Постановление суда № 75712416, 03.08.2018, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/5756/18

Справа № 754/9980/18

У Х В А Л А

Іменем України

03 серпня 2018 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 31.07.2018 звернувся до Деснянського районного суду м.Києва з позовом до ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання незаконним рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та розірвання іпотечного договору №028/15-605 від 29.10.2007.

При цьому позивач, реалізуючи своє право, що передбачено п.2 ч.1 ст.152 ЦПК України, одночасно із подачею позову до суду звернувся із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, що є предметом іпотеки - АДРЕСА_1.

В обґрунтування вимог, викладених у заяві про забезпечення позовних вимог, представником позивача зазначено про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У відповідності до вимог ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження до суду без повідомлення учасників справи .

Дослідивши зміст заяви про забезпечення позовних вимог та матеріали цивільної справи, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову за даною заявою, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, має право вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Згідно положень ч. 1 ст.150 ЦПК України, видами забезпечення позову є, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи інших осіб.

У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Суд звертає увагу на те, що предметом поданого позову є визнання незаконним рішення ПАТ "Укрсоцбанк" від 05.05.2018 року про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом перереєстрації права власності та виселення осіб, та визнання розірваним іпотечного договору №028/15-605 від 29.10.2007, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк».

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Як вбачається із матеріалів заяви позивач просить забезпечити позов у визначений ним спосіб без надання жодних доказів того, що в разі невжиття заходів забезпечення це може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 149,150 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Апеляційного суду м.Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Текст ухвали суду складено 03.08.2018.

Суддя: