Постановление суда № 75699485, 03.08.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 серпня 2018 р. справа № 185/6546/17(2-а/185/362/17)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд в особі судді-доповідача Юрко І.В., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2018 року у справі № 185/6546/17(2-а/185/362/17) за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2018 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

Суд вважає, що апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на час подання апеляційної скарги) визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, для обчислення розміру судового збору за подання апеляційної скарги необхідно встановити, яка сума судового збору підлягала сплаті за подання адміністративного позову.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем було заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на час подання позовної заяви) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на час подання позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено, що у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року установлено у розмірі 1600 гривень.

Таким чином, за подання до адміністративного суду адміністративного позову сплаті підлягав судовий збір у розмірі 640 гривень (1600 грн. х 0,4).

З урахуванням викладеного, відповідачу при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 960 гривень (640 грн. х 150%).

Відповідач документ про сплату судового збору до апеляційної скарги не додав та подав суду клопотання про відстрочення сплати судового збору.

В обгрунтування клопотання зазначається, що управління не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету.

Суд вважає, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведеної норми вбачається, що єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є майновий стан сторони.

Разом з тим, обмежене фінансування або ж несвоєчасне перерахування коштів з державного бюджету бюджетній установі, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору.

З огляду на зміст та правову конструкцію частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що прийняття рішення про відстрочення сплати судового збору є дискреційною функцією суду.

Враховуючи викладене, особі, яка подала апеляційну скаргу, необхідно надати суду документ про сплату судового збору у зазначеному вище розмірі за наступними реквізитами:

отримувач коштів: УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

код банку отримувача (МФО): 899998;

рахунок отримувача: 34317206081005;

код класифікації доходів бюджету: 22030101;

призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані. Частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без руху.

Особі, яка подала апеляційну скаргу, усунути встановлені недоліки апеляційної скарги шляхом подання до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду документа про сплату судового збору у розмірі 960 гривень.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.В.Юрко