Постановление суда № 75703835, 31.07.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 465/934/15-к Головуючий у 1 інстанції: Ванівський Ю.М.

Провадження № 11-кп/783/633/18 Доповідач: Головатий В. Я.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області в складі головуючого судді Головатого В.Я.,

суддів - Гончарук Л. Я., Маліновської-Микич О. В.,

при секретарі - Проворній Н. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу першого заступника прокурора Львівської області Русецького О. В. на вирок Франківського районного суду м. Львова від 08 травня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 12014140080003882 від 16.12.2014 року, про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України;

з участю прокурора - Гуменної І. Р.,

встановила:

цим вироком ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбуття основного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України на ОСОБА_1 покладено обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 16.12.2014 року, близько 04:30 год. ОСОБА_1, за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, перебуваючи на території автомийки, яка знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Кн.Ольги, 100А, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом марки «Тойота Корола» д.н.з. НОМЕР_1, який на праві приватної власності належить ОСОБА_2, отримавши ключі від останнього для зберігання та проведення робіт по чищенні салону вказаного автомобіля без дозволу використовувати автомобіль у власних цілях, попросив ОСОБА_3 відчинити ворота автомийки та передавши ключі від автомобіля невстановленій досудовим розслідуванням особі., сів на переднє пасажирське сидіння. В свою чергу, невстановлена досудовим розслідуванням особа знаючи, що ОСОБА_1 не має дозволу на використання вказаного транспортного засобу у власних цілях, сів за кермо автомобіля. В подальшому ОСОБА_1 разом із невстановленою досудовим розслідуванням особою, на вищевказаному автомобілі покинули територію автомийки, повернувшись приблизно через 25 хв., при цьому в салоні автомобіля, окрім останніх, були ще двоє невстановлених досудовим розслідуванням осіб.

Приблизно о 07 год. 00 хв. ОСОБА_1 знову попросив ОСОБА_3 відчинити ворота та сів на переднє пасажирське сидіння автомобіля, а ОСОБА_4 сів за кермо, після чого вони знову покинули територію автомийки на автомобілі «Тойота Корола» д.н.з. НОМЕР_1.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду змінити та з мотивувальної частини вироку виключити посилання на особу «ОСОБА_4» і «ОСОБА_4», вважати правильним твердження про вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, за попередньою змовою групою «з невстановленою досудовим розслідуванням особою». В решті вирок суду залишити без змін.

В обґрунтування скарги вказує, що кримінальне провадження внесене до ЄРДР за фактом вчинення злочину, а не відносно ОСОБА_4 Зазначає, що висновок у вироку суду, що ОСОБА_4 про його співучасть у вчиненні незаконного заволодіння транспортним засобом з ОСОБА_1 є констатацією його вини у цьому злочині. Акцентує увагу суду, що суд позбавлений права вирішувати питання про винуватість особи, якій не повідомлено про підозру у вчиненні даного злочину та обвинувальний акт стосовно якої не скеровувався до суду.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали кримінального провадження, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку злочину відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим, що в апеляційній скарзі обвинуваченого не оспорюється.

Крім того, прокурор не оскаржує вид та розмір покарання, призначеного обвинуваченому, а тому вказані обставини також не підлягають перевірці судом апеляційної інстанції.

Твердження прокурора про необхідність виключення з мотивувальної частини вироку вказівки про вчинення злочину ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_4 вважаю необґрунтованим з огляду на наступне.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 11.05.2018 року, виправлено описку у вироку Франківського районного суду м. Львова від 08.05.2018 року.

Доповнено вступну частину вироку Франківського районного суду м. Львова від 08.05.2018 року.

Вказано, що справа слухалася з участю захисника Савчука В. Л.

Абзац перший і другий описової частини вироку Франківського районного суду м.Львова від 08.05.2018 року викладено в наступній редакції:

«16.12.2014 року, близько 04:30 год. ОСОБА_1, за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, перебуваючи на території автомийки, яка знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Кн.Ольги, 100А, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом марки «Тойота Корола» д.н.з. НОМЕР_1, який на праві приватної власності належить ОСОБА_2, отримавши ключі від останнього для зберігання та проведення робіт по чищенні салону вказаного автомобіля без дозволу використовувати автомобіль у власних цілях, попросив ОСОБА_3 відчинити ворота автомийки та передавши ключі від автомобіля невстановленій досудовим розслідуванням особі., сів на переднє пасажирське сидіння. В свою чергу, невстановлена досудовим розслідуванням особа знаючи, що ОСОБА_1 не має дозволу на використання вказаного транспортного засобу у власних цілях, сів за кермо автомобіля. В подальшому ОСОБА_1 разом із невстановленою досудовим розслідуванням особою, на вищевказаному автомобілі покинули територію автомийки, повернувшись приблизно через 25 хв., при цьому в салоні автомобіля, окрім останніх, були ще двоє невстановлених досудовим розслідуванням осіб.

Приблизно о 07 год. 00 хв. ОСОБА_1 знову попросив ОСОБА_3 відчинити ворота та сів на переднє пасажирське сидіння автомобіля, а невстановлена досудовим розслідуванням особа. сів за кермо, після чого вони знову покинули територію автомийки на автомобілі «Тойота Корола» д.н.з. НОМЕР_1.».

З огляду на те, що ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 11.05.2018 року, виправлені описки у оскаржуваному вироку щодо обставин, вказаних прокурором у апеляційній скарзі, зазначена ухвала суду першої інстанції ніким не оскаржена, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Істотних порушень вимог КПК, які б давали підстави для скасування чи зміни вироку Франківського районного суду м. Львова від 08 травня 2018 року колегією суддів не встановлено, а тому його слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

у задоволенні апеляційної скарги першого заступника прокурора Львівської області Русецького О. В. відмовити.

Вирок Франківського районного суду м. Львова від 08 травня 2018 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, та на неї може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою - протягом трьох місяців з моменту отримання копії ухвали.

Судді :

Головатий В. Я. Гончарук Л. Я. Маліновська-Микич О. В.