№ 7569546, 26.08.2009, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-10059/09/2570

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2009 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючої судді                     Баргаміної Н.М.

Судді                                                  Падій В.В.

Судді                                                  Житняк Л.О.

при секретарі                                         Хоботні Є.А.

за участю

Прокурора                                        Козакової І.М.

Представників позивача           Мушенка В.В.

          Івашко К.І.

Представників відповідача           Ізотової А.П.

          Уткіної О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державного підприємства Дослідне господарство «Агрофірма «Лосинівська» Чернігівського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук до Ніжинської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Ніжинської об’єднаної державної податкової інспекції та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення – рішення Ніжинської ОДПІ № 0000512301/0 від 19.05.2009 року, № 0000261730/0 від 19.05.2009 року, № 0000472301/0 від 19.05.2009 року, № 0000502301/0 від 19.05.2009 року, № 0000482301/0 від 19.05.2009 року, № 0000492301/0 від 19.05.2009 року, мотивуючи тим, що оскаржувані повідомлення-рішення винесені податковим органом помилково, у невідповідності з чинним податковим законодавством.

          В своїх поясненнях, наданих усно в судових засіданнях та викладених в письмовій формі, позивач зазначив, що договір купівлі –продажу незавершеного виробництва сільськогосподарської продукції №01/07/08-НВ –Агр-Лос, укладеного між ним та ТОВ «Спецагропроект», є, на його думку неукладеним, оскільки покупець (ТОВ «Спецагропроект») не проводив жодних дій по отриманню майна за вказаним договором. Враховуючи викладене, позивач продовжував здійснювати весь комплекс сільськогосподарських робіт, вважаючи, що право власності на майно залишилося у позивача. До того ж позивач зауважив, що кошти, отримані ним за вищевказаним договором, поступово накопичуються з метою повернення їх покупцю. Позивачем в судових засіданнях стверджувалося, що працівниками податкового органу, враховуючи відсутність на момент перевірки жодних порушень з боку позивача, було надано методичну допомогу позивачу та запропоновано йому заключити договір комісії з ТОВ «Спецагропроект» № 04/08/08 та отримати гарантійні листи на продаж невласної продукції, чим підсилили свою позицію щодо реалізованої позивачем саме невласної продукції. Отже, висновок податкового органу, щодо продажу сільськогосподарським виробником, яким є позивач, невласного товару – сільськогосподарської продукції є, на думку позивача, помилковим та необґрунтованим.

До того ж, податкове повідомлення-рішення № 0000261730/0 від 19.05.2009 р., на думку позивача, винесено в порушення Закону України «Про систему оподаткування», яким встановлено вичерпний перелік податків і зборів (обов’язкових платежів).

          Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що при проведенні перевірки встановлено, що Державним підприємством Дослідне господарство «Агрофірма «Лосинівська» Чернігівського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук (далі ДП ДГ «АФ «Лосинівська») в період з квітня по серпень 2008р. було укладено договори незавершеного виробництва сільськогосподарської продукції з ТОВ «Агро компанія «Поділля», договір купівлі-продажу біологічних активів з ТОВ «Спецагропроект», відповідно до яких право власності на товар перейшло до покупців. Позивачем також був укладений договір комісії №04/08/08 з ТОВ «Спецагропроект», відповідно до якого він зобов’язався укладати угоди щодо продажу товару, поставка якого повинна була здійснюватися за рахунок ТОВ «Спецагропроект». На виконання вищезазначеного договору, відпуск товарно-матеріальних цінностей суб’єктам підприємницької діяльності проводився відповідно до гарантійних листів ТОВ «Спецагропроект». Отже, позивач, на думку податкового органу, не маючи наданого договором права розпорядження зерном (товарно-матеріальними цінностями), незаконно включив до бази оподаткування та до податкового зобов’язання «Декларація з ПДВ скорочена» суми податку на додану вартість при реалізації товарно-матеріальних цінностей в повному обсязі, а не в розмірі 2%. ДП ДГ АФ «Лосинівська», посилаючись на п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» незаконно декларує як обсяги продажу власної сільськогосподарської продукції в скорочених податкових деклараціях сільськогосподарського підприємства за серпень – грудень 2008 року та ПДВ, який зазначений в податкових накладних в розмірі 353608 грн., не включає до бази оподаткування та до податкового зобов’язання «Податкова декларація з ПДВ звітна» (№ 3) суми податку на додану вартість при реалізації товарно-матеріальних цінностей, які не зазначені в договорі про складське зберігання зерна від 01.07.2008 року та не підтверджені актами виконаних робіт, звітами комісіонера (ДП ДГ АФ «Лосинівська») по яких проведено зарахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства, що як наслідок призвело до заниження суми податкового зобов’язання податкової бюджетної декларації (№3) за період з серпня по грудень 2008 р на суму 474452,01 грн.., завищення суми податкового зобов’язання скороченої податкової декларації сільськогосподарського підприємства відповідно до п.11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» за серпень –грудень 2008 р. на суму - 474452,01 грн. Крім того актом перевірки встановлено порушення позивачем визначення податкового кредиту за декларацією №2, а саме: позивачем безпідставно віднесені суми податку на додану вартість, не врахувавши, що витрати на проведення сільгоспробіт по збиранню врожаю, який є власністю ТОВ «Спецагропроект» відповідно до договорів №01.07.08-НВ-Агр.-Лос від 01.07.2008 р., №ЛОС – 04/08/08 від 04.08.2008 р., є послугами і мають бути відображені в актах виконаних робіт з зазначенням калькуляційних розшифровок послуг по видах робіт та затрат, яка містить детальну інформацію щодо видів робіт з зазначенням оброблених площ,культур та інш. та повинні бути відображені, як дохідна частина.

          Щодо податку з доходів фізичних осіб, відповідачем зазначено, що в акті перевірки від 13.05.2009 р. чітко і повно описано встановлені порушення, зазначені законодавчі та нормативні акти, які порушені позивачем, чітко викладені аргументи та докази правопорушень. До того ж податкове повідомлення-рішення формується в автоматичному режимі АІС «Податки», яке не передбачає механічного втручання в процес формування повідомлення-рішення. Згідно програмного продукту в формі податкового повідомлення-рішення в рядку «встановлено порушення» чітко зазначено норми законодавчих актів, щодо яких встановлено порушення і відповідно зазначено пункти та статті Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Прокурор в судовому засіданні підтримав доводи податкового органу, в зв’язку з чим просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню на слідуючих підставах.

Судом встановлено, що Державне підприємство Дослідне господарство «Агрофірма «Лосинівська» Чернігівського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук є юридичною особою та здійснює господарську діяльність у галузі товарного сільськогосподарського виробництва , про що свідчить довідка Управління статистики у Ніжинському районі № АБ № 084346.

Ніжинською об’єднаною державної податковою інспекцією була проведена планова виїзна перевірка ДП ДГ «АГ «Лосинівська» з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р., про що був складений Акт перевірки № 644/14249542 від 13.05.2009 року.

          Даною перевіркою встановлено порушення позивачем податкового законодавства, серед яких порушення Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 105579 грн. , у тому числі по періодах: вересень 2008 р.– 41912 грн., жовтень 2008 р. - 36783 грн., листопад 2008 р. в сумі - 26000 грн., грудень 2008 р. - 884 грн.; завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в періоді, що перевірявся, на загальну суму 87445 грн., у тому числі за вересень 2008 р. в сумі 34113 грн. (відшкодована на розрахунковий рахунок платника податку), за жовтень 2008 р. в сумі 26000 грн., за листопад 2008 р. в сумі 24400 грн., за грудень 2008 р. в сумі 2932 грн.; порушення Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 9103,23 грн.

На підставі зазначених порушень, податковим органом були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 19.05.2009 р. № 0000261730/0, № 0000512301/0, якими визначено суми податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) відповідно у розмірі на загальну суму 27309,69 грн. та 335281 грн., та від 19 травня 2009 р. № 0000502301, № 0000492301/0, № 0000482301/0, якими зменшено суму бюджетного відшкодування відповідно у розмірі 2932 грн., 24400 грн., 26000 грн., податкове повідомлення –рішення № 0000472301/0 від 19 травня 2009 р., яким зобов’язано сплатити суму податку у розмірі 34113 грн. та штрафні фінансові санкції у розмірі 17057 грн.

Суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Ніжинською об’єднанню державною податковою інспекцією винесені на підставі чинного законодавства та в межах своєї компетенції з огляду на наступне.

Пунктом 11.29 статті 11 Закону України від 03 квітня 1997 р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями, передбачено до 1 січня 2009 року зупинити дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Указом Президента України «Про підтримку сільськогосподарських товаровиробників» з 01.01.1999 року запроваджено спеціальний режим обкладання ПДВ, сплати та використання ПДВ для сільськогосподарських товаровиробників - платників ПДВ щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса в живій вазі.

Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначений Постановою КМУ України від 26.02.1999року №271 „Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини"( далі – Постанова №271) .

Зазначеною постановою також визначено, що на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини. При цьому отримані кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників.

Судом встановлено, що позивачем ДП ДГ АФ «Лосинівська» з квітня 2008 року по серпень 2008 р. укладені договори купівлі – продажу незавершеного виробництва сільськогосподарської продукції від 03.03.2008 р. № б/н., від 23.04.2008 р. б/н, від 16.05.2008 р. б/н, 03.06.2008 р. б/н, від 24.06.2008 р. б/н, 30.06.2008 р., 01.08.2008 р. б/н з підприємством ТОВ «Arpo компанія «Поділля». Відповідно до зазначених договорів, позивач реалізує площу об'єктів незавершеного виробництва - га відповідно до номера об'єкту - поле. Перехід права власності до Покупця (TOB «Arpo компанія «Поділля») відбувається з моменту 100% оплати товару. Позивачем надано податкові накладні, які підтверджують попередню оплату за незавершене виробництво на загальну суму 2846710,00 грн.

У відповідності з Законом України «Про державну підтримку сільського господарства України» статті 2 пункт 2.15 та Законом України «Про митний тариф України» розділ 1-4 включно групи товарів сільськогосподарського виробництва не визначають як товар незавершене виробництво, оскільки продукція яка відноситься до незавершеного виробництва - це продукція (роботи, послуги), що не пройшла всіх стадій (фаз, переділів) виробництва, передбачених технологічним процесом, а також вироби, які не укомплектовані та не пройшли випробувань і технологічного приймання - сільськогосподарських підприємствах до незавершеного виробництва включаються витрати на озимі посіви, оранку зябу, підготовку пару, парників, теплиць, а також видатки на закладання садів, ягідників і виноградників. Зважаючи на те, що податковий облік базується на бухгалтерському обліку, принцип ведення якого регламентований Законом України від 16.07.1999 р. № 996-XIY "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", сума отриманої попередньої оплати за непоставлений товар не ідентифікується з доходом і не підпадає під визначення „операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини" у відповідності до вимог Постанови № 271.

До того ж, в бухгалтерському обліку попередня оплата не відображена позивачем, як реалізація та не проведена як дохід від реалізації власної сільськогосподарської продукції , отримані підприємством кошти рахуються на ДТ рахунку 311 «Розрахунковий рахунок» КТ рахунку 376 «Розрахунки з різними дебіторами».

          Враховуючи викладене, реалізація незавершеного виробництва сільськогосподарської продукції не підпадає під пільговий режим оподаткування п. 11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» і такі операції підлягають включенню до Податкової декларації №3, що передбачає розрахунки з бюджетом.

Оскільки, позивачем допущено заниження податкових зобов'язань по бюджетній декларації №3, то відповідно до пункту 17.1.3 статті 17 Закону України № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Ніжинською ОДПІ правомірно застосовані фінансові санкції.

Позивачем також було укладено договір купівлі-продажу незавершеного виробництва сільськогосподарської продукції 01/07/08-НВ-Агр-Лос від 01 липня 2008 р. з ТОВ «Спецагропроект».

На виконання цього договору в липні 2008 р. ДП ДГ АФ «Лосинівська» реалізує TOB «Спецагропроект» біологічні активи відповідно до поля (кількість визначена в Га) 702 га на суму 1180148,40 грн., в т.ч. ПДВ 196691,40 грн..

На виконання умов договору №40/08 - СД від 01.08.2008 р. підприємству TOB "Аграрна перспектива" в серпні 2008 р. ДП ДГ АФ «Лосинівська» реалізує, як внесок в спільну діяльність біологічні активи відповідно до поля (кількість визначена в Га) 3156 га на суму 4037451,00 грн., в т.ч. ПДВ 672908,80 грн. та ціни в залежності до реалізованої продукції (найменування).

Згідно договору № ЛОС - 04/08/08 від 04.08.2008 р. купівлі - продажу біологічних активів між TOB «Спецагропроект» та Договором № 12-14/97 про спільну діяльність від 03.03.208 р. право власності на товар (біологічні активи ) переходить від Продавця TOB "Аграрна перспектива" до Покупця TOB «Спецагропроект» в момент видачі видаткової та/або податкової накладної.

Тобто, на дату проведення операцій з реалізації готової продукції посівна площа в розмірі 3858 га, на якій розміщувались біологічні активи була реалізована відповідно до договорів купівлі - продажу TOB «Спецагропроект».

Таким чином, Позивач, відчужив посівні площі в розмірі 3858 га, на якій розміщувались біологічні активи TOB "Аграрна перспектива" та TOB «Спецагропроект», які вже на той час стали його власниками.

До того ж, довідкою від 23.02.2009 р. Липовецької міжрайонної ДПІ Вінницької області про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Спецагропроект» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з позивачем, підтверджується, що біологічні активи прийняті і оплачені в безготівковій формі і дана господарська операція повністю відображена в податковому та бухгалтерському обліку ТОВ «Спецагропроект». Також довідкою від 04.03.2009 р. про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Аграрна перспектива» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи,яка мала правові відносини з платником податків ДП ДГ АФ «Лосинівська», підтверджується отримання та оплата біологічних активів і відповідне відображення даної господарської операції в податковому та бухгалтерському обліку покупця.

Таким чином, твердження позивача стосовно того, що договір 01/07/08-НВ-Агр-Лос від 01 липня 2008 р. є неукладеним, не підтверджено жодними доказами та спростовуються матеріалами справи.

Позивачем також укладався ряд договорів з ТОВ «Спецагропроект», а саме: договір складського зберігання зерна від 01.07.2008 р., договір надання послуг від 01.07.2008 р., аналіз яких свідчить про те, що позивач фактично вчиняв дії , визнаючи і усвідомлюючи що власником товару (незавершеного виробництва сільськогосподарської продукції) є ТОВ «Спецагропроект». Крім того, ДП ДГ АФ "Лосинівська" (зберігач за договором складського зберігання зерна), не маючи наданого договором права розпорядження зерном (товарно-матеріальними цінностями), що зберігається на відповідальному зберіганні незаконно включив до бази оподаткування та до податкового зобов'язання «декларація з ПДВ скорочена» суми податку на додану вартість при реалізації товарно - матеріальних цінностей в повному обсязі, а не в розмірі 2% вартості товару.

До того ж, позивачем було укладено договір Комісії № 04\08\08\Ком\Лос від 04.08.2008 р. з TOB "Спецагропроект" , відповідно до якого "Комісіонер" (позивач) зобов'язується за дорученням "Комітента" (ТОВ «Спецагропроект») укладати від свого імені одну або декілька угод щодо продажу товару в асортименті та за цінами, вказаними в накладних.

Даним договором передбачено, що поставка товару "Комісіонеру" здійснюється за рахунок та силами "Комітента". На виконання вищезазначеного договору відпуск товарно - матеріальних цінностей суб'єктам підприємницької діяльності проводилась відповідно до гарантійних листів (дозволів) від TOB "Спецагропроект": листи на відпуск озимої пшениці, озимого жита № 9 від 02.09.2008 р. TOB Агрофірма Тлазівська", №10 від 07.10.2008 р. TOB "Свято Трипілля", №11 від 01.09.2008 р. TOB"Левада", №12 від 05.09.2008 р. TOB Головенківське плюс", №13 від 10.09.2008 р. СВК "Зоря", № 14 від 12.09.2008 р. ВАТ "Птахофабрика 1 Травня", №15 від 29.09.2008 р. "Головенківське плюс", та акти виконаних робіт, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, виконання сторонами договору комісії підтверджується довідкою про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Спецагропроект» щодо підтвердження відомостей,отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ДП ДГ АФ «Лосинівська» за період з 01.07.2008 р. по 30.05.2009 р., в якій зазначена відсутність заборгованості ТОВ «Спецагропроект» перед позивачем.

Твердження позивача стосовно надання йому методичної допомоги стосовно пропозиції заключити договір комісії з ТОВ «Спецагропроект» № 04/08/08 та отримати гарантійні листи на продаж невласної продукції не підтверджено жодним доказом та спростовується матеріалами справи.

Що стосується оскаржуваного податкового повідомлення –рішення від 19 травня 2009 р. № 0000261730/0, то слід зазначити наступне. У преамбулі Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зазначено, що цей Закон є спеціальним Законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових) платежів, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Також він встановлює спеціальний порядок нарахування, оскарження нарахування, процедуру сплати та примусового стягнення, яка може застосовуватися лише щодо податків і зборів (обов’язкових платежів), сплата яких передбачена законами з питань оподаткування. Податок з доходів фізичних осіб Законом України «Про систему оподаткування» віднесено до загальнодержавних податків. В самому оскаржуваному повідомленні-рішенні зазначено, яке саме порушення встановлено та норми якого Закону (Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», який є спеціальним Законом) порушено. Більш того, позивачем не оспорюється правомірність нарахування даного виду податку з інших підстав, крім неправильної, на його думку, назви податку. Крім того, як вбачається з пояснень відповідача, всі податкові платежі мають свою бюджетну класифікацію і податок з доходів фізичних осіб відносить до бюджетного платежу 51110160, який має назву «Акт податок з доходів найманих працівників».

Отже, приймаючи спірне повідомлення-рішення від 19 травня 2009 р. № 0000261730/0 податковий орган діяв в межах своїх повноважень та на підставі чинного законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що у задоволенні адміністративного позову Державного підприємства Дослідне господарство «Агрофірма «Лосинівська» Чернігівського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук має бути відмовлено.

Керуючись ст. ст.17,18,104, 122,160-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя Баргаміна Н.М.