Решение № 75669603, 27.07.2018, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/4625/18

Провадження №2/265/1238/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2018 року місто Маріуполь Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Гноєвого С. С.,

при секретарі Мамаєвій С.В.,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

29 травня 2018 року позивач ОСОБА_3 звернулася до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилалася на те, що вони з відповідачем 24 лютого 2006 року зареєстрували шлюб у Міському Відділ РАЦС Маріупольського міського управління юстиції Донецької області. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Розлад сімейного життя стався через відсутність взаєморозуміння та різні погляди на сімейне життя. Шлюбні відносини припинені з березня 2018 року. Вважає, що їх шлюб розпався остаточно, та примирення неможливе. Просила суд розірвати шлюб, після розірвання шлюбу прізвище залишити без змін, та стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 704,80 гривень.

Позивач ОСОБА_3 до підготовчого судового засідання не з’явилася, від якої до суду надійшла заява з проханням справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 до суду також не з’явився, від якого до суду надійшла заява з проханням справу розглянути без його участі, позовні вимоги визнав повністю, проти розірвання шлюбу не заперечував. Просив суд не надавати строк для примирення, оскільки збереження сім’ї вважає неможливим.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з положенням ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Матеріалами справи встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 24 лютого 2006 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія І-НО № 032693, виданим Міським Відділом РАЦС Маріупольського міського управління юстиції Донецької області 24 лютого 2006 року, актовий запис № 77.

Як вбачається зі свідоцтва про народження серія І-НО № 089883, виданим Орджонікідзевським Відділом РАЦС Маріупольського міського управління юстиції 06 жовтня 2006 року, ОСОБА_6 народилася 06 серпня 2006 року, в графі «батьки» зазначені: батько – ОСОБА_2, та мати – ОСОБА_3.

Згідно зі свідоцтвом про народження серія І-НО № 250022, виданим Орджонікідзевським Відділом РАЦС Маріупольського міського управління юстиції 26 лютого 2009 року, ОСОБА_7 народилася 17 лютого 2009 року, в графі «батьки» зазначені: батько – ОСОБА_2, та мати – ОСОБА_3.

Згідно з ч. 2 ст. 18, п. 3 ст. 51, ч. 3 ст. 56, ч.1 ст.110 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним з подружжя.

Відповідно до ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, що виключає можливість спільного проживання, почуття любові один до одного між сторонами втрачено, оскільки шлюбні відносини припинені, та примирення сторони вважають неможливим.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що сім'я розпалася остаточно, а шлюб існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 110 СК України, один із подружжя має право на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу.

Враховуючи відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу, передбачених ч.2 ст. 110 СК України, суд вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що не суперечать закону та не порушують права інших осіб.

У відповідності до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до ч.8 ст. 294 ЦПК України, після розірвання шлюбу, прізвище чоловіку та дружині залишити без змін.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зокрема, відповідно до положення ч.1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні суду у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню 50% судового збору, сплаченого останньою при подачі позову до суду, в сумі 352,40 гривень, а 352,40 гривень підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

На підставі ст. ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 142, 223, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, та Асєєвою-Куцебо (дошлюбне прізвище - Асєєва) ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 24 лютого 2006 року міським відділом РАЦС Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 77 – розірвати.

Після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_9 залишити прізвище – «Асєєва-Куцебо».

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, витрати з оплати судового збору у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок.

Повернути ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_2, з державного бюджету України 50 % сплаченого нею при поданні позову судового збору у загальному розмірі 704 (сімсот чотири) гривень 80 копійок, що складає 352 (триста п'ятдесят дві) гривень 40 копійок, який було внесено на рахунок № 31219206700054, отримувач платежу - Маріуп.УК/Лівобережний р-н/22030101, код отримувача - 37989721, банк отримувача - 834016 ГУ ДКСУ у Донецькій області, на підставі квитанції № 0.0.1047949559.1 від 29 травня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області.

Повний текст рішення суду складено 27 липня 2018 року.

Суддя _____ Гноєвой С.С.