Решение № 75727674, 25.07.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 липня 2018 року м. Рівне №817/636/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Демчук І.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивачів: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник Міщур О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3, ОСОБА_4 доМіністерства юстиції України визнання протиправним та скасування п.5 наказу, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, позивач-1) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), просив визнати протиправним та скасувати п.5 наказу Міністерства юстиції України № 412/5 від 19.02.2018 в частині скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.12.2017 № 38858187, № 38862627, № 38863673, прийнятих приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Круліковською О.А., та внесення записів про скасування записів, внесених на підставі цих рішень.

Обґрунтовуючи позов, позивач-1 зазначив, що на підставі договорів купівлі-продажу, укладених ним з продавцем Приватним підприємством "Лайт Інвестмент", він набув право власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресою : АДРЕСА_1, а саме: приміщення V поверху будівлі корпусу товарів народного споживання (літ. "О-9") (інв. № 15118), загальною площею 1328 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1425981156101; приміщення VI-ІХ поверхів будівлі корпусу товарів народного споживання (літ. "О-9") (інв. № 15118), загальною площею 512,3 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1425883256101; приміщення І поверху будівлі корпусу товарів народного споживання (літ "О-9") (інв. № 15118), загальною площею 1332,2 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1426166256101. Договори купівлі-продажу є дійсними, сторонами не розірвані. Вказав, що відповідно до ч.4 ст.334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Отже, право власності на вказане вище нерухоме майно виникло у нього з дня державної реєстрації 20.12.2017 приватним нотаріусом Круліковською Олександрою Андріївною, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 38863673 від 20.12.2017, індексний номер 38862627 від 20.12.2017, індексний номер 38858187 від 20.12.2017.

Позивач-1 зазначив, що в даному випадку будь-які підстави, визначені законом, для припинення права власності на нерухоме майно, або які б свідчили, що державний реєстратор - приватний нотаріус незаконно прийняв рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно за позивачем, відсутні, на що відповідач не звернув належної уваги.

Позивач-1 вважає, що Міністерством юстиції України прийнято оскаржене рішення в порушення п.п. 1 та 10 ч.8 ст.37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Також позивач-1 покликався на порушення процедури розгляду скарг, встановленої Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, оскільки відповідач про розгляд скарги його не повідомив, копію скарги не надіслав.

Позивач-1 зазначив, що у спірних правовідносинах відповідач не діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та оскарженим наказом фактично позбавив позивача права власності на майно, набуте у встановленому порядку. За наведеного, просив визнати протиправним та скасувати п.5 наказу Міністерства юстиції України № 412/5 від 19.02.2018 в оскарженій частині.

Одночасно з пред'явленням адміністративного позову позивач-1 подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради та іншим особам, наділеним функціями державних реєстраторів, вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна: будівлі корпусу товарів народного споживання (літ. "О-9") (інв. № 15118), загальною площею 6118,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Рівненська обл., АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1138389856101.

Ухвалою суду від 28.02.2018 в задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою від 06.04.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 817/636/18. Визначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 02.05.2018.

Окрім цього, ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4, позивач-2) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства юстиції України та просив визнати протиправним та скасувати п.5 наказу Міністерства юстиції України № 412/5 від 19.02.2018 в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.12.2017 № 38626495, прийнятого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Круліковською О.А., та внесення записів про скасування записів, внесених на підставі цього рішення.

Обґрунтовуючи позов, позивач-2 зазначив, що 08.12.2017 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Круліковською О.А., він придбав від Приватного підприємства "Лайт Інвестмент" приміщення ІІ-ІІІ поверхів будівлі корпусу товарів народного споживання (літ. "О-9") (інв. №15118), загальною площею 1626,3 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1426046856101. Відповідно до ч.4 ст.334 ЦК України право позивача-2 на вищевказане нерухоме майно виникло з дня його державної реєстрації 08.12.2017 приватним нотаріусом Круліковською Олександрою Андріївною, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 38626495 від 09.12.2017.

Позивач-2 зазначив, що в даному випадку будь-які підстави, визначені законом, для припинення права власності на вказане майно, або які свідчили б, що державний реєстратор - приватний нотаріус незаконно прийняв рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно за позивачем-2, були відсутні.

Окрім цього, позивач-2 вказав, що наказ Міністерства юстиції України в оскарженій частині суперечить п.п. 1 та 10 ч.37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Також, позивач-2 покликався на те, що в супереч п.п. 8-11 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, він не був повідомлений відповідачем про розгляд скарги, копія якої йому не надсилалась. З оскарженого наказу неможливо встановити, в чому полягала незаконність рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса.

Зазначивши, що оскарженим наказом позивача позбавлено права власності, набутого у встановленому порядку, позивач-2 просив його визнати протиправним та скасувати в оскарженій частині.

Ухвалою від 06.04.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 817/680/18, визначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 02.05.2018.

Ухвалою суду від 27.04.2018 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про об'єднання в одне провадження адміністративних справ № 817/636/18, №817/680/18, № 817/679/18 шляхом приєднання до адміністративної справи № 817/679/18 як до такої, по якій раніше за інші відкрито провадження.

Ухвалою суду від 02.05.2018 задоволено клопотання відповідача, об'єднано в одне провадження адміністративні справи № 817/636/18 та № 817/680/18. Об'єднаній справі присвоєно номер 817/636/18.

Ухвалою суду від 02.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Відповідач подав відзиви на позовні заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.87-92, 127-132 т.1). Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог позивачів, відповідач зазначив, що відповідно до пункту 7 частини першої статті 7, частин першої та другої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір) та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом.

Відповідач вказав, що до Міністерства юстиції України 12.02.2018 подано скаргу ОСОБА_6, в тому числі і на рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Круліковської О.А. від 20.12.2017 № 38858187, № 38862627, № 38863673 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно з якими право власності на приміщення V, VI-IX та I поверхів будівлі корпусу товарів народного споживання, що в АДРЕСА_1, зареєстроване за ОСОБА_3, а також від 09.12.2017 № 38626495 про державну реєстрацію прав, згідно яким право власності на приміщення ІІ-ІІІ поверхів будівлі корпусу товарів народного споживання за вказаною вище адресою зареєстроване за ОСОБА_4

Відповідач зазначив, що скарга ОСОБА_6, за результатом розгляду якої Міністерством юстиції України скасовано рішення державного реєстратора Круліковської О.А. від 20.12.2017 № 38858187, № 38862627, № 38863673, від 09.12.2017 № 38626495, відповідає вимогам частини п'ятої статті 37 Закону про реєстрацію. Процедуру розгляду скарг на рішення державного реєстратора, що здійснюється Міністерством юстиції України, визначає Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128.

Заперечуючи доводи позивачів про те, що всупереч вимогам пункті 9, 10 та 11 цього Порядку відповідачем не було повідомлено позивачів про розгляд скарг та не надіслано копію скарг, відповідач вказав, що Міністерством юстиції України листом від 12.02.2018 №22/4053-35-18 направлено копію скарги ОСОБА_6 позивачу-1 та позивачу-2 та доведено до відома позивачів, яким чином відбувається повідомлення про дату, час та місце розгляду скарги комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України.

Окрім цього, відповідач вказав, що факт порушення своїх прав скаржником ОСОБА_6 повністю доведено. Так, ОСОБА_6 видано довіреність на ім'я ОСОБА_7, посвідчена приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_8 26.07.2016, зареєстрована в реєстрі за № 161 26.09.2016 та цим же нотаріусом зазначена довіреність скасована. Зі змісту даної довіреності не вбачається право уповноваженої ОСОБА_7 вчиняти дії щодо розпорядження нерухомим майном ОСОБА_6 Однак, незважаючи на відсутність повноважень, ОСОБА_7 вчинила дії щодо внесення до статутного капіталу Приватного підприємства "Фірма Укрекопласт" нерухомого майна ОСОБА_6, діючи саме на підставі вищезазначеної довіреності.

Державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ПП "Фірма Укрекопласт" проведено на підставі акту № 1 приймання-передачі майнового вкладу засновника ОСОБА_6 до статутного капіталу ПП "Фірма Укрекопласт" від 19.10.2017. Даний акт від імені ОСОБА_6 підписано ОСОБА_7 Проте всупереч чинному на той момент законодавству у сфері державної реєстрації справжність підписів на вказаному акті приймання-передачі майна нотаріально не засвідчена. Також ОСОБА_7, діючи на підставі вищезазначеної довіреності, була учасником загальних зборів засновників ПП "Фірма Укрекопласт", на яких прийнято рішення про відчуження частки ОСОБА_6 у статутному капіталі на користь ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та про звільнення ОСОБА_6 з посади директора і призначення новим директором цієї юридичної особи ОСОБА_9

ОСОБА_9, перебуваючи на посаді директора ПП "Фірма Укрекопласт", яка в свою чергу разом з ОСОБА_9 являються засновниками Приватного підприємства "Лайт Інвестмент", передала до статутного капіталу ПП "Лайт Інвестмент" нерухоме майно. В подальшому розділ, відкритий у державному в реєстрі прав на будівлю корпусу товарів народного споживання, що в АДРЕСА_1, закрито внаслідок його поділу на кілька об'єктів нерухомості, з якого утворилися також приміщення, відчужені на підставі договорів купівлі-продажу, укладених між ПП "Лайт Інвестмент" як продавцем та позивачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як покупцями.

Відповідач також зазначив, що всі вищевикладені факти були досліджені та встановлені Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, діючої при Міністерстві юстиції України, на підставі скарги, поданої ОСОБА_6 12.02.2018, та доповнень до неї від 14.02.2018, на всі протиправні реєстраційні дії, що вчинялися державними реєстраторами у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі на ті, що стосувалися змін кількісного складу засновників ПП "Фірма Укрекопласт", та виключення її з такого складу, а також на рішення державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі яких до Державного реєстру прав вносилися записи про переходи належного їй нерухомого майна на користь третіх осіб, та позивачів зокрема.

Відповідач вказав, що під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі, і вирішує, зокрема, які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Відповідач зауважив, що всі протиправні реєстраційні дії, які вчинялися у Єдиному державному реєстрі та Державному реєстрі прав, взаємопов'язані та спрямовувались на незаконне заволодіння майна, належного ОСОБА_6, на користь третіх осіб. З огляду на встановлені факти Комісія з питань розгляду скарг прийшла до висновку, що реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі від 03.11.2017, від 05.12.2017, зокрема, стосовно звільнення ОСОБА_6 з посади директора ПП "Фірма Укрекопласт", виключення її зі складу учасників цієї фірми та включення до складу учасників ОСОБА_10 та ОСОБА_9, є такими, що вчинені всупереч законодавству у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та підлягають скасуванню. За таких обставин Комісія дійшла висновків про протиправність рішень, прийнятих державними реєстраторами речових прав, зокрема і рішень про державну реєстрацію прав від 20.12.2017 № 38858187, № 38862627, №38863673, від 09.12.2017 №38626495, прийнятих приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Круліковською О.А.

За наведеного, відповідач просив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовити повністю.

Під час судового розгляду справи представники позивача та відповідача підтримали доводи, аргументи та заперечення, наведені в заявах по суті справи.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з урахуванням такого.

Суд встановив, що 19.02.2018 Міністерством юстиції України видано наказ № 412/5 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та рішень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно", пунктом 5 якого наказано скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зокрема, від 09.12.2017 № 38626495, від 20.12.2017 № 38858187, № 38862627, № 38863673, прийняті приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Круліковською О.А., та внести записи про скасування записів, внесених на підставі цих рішень (а.с.34-35 т.1).

Підставою наказу Міністерства юстиції України № 412/5 від 19.02.2018 зазначено: висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 15.02.2018 за результатами розгляду скарги ОСОБА_6 від 12.02.2018, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.02.2018 за № 4053-33-18, доповнень до неї від 14.02.2018, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14.02.2018 за № 4416-33-18.

Дослідженими судом доказами підтверджено, що оскаржений наказ відповідача в частині пункту 5 безпосередньо стосується прав та законних інтересів позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Так, суд встановив, що 20.12.2017 ОСОБА_3 (покупець) та Приватне підприємство "Лайт Інвестмент" (продавець) уклали договір купівлі-продажу, посвідчений Круліковською О.А., приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 1248, відповідно до якого позивач-1 купив приміщення V поверху будівлі корпусу товарів народного споживання (літ. "О-9") (інв. № 15118) загальною площею 1328 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 (а.с.14-15 т.1).

Право власності ОСОБА_3 на вищевказаний об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 1425981156101 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 38863673 від 20.12.2017 державного реєстратора приватного нотаріуса Круліковської О.А., що стверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер витягу: 108444740 від 20.12.2017 (а.с.16 т.1).

Також, 20.12.2017 ОСОБА_3 (покупець) та Приватне підприємство "Лайт Інвестмент" (продавець) уклали договір купівлі-продажу, посвідчений Круліковською О.А., приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 1247, відповідно до якого позивач-1 купив приміщення ІV-ІХ поверхів будівлі корпусу товарів народного споживання (літ. "О-9") (інв. № 15118) загальною площею 512,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 (а.с.17-18 т.1).

Право власності ОСОБА_3 на вищевказаний об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 1425883256101 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 38862627 від 20.12.2017 державного реєстратора приватного нотаріуса Круліковської О.А., що стверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер витягу: 108438502 від 20.12.2017 (а.с.19 т.1).

Також 20.12.2017 ОСОБА_3 (покупець) та Приватне підприємство "Лайт Інвестмент" (продавець) уклали договір купівлі-продажу, посвідчений Круліковською О.А., приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 1249, відповідно до якого позивач-1 купив приміщення І поверху будівлі корпусу товарів народного споживання (літ. "О-9") (інв. № 15118) загальною площею 1332,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 (а.с.22-23 т.1).

Право власності ОСОБА_3 на вищевказаний об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 1426166256101 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 38858187 від 20.12.2017 державного реєстратора приватного нотаріуса Круліковської О.А., що стверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер витягу: 108411522 від 20.12.2017 (а.с.24 т.1).

Окрім цього, суд встановив, що 08.12.2017 ОСОБА_4 (покупець) та Приватне підприємство "Лайт Інвестмент" (продавець) уклали договір купівлі-продажу, посвідчений Круліковською О.А., приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 1212, відповідно до якого позивач-2 купив приміщення ІІ-ІІІ поверхів будівлі корпусу товарів народного споживання (літ. "О-9") (інв. № 15118) загальною площею 1626,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 (а.с.108-109 т.1).

Право власності ОСОБА_4 на вищевказаний об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 1426046856101 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 38626495 від 09.12.2017 державного реєстратора приватного нотаріуса Круліковської О.А., що стверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер витягу: 106897934 від 09.12.2017 (а.с.110 т.1).

Статтею 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені статтею 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Відповідно до частин 3, 4 ст.334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

В ході судового розгляду справи не встановлено будь-яких документально підтверджених відомостей щодо визнання недійсними правочинів, а саме договорів купівлі-продажу нерухомого майна, укладених позивачами з ПП Лайт Інвестмент". Позивачі зазначені обставини заперечили, а докази протилежного відповідачем не надано та на їх наявність відповідач не вказував.

Встановлені судом фактичні обставини справи дають підстави для висновку, що з моменту нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу та державної реєстрації прав та їх обтяжень виникло право власності на наведене вище нерухоме майно: ОСОБА_3 -на підставі рішень державного реєстратора приватного нотаріуса Круліковської О.А. від 20.12.2017 №№ 38858187, 38862627, 38863673; ОСОБА_4 - від 09.12.2017 № 38626495.

Підстави припинення права власності визначені в статті 346 ЦК України, частиною першою якої встановлено, що право власності припиняється у разі:

1) відчуження власником свого майна;

2) відмови власника від права власності;

3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі;

4) знищення майна;

5) викупу пам'яток культурної спадщини;

6) примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;

8) звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника;

9) реквізиції;

10) конфіскації;

11) припинення юридичної особи чи смерті власника.

Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом (частина друга цієї статті).

Внаслідок скасування відповідачем рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень пунктом 5 наказу № 412/5 від 19.02.2018 фактично припинено право власності позивачів на нерухоме майно.

Оцінюючи правомірність поведінки відповідача у спірних правовідносинах, суд враховує, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" N 1952-IV від 01.07.2004, в редакції на час виникнення відповідних правовідносин (далі - Закон N 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону N 1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Частиною 1 статті 37 Закону N 1952-IV визначено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Відповідно до частини 2 статті 37 Закону N 1952-IV Міністерство юстиції України розглядає скарги:

на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Як встановлено частиною 6 статті 37 Закону N 1952-IV за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;

б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;

в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Суд встановив, що до Міністерства юстиції України звернулась ОСОБА_6 зі скаргою на проведені державними реєстраторами реєстраційні дії та на рішення державних реєстраторів від 12.02.2018, на обґрунтування якої скаржник покликалася на протиправність реєстраційних дій щодо неправомірного відчуження приватного підприємства "Фірма Укрекопласт" та рішень державних реєстраторів щодо неправомірного відчуження нерухомого майна - корпусу товарів народного споживання інвентарний номер 15115 (літ. "О-9"), загальною площею 6053,1 кв.м., за адресою АДРЕСА_1. Зазначеною скаргою ОСОБА_6 просила відповідача скасувати, серед іншого: рішення від 20.12.2017 індексні номери 38858187, 38862627, 38863673, від 09.12.2017 індексний номер 38626495 (а.с.1-11 т.2).

За змістом листа Міністерства юстиції України від 12.02.2018 № 22/4053-33-18/14к та № 2/4053-33-18/14к на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначено про направлення копії скарги ОСОБА_6 від 12.02.2018, а також про те, що додані до скарги документи можуть бути надані за вимогою; також вказано, що повідомлення про дату, час та місце розгляду скарги буде опубліковано в підрозділі "Засідання комісії" розділу "Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації" рубрики "Послуги" на сайті Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України (а.с.210,211 т.1).

14.02.2018 ОСОБА_6 звернулася до відповідача з доповненнями до скарги, які зареєстровані 14.02.2018 за вхідним номером №4416-33-18. Даними доповненнями до скарги ОСОБА_6 збільшила прохальну частину своєї скарги (а.с.162-163 т.1).

Наданим відповідачем листом ДП "Національні інформаційні системи" від 04.06.2018 №2375/08.1-11 підтверджено, що оголошення про засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яке відбулося 15.02.2018, було розміщене на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України 14.02.2018 (а.с.35 т.3).

Суд встановив, що Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Комісія) за результатами розгляду скарги ОСОБА_6 від 12.02.2018 та доповнення до скарги від 14.02.2018 складено Висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 15.02.2018 (далі - Висновок ), відповідно до якого скаргу ОСОБА_6 задоволено частково та, серед іншого, в пункті 5 скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень рішення від 20.12.2017 індексні номери 38858187, 38862627, 38863673, від 09.12.2017 індексний номер 38626495, прийняті приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Круліковською О.А. (а.с.189-201 т.1).

При цьому, жодних зауважень щодо вказаних вище рішень державного реєстратора приватного нотаріуса Круліковської О.А. Висновок Комісії не містить.

Зазначений Висновок Комісії слугував підставою наказу Міністерства юстиції України від 19.02.2018 № 412/5.

Суд враховує, що згідно з пунктом 2 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128, в редакції на час виникнення відповідних правовідносин (далі - Порядок № 1128), для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації положення та склад яких затверджуються Мін'юстом або відповідним територіальним органом.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1128 під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, і вирішує:

чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб'єкта оскарження;

чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб'єктом оскарження на законних підставах;

чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні;

чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора);

які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Пунктом 9 Порядку № 1128 встановлено, що під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

У відповідності до пункту 10 Порядку № 1128 суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту; засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).

За приписами пункту 11 Порядку № 1128 копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб'єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду.

Пунктом 12 Порядку № 1128 встановлено, що за результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 1128 передбачено, що якщо у скарзі заявлено дві або більше вимог, комісія надає правову оцінку кожній із них, яка включається до висновку комісії.

Пунктом 3 розділу 3 Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2016р. №37/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2016 за №42/28172, в редакції на час виникнення відповідних правовідносин (далі - Положення) встановлено, що секретар комісії завчасно повідомляє членів комісії, а також скаржника та/або його представника, суб'єкта оскарження та інших заінтересованих осіб про порядок денний запланованого засідання, дату, час і місце його проведення, а також надає/надсилає членам комісії та зазначеним особам необхідні матеріали в електронному або паперовому вигляді.

Згідно пункту 4 розділу 3 Положення розгляд питання на засіданні комісії включає такі етапи: доповідь члена комісії, співдоповіді (у разі потреби); запитання членів комісії доповідачу, співдоповідачам, відповіді на них; виступи членів комісії та скаржника та/або його представника, суб'єкта оскарження та інших заінтересованих осіб з питання, що розглядається; внесення пропозицій членами комісії, їх обговорення; оголошення Головою комісії про припинення обговорення питання; заключне слово доповідача, співдоповідачів (за їх бажанням); голосування.

Наведені правові норми дають підстави для висновку, що під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації на відповідача покладено обов'язок завчасно повідомити заінтересованих осіб з питання, що розглядається, про час, дату та місце розгляду скарги, надати їм копії скарги та додані до неї документи, забезпечити можливість бути присутніми під час розгляду скарги та давати пояснення.

В судовому засіданні представник відповідача вказав, що листи Міністерства юстиції України про направлення копії скарги ОСОБА_6 від 12.02.2018 для ОСОБА_3 за №22/4053-33-18/14к від 12.02.2018 та для ОСОБА_4 за № 20/4053-33-18/14к від 12.02.2012 були направлені простою поштовою кореспонденцією, документально підтверджені відомості здійснення такого поштового відправлення відсутні. Доповнення до скарги ОСОБА_6 від 14.02.2018, яким скаржником було збільшено обсяг вимог, позивачам не направлялось, про надходження такого документу до відповідача не повідомлялось.

Відповідно до пп.2 пункту 1 розділу 2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 за № 958, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - складають 4 (чотири) дні (день відправки+3 (три) дні).

Згідно з пунктом 2 розділу 2 зазначених Нормативів при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Оскільки копію скарги ОСОБА_6 від 12.02.2018 на адресу позивачів було направлено не раніше ніж 12.02.2018, з урахуванням нормативних строків поштового обігу між обласними центрами України, суд дійшов висновку, що відповідна проста поштова кореспонденція не могла бути отримана адресатами раніше 15.02.2018, тобто дня, на який було призначено засідання Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

При цьому представник позивачів факт отримання позивачами копії вказаної скарги заперечив.

Таким чином, досліджені у справі докази свідчать про те, що всупереч приписам чинного законодавства відповідач не виконав обов'язку своєчасно повідомити позивачів про надходження скарги та не надав копій відповідних документів, разом з тим є очевидним, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як власники нерухомого майна, з приводу скасування державної реєстрації права власності на яке було подано скаргу ОСОБА_6, є зацікавленими особами з питань, що розглядалися Комісією.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено встановлену законом процедуру розгляду скарги у сфері державної реєстрації, за результатами якої було видано оскаржений наказ, який, серед іншого, мав наслідком скасування державної реєстрації права власності позивачів на майно.

При вирішенні адміністративного спору суд враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі за № 826/4194/16.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Частиною другою статті 6 Конституції України встановлено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Статтею 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного прпва.

Статтею 41 Конституції України закріплено право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як стверджено матеріалами справи, скарга ОСОБА_6 від 12.02.2017 з доповненнями від 14.02.2017 була мотивована порушенням її прав як власника нерухомого майна внаслідок реєстраційних дій державних реєстраторів. На час прийняття відповідачем оскарженого рішення власниками частини такого майна були позивачі і факт незаконності набуття ними права власності на таке майно судовим рішенням не встановлений.

Як зазначено вище по тексту судового рішення, відповідно до п.1 ч.2 ст.37 Закону N 1952-IV Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір). А згідно з п.4 ст.8 ст.37 цього Закону Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: наявна інформація про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав.

У дослідженому судом Висновку Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 15.02.2018 зазначено, що при перевірці скарги ОСОБА_6 було перевірено відомості, що містяться в Державному реєстрі прав.

Суд враховує, що відповідно до наявної в справі Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за місцезнаходженням АДРЕСА_1, встановлено, що 02.02.2018 за номером 24645774 здійснено державну реєстрацію обтяження - арешт нерухомого майна, на підставі ухвали Рівненського міського суду від 01.02.2018 у справі № 569/1485/18, в інтересах ОСОБА_6, на будівлю корпусу товарів народного споживання (літ. О-9) (інв. № 15118), загальною площею 6184,5 кв.м., приміщення №№ 1-217, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 (а.с.49 т.1).

Таким чином, судом достовірно встановлено, що на час розгляду Комісією з розгляду скарг у сфері державної реєстрації скарги ОСОБА_6 та прийняття оскарженого рішення відомості Державного реєстру прав підтверджували факт наявності судового спору щодо нерухомого майна. Відтак, відповідно п.1 ч.2 ст.37 Закону N 1952-IV Міністерство юстиції України не було наділене повноваженнями на розгляд скарги з приводу реєстраційних дій щодо спірного майна та відповідно п.4 ст.8 цієї статті Закону повинно було з цієї підстави відмовити в задоволенні скарги.

Відповідно до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

З урахуванням наведеного, судом не надається правова оцінка порушенням, на які вказано відповідачем у Висновку Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 15.02.2018, позаяк оцінку правомірності таких реєстраційних дій повинен надати суд, який вирішить спір про право на відповідне нерухоме майно, у порядку, встановленому законом.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про протиправність поведінки відповідача у спірних правовідносинах, оскільки внаслідок прийняття оскарженого рішення було скасовано рішення про державну реєстрацію права власності позивачів на нерухоме майно, за умови існування спору про право щодо такого майна.

За таких обставин фактично відбулося втручання суб'єкта владних повноважень в право власності всупереч встановленому законом порядку, а відтак суд дійшов висновку, що Міністерство юстиції України, видавши наказ № 412/5 від 19.02.2018 в частині пункту 5, що стосується позивачів, діяло необґрунтовано та упереджено, без урахування всіх обставин, не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чим порушило права та законні інтереси позивачів, які підлягають до судового захисту шляхом скасування оскарженого рішення в частині.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході судового розгляду справи відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування та не підтвердив правомірності оскарженого рішення. Таким чином позовні вимоги позивачів слід задовольнити повністю.

Документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (а.с.63,117 т.1) суд присуджує на користь позивачів відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, паспорт серія НОМЕР_2), ОСОБА_4 (АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1) до Міністерства юстиції України (01001 м. Київ, вул. Городецького,13, ідентифікаційний код 00015622) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 5 наказу Міністерства юстиції України №412/5 від 19.02.2018 в частині скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.12.2017 №38858187, №38862627, №38863673, прийнятих приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Круліковською О.А., та внесення записів про скасування записів, внесених на підставі цих рішень.

Визнати протиправним та скасувати пункт 5 наказу Міністерства юстиції України №412/5 від 19.02.2018 в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.12.2017 №38626495, прийнятого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Круліковською О.А., та внесення записів про скасування записів, внесених на підставі цього рішення.

Стягнути на користь ОСОБА_3 з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Міністерство юстиції України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704,80 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_4 з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Міністерство юстиції України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 06 серпня 2018 року.

Суддя Дорошенко Н.О.