвіл на доступ, для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а також підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи, та можливості використання як доказів відомостей, що містяться у них, що є порушенням вимог п. 4, 5, 6 ч. 2 ст. 160 КПК України. Зокрема, слідчий у своєму клопотанні зазначає лише статтю закону України про кримінальну відповідальність, а не правову кваліфікацію кримінального правопорушення, при здійсненні досудового розслідування якого порушується питання про тимчасовий дозвіл до речей та документів, що є порушенням п. 2 ч. 2 ст. 160 КПК України.

Слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого СВ Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції Пітоні Д.О. про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42014170090000097 від 05.06.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 192, ч. 1 ст. 367 КК України. не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 132, 160, 163-165, 166, 309, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції Пітоні Д.О. про тимчасовий доступ до речей та документів, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42014170090000097 від 05.06.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 192, ч. 1 ст. 367 КК України. - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.С. Предоляк