№ 75647773, 02.08.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №471/969/14-ц 02.08.2018

Провадження №22-з/784/49/18

Доповідач апеляційної інстанції-Данилова О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 серпня 2018 року м. Миколаїв

справа № 471/969/14-ц

Апеляційний суд Миколаївської області в складі колегії суддів:

головуючого Данилової О.О.,

суддів: Лівінського І.В., Царюк Л.М.,

із секретарем Гавор В.Б.,

розглянувши без повідомлення учасників справи заяву

ОСОБА_1

про роз’яснення рішення апеляційного суду Миколаївської області

від 9 квітня 2015 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Сергіївської сільської ради Братського району Миколаївської області про визнання заповіту недійсним

У С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 19 лютого 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено, визнано недійсним заповіт ОСОБА_3, зареєстрований Сергіївською сільською радою Братського району Миколаївської області від 13 серпня 2012 року за № 55.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 9 квітня 2015 року рішення Братського районного суду Миколаївської області від 19 лютого 2015 року змінено, встановлено нікчемність заповіту ОСОБА_3 на ім’я ОСОБА_2, посвідченого 13 серпня 2013 року секретарем Сергіївської сільської ради Братського району Миколаївської області та зареєстрованого в реєстрі за № 55.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2015 року рішення Братського районного суду Миколаївської області від 19 лютого 2015 року в незміненій частині та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 9 квітня 2015 року залишені без змін.

У липні 2018 року ОСОБА_1 подала заяву про роз’яснення рішення апеляційного суду, в які просила роз’яснити, чи спростовує це рішення висновок суду першої інстанції про те, що не було факту вільного волевиявлення заповідача на складення заповіту та чи породжує якісь наслідки нікчемність заповіту.

Колегія суддів вважає, що заява про роз’яснення судового рішення не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 271 ЦПК якщо судове рішення є незрозумілим для учасників справи, суд за їхньою заявою роз’яснює своє рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз’яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред’явлене до примусового виконання.

З правил цієї норми вбачається, що роз’яснення судового рішення може бути зумовлене його нечіткістю, коли воно є незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, та тих, що будуть здійснювати його виконання.

Суть роз’яснення полягає в тому, що суд у більш зрозумілій формі викладає основний висновок по суті спору, покладений обов’язок, вимогу тощо, які були судом нечітко сформульовані, що позбавляло можливості сторони його реалізувати (виконати).

Застосування правил статті 271 ЦПК є передбаченим законом способом усунення деяких недоліків викладення судового рішення, а не його змісту.

З тексту рішення апеляційного суду від 9 квітня 2015 року вбачається, що висновок про нікчемність заповіту ОСОБА_3 від 13 серпня 2013 року ґрунтується на встановлених судом обставинах посвідчення заповіту секретарем Сергіївської сільради Братського району поза межами територіально-адміністративної одиниці, на якій діє цей орган місцевого самоврядування.

За цих обставин апеляційний суд дійшов висновку про вчинення заповіту неповноважною особою, що є порушенням вимог частини 3 статті 1247 ЦК щодо форми заповіту та правил його посвідчення, а заповіт від 13 серпня 2013 року визнав нікчемною угодою за частиною 1 статті 1257 ЦК (а.с.253,255 том1).

В заяві про роз’яснення рішення, позивачка ОСОБА_1 вважає незрозумілим те, чи підтверджує цей висновок апеляційного суду відсутність вільного волевиявлення спадкодавця ОСОБА_3 на складання заповіту від 13 серпня 2013 року та його підробку особисто секретарем сільради. Незрозумілими заявнику є також наслідки нікчемності заповіту.

Проте, питання, які порушує позивачка в заяві від 29 червня 2018 року, не стосуються обставин, на яких ґрунтувалось рішення апеляційного суду щодо форми заповіту та правил його посвідчення. Доповнення судового рішення іншими висновками суперечить правилам статті 271 ЦПК.

Наслідки нікчемності заповіту передбачені нормами цивільного законодавства, а тому їх роз’яснення судовим рішенням не має правового значення.

Отже, підстави для роз’яснення рішення, зазначені ОСОБА_1 в заяві від 29 червня 2018 року, виходять за межі підстав для застосування правил статті 271 ЦПК. Тому заява позивачки задоволенню не підлягає.

Керуючись статтею 271 ЦПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз’яснення рішення апеляційного суду Миколаївської області від 9 квітня 2015 року відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий О.О.Данилова

Судді: І.В.Лівінський

ОСОБА_4