Решение № 75668398, 02.08.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/1202/18 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась в суд з адміністративним позовом до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області (далі - відповідач) про визнання протиправною відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства.

Справа розглядається в письмовому провадженні за заявами сторін.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що є членом фермерського господарства "Анастасія". Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року у справі № 821/1448/17 вже було розглянуто попередню відмову відповідача за аналогічною заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. Рішенням суду визнано протиправним та скасовано рішення ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, яке викладене у листі від 11.08.2017 № К-8478/0-3029/6-17 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства та зобов'язано повторно розглянути заяву. Відповідач листом від 16 травня 2018 року повторно відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, з підстав не передбачених ч. 7 ст. 188 ЗК України, та порушив права, передбачені ст. 13 ОСОБА_2 України "Про фермерське господарство", що є неправомірним.

Від відповідача до суду надійшов відзив, в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що підставою для відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_1 стало те, що ця земельна ділянка належить на праві постійного користування ОСОБА_3 на підставі державного акта, виданого 07.12.1999 року, та має визначений кадастровий номер. У зв'язку з цим, не може надаватись дозвіл на розроблення проекту землеустрою позивачу на земельну ділянку, яка знаходиться в постійному користуванні іншої особи.

Відповідно до матеріалів справи, наданих сторонами, судом встановлені наступні обставини у справі.

Відповідно до Державного акта на право постійного користування землею, виданого 07.12.1999 року, ІV-ХС № 002321, ОСОБА_3 надана у постійне користування земельна ділянка площею 25.30 га, що розташована на території Великолепетиської селищної ради, для ведення селянського (фермерського) господарства. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 205 (а.с. 24).

Наказом ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 03.05.2017 № 21-2007/18-17-СГ надано ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки у власність, із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства (а.с. 26).

Згідно зі статутом ФГ "Анастасія" позивачка є членом цього фермерського господарства (а.с. 30-34).

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року у справі № 821/1448/17 визнано протиправним та скасовано рішення ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 11.08.2017 № К-8478/0-3029/6-17 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства, розташованої на території Великолепетиської селищної ради Великолепетиського району Херсонської області із земель, наданих у постійне користування голові фермерського господарства "Анастасія" ОСОБА_3, кадастровий номер 6521255100:02:001:0431. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.07.2017 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

Рішення набрало законної сили.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на вищезазначене рішення суду та те, що у відповідності до ст. 118 ЗК України їй не виділено земельну ділянку.

Давши оцінку позиціям сторін, викладеним ними у заявах по суті справи, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи із такого.

Частиною п'ятою статті 116 ЗК України встановлено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

У зв'язку з тим, що спірна земельна ділянка перебуває у постійному користуванні ОСОБА_4 на підставі державного акта на право постійного користування землею, суд вважає, що за таких умов надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність іншій особі з подальшим наданням цієї ділянки у її власність, суперечить положенням частини п'ятої статті 116 Земельного кодексу України, що є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Як слідує з Наказу ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 03.05.2017 року № 21-2007/18-17-СГ ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, тобто він вирішив особисто скористатись своїм правом на отримання цієї земельної ділянки у власність.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України підставою відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

На думку суду, наявність державного акта на землю на ім'я ОСОБА_4, відображення її на плані зовнішніх меж користування та присвоєння кадастрового номеру, саме і є невідповідністю місця розташування бажаної ОСОБА_1 земельної ділянки вимогам законів, а саме ст. 116 ЗК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є членом ФГ "Анастасія", але вона не має в цьому господарстві земельної частки, а статутна діяльність цього господарства здійснюється на земельній ділянці, що знаходиться в постійному користування ОСОБА_3

Стосовно доводів позивачки про порушення відповідачем ОСОБА_2 України "Про фермерське господарство", який є спеціальним по відношенню до Земельного кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 7 ОСОБА_2 України "Про фермерське господарство" надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Відповідно до статті 13 ОСОБА_2 України "Про фермерське господарство" члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).

Статтею 13 ОСОБА_2 України "Про фермерське господарство" передбачено право члена фермерського господарства отримати безоплатно у власність земельну ділянку, яка раніше була надана йому у користування, тобто передача у власність земельної ділянки можлива тій самій особі, якій земельна ділянка передана у користування.

Проте, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, із заявою про затвердження проекту щодо надання спірної земельної ділянки у власність до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області звернулась ОСОБА_1, якій не належить ця земельна ділянка чи її частка. Дозвіл на виготовлення проекту землеустрою отримав ОСОБА_4, якому ця ділянка належить на праві постійного користування.

Вищенаведена позиція повністю співпадає з позицією ВКАС, викладеною при розгляді справи № 816/1920/17 в постанові від 19.06.2018 року.

Що стосується посилання позивача на невиконання відповідачем судового рішення у справі № 821/1448/17, суд зазначає, що предметом розгляду цієї справи є оскарження іншого рішення суб'єкта владних повноважень, ніж це було в зазначеній справі.

Крім того, не виконання судового рішення не є предметом оскарження та розгляду у цій справі.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Рішення ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 11.08.2017 № К-8478/0-3029/6-17 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства, розташованої на території Великолепетиської селищної ради Великолепетиського району Херсонської області із земель, наданих у постійне користування голові фермерського господарства "Анастасія" є правомірним і повністю відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судовий збір відшкодуванню не підлягає.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною відмови Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, викладеної у листі від 16.05.2018 № 9-6590/0-1395/0/95-18, у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства та зобов'язання надати дозвіл.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 6.2.1