Постановление суда № 75692976, 31.07.2018, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"31" липня 2018 р. м. Ужгород Справа № 907/435/18

Суддя господарського суду Закарпатської області Ушак І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

за участі секретаря судового засідання Сінкіної Е.В.

заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Квасок", с. Поляна Свалявський район про забезпечення позову у даній справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Квасок", с. Поляна Свалявський район

до фізичної особи-підприємця Мілашовський Владислав Степанович, м. Мукачево

про повернення безпідставно отриманих коштів на суму 834803,92 грн.

представники сторін:

позивача - Митровка Я.В., представник за довіреністю

відповідача - не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з наведеними вимогами до відповідача, посилаючись на те, що у період з 03.08.2018 року по 31.08.2018 року із поточного рахунку спільної діяльності ТОВ «Квасок» та ДП «Сонячне Закарпаття» на поточний рахунок фізичної особи-підприємця Мілашовського Владислава Степановича, м. Мукачево було безпідставно перераховано кошти на загальну суму 834803,92 грн.

Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно на загальну суму 834 803,92 грн., яке належить відповідачу і знаходиться у нього або в інших осіб.

Ухвалою суду від 10.07.2018 року відкрито провадження у даній справі, призначено на 31.07.2018 року на 11:30 год. підготовче засідання у справі, у якому вирішено розглянути також по суті заяву про забезпечення позову. Сторонам встановлено строк для надання суду та іншим учасникам процесу відповідно - відповідачеві письмового обґрунтованого відзиву на позов; позивачу - відповіді на відзив, визначено обов'язковою участь у засіданні суду представників сторін.

Відповідач участі у судовому засіданні уповноваженого представника не забезпечив, відзиву на позов та заяву про забезпечення позову не надав, до суду повернута без вручення адресату із зазначенням установою зв'язку причини - «через незапит» - кореспонденція суду (ухвала суду від 10.07.18), яка була надіслана відповідачеві за адресою зазначеною у позові - 89600, м. Мукачево, вул. М.Токаря, буд. 71 «В», кімн.311 «А», - та яка згідно відкритих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є його офіційним місцезнаходженням.

Відповідно до правової позиції наведеної у постанові Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (п. 3.9.1), якщо ухвала у справі надіслана за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною та зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і не повернута підприємством зв'язку або повернута з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За наведених обставин вважається, що відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не скористався своїм правом прийняти участь у засіданні суду.

За приписами ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи; суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням; у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін; залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково; про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Присутній у судовому засіданні представник позивача наполягає на застосуванні заходів забезпечення позову відповідно до поданої заяви, посилаючись на те, що відповідач ухиляється як від обов'язку повернення безпідставно одержаних коштів, так і від будь-яких контактів з позивачем. Вважає, що за таких обставин невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити та унеможливити виконання рішення суду, оскільки за час провадження справи у суді відповідач може здійснити відчуження майна.

Питання забезпечення позову, підстав його застосування та заходів врегульовано приписами Господарського процесуального кодексу України (ГПК України).

Так, за змістом ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Приписами ст. 137 ГПК України встановлено перелік заходів забезпечення позову, серед яких значиться накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Вирішуючи заяву позивача у даній справі про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Предметом спору у даній справі є стягнення коштів на загальну суму 834803,92 грн. як отриманих відповідачем безпідставно, за відсутності будь-яких договірних та інших зобов'язальних відносин.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не відповів на пропозицію позивача щодо досудового врегулювання спору, не з'явився у призначене судом підготовче засідання, не повідомивши суд про причини такого, тому є підстави вважати таку поведінку ухиленням від вирішення спору, а доводи позивача викладені у заяві щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно належне відповідачу у межах ціни заявленого позову на суму 834803,92 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд вбачає наявність зв'язку між наведеним у заяві заходом забезпечення позову у вигляді арешту на майно і предметом спору, співмірність та адекватність такого заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами. Вжиття заходів до забезпечення позову у наведений спосіб забезпечить можливість виконання рішення суду в разі задоволення позову. Натомість, невжиття зазначених заходів може утруднити виконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог, оскільки спірне майно може бути відчужено відповідачем на користь третіх осіб або обтяжено зобов'язаннями (в т.ч. передано в іпотеку) і рішення суду у даній справі не призведе до ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Застосування у даних спірних відносинах зазначеного заходу забезпечення позову, на переконання суду, не призведе до припинення господарської діяльності відповідача як суб'єкта господарювання. Відсутні також підстави вважати, що відповідач понесе збитки у зв'язку забезпеченням позову, тому суд не вбачає необхідності для застосування заходів зустрічного забезпечення.

За таких обставин та керуючись приписами процесуального закону суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача про застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення у межах ціни заявленого позову на суму 834803,92 грн. арешту на нерухоме майно відповідача, що знаходиться у нього або інших осіб.

За приписами ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 141, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Квасок", с. Поляна Свалявський район про забезпечення позову задоволити.

2. Накласти у межах ціни заявленого позову на суму 834803,92 грн. арешт на нерухоме майно, яке належить фізичній особі-підприємцю Мілашовському Владіславу Степановичу (89600, АДРЕСА_1), знаходиться у нього або в інших осіб.

3. Стягувачем за даною ухвалою є товариство з обмеженою відповідальністю "Квасок" (89313, Закарпатська область, Свалявський район, с.Поляна, вул. Борканюка, буд. 13, код. ЄДРПОУ 32520357)

4. Боржником за даною ухвалою є фізична особа-підприємець Мілашовський Владіслав Степанович (89600, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1).

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом строку, передбаченого ст. 256 ГПК України.

6. Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Ушак І.Г.