Решение № 75643029, 08.06.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 червня 2018 року № 826/3269/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження, адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Сім футів»до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаДержавного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України Держаного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (надалі - відповідач -1, ДП «Інформаційні системи», ДП «ІС») та Держаного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України (надалі - відповідач -2, ДП «НАІС») про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.04.2018 року у справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.2018 року залучено до участі в справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1.

Відповідно до поданого відповідачем -2 відзиву на позов, Державне підприємство "НАІС» Міністерства юстиції України при здійсненні реєстраційних дій в Реєстрі заборон не є суб'єктом, що приймає рішення про виникнення чи припинення обтяження, а здійснює суто механічне перенесення даних до Реєстру заборон із заяв, що надаються особами, які передбачені в Положенні про єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Зазначив, що відповідач діяв відповідно до норм законодавства та не мав правових підстав для задоволення заяви щодо вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про обтяження майнових прав на земельну ділянку позивачки.

Відповідачем -1 не надано суду заперечення на позовні вимоги.

Третьою особою письмових пояснень щодо заявленого позову до суду не надано.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається із наданих доказів, 11.07.2013 року реєстратором Київської обласної філії Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, запис про приватне обтяження рухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім футів», в забезпечення обов'язків боржника з повернення поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до копії витягу про реєстрацію в Державному реєстр обтяжень рухомого майна від 11.07.2013 року за № 41209926, обтяжувачем вказано громадянина ОСОБА_1, боржником ТОВ «Сім футів»; розмір обтяження - 1 705 183,75 гривень, термін дії до 11.07.2018 року. Підставою обтяження рухомого майна вказано - Договір застави майна від 02.06.2013 року, без номеру.

Позивач вважає дії щодо внесення запису про приватне обтяження рухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім футів» до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 11.07.2013 року протиправним, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна врегульовано Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від 18.11.2003 №1255-IV (далі - Закон).

Відповідно до статті 3 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.

Відповідно до обтяження у обтяжувача і боржника виникають права і обов'язки, встановлені законом та/або договором.

Вимоги до правочину, на підставі якого виникає обтяження, встановлюються законом.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" предметом обтяження може бути рухоме майно, не вилучене з цивільного обороту, на яке згідно із законодавством може бути звернене стягнення. Залежно від змісту обтяження предмет обтяження повинен належати боржнику або обтяжувачу на праві власності чи на праві господарського відання. Відносини щодо рухомого майна, яке належить особі на праві господарського відання, регулюються за правилами, встановленими для регулювання відносин щодо рухомого майна, яке належить особі на праві власності.

Стаття 7 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначає, що у правочині, на підставі якого або у зв'язку з яким виникає обтяження, повинен визначатись опис предмета обтяження. У разі відсутності опису предмета обтяження чи якщо існуючий опис не дозволяє ідентифікувати предмет обтяження, таке обтяження є недійсним.

Якщо предметом обтяження є окремий об'єкт, його опис надається за індивідуальними ознаками. Якщо предметом обтяження є сукупність об'єктів рухомого майна, його опис також може надаватися за родовими ознаками. В обох випадках опис предмета обтяження повинен дозволяти ідентифікувати рухоме майно як предмет обтяження.

Відповідно до частини першої статті 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" реєстрація обтяжень здійснюється на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначаються: 1) відомості про обтяжувача та боржника: для юридичних осіб - резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; для юридичних осіб - нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу; для фізичних осіб - громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, адресу постійного місця проживання та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; для фізичних осіб - іноземців або осіб без громадянства - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України; 2) посилання на підставу виникнення обтяження та його зміст. Для забезпечувальних обтяжень також зазначаються розмір та строк виконання вимоги обтяжувача. Для обтяження, яке виникає на підставі рішення суду про стягнення грошових коштів, та обтяження, відповідно до якого накладається арешт на рухоме майно для забезпечення цивільного позову, зазначається розмір вимоги обтяжувача; 3) опис рухомого майна, що є предметом обтяження, достатній для його ідентифікації; 4) відомості про заборону чи обмеження права боржника відчужувати предмет обтяження.

Як передбачає частина друга статті 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", держатель або реєстратор Державного реєстру вносить запис до Державного реєстру про відомості, що містяться в заяві обтяжувача. Запису присвоюється реєстраційний номер.

Відповідно до пункту 1 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2004 року №830 (далі по тексту - Порядок), державна реєстрація обтяжень рухомого майна проводиться з метою забезпечення виконання зобов'язань і захисту прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна та надання в інтересах цих осіб інформації про наявність чи відсутність обтяжень рухомого майна.

За правилами пунктів 6, 7 Порядку відомості про обтяження рухомого майна вносяться до Реєстру на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи або рішення суду.

Заяву про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження (далі - заява) підписує обтяжувач. Якщо обтяжувачем є юридична особа, підпис її уповноваженої особи скріплюється печаткою. У разі коли заява подається в електронній формі, вона повинна містити електронний підпис обтяжувача.

Під час подання заяви обтяжувач пред'являє паспорт чи інший документ, що посвідчує особу, а у разі, коли уповноважена ним особа діє від імені обтяжувача фізичної чи юридичної особи, - відповідну довіреність.

У заяві зазначаються: 1) відомості про обтяжувача та боржника: для юридичних осіб - резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код; для юридичних осіб - нерезидентів - найменування, місцезнаходження та держава, в якій зареєстрована особа; для фізичних осіб - громадян України - прізвище, ім'я та по батькові, постійне місце проживання та ідентифікаційний номер; для фізичних осіб - іноземців чи осіб без громадянства - прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), постійне місце проживання за межами України; 2) посилання на підставу виникнення обтяження та його зміст; 3) опис рухомого майна, що є предметом обтяження, достатній для його ідентифікації; 4) відомості про заборону чи обмеження права боржника відчужувати предмет обтяження.

Реєстратору забороняється вимагати додаткові відомості крім тих, що зазначені в пунктах 6 і 7 цього Порядку.

З наведених правових норм слідує, що необхідною та достатньою підставою для реєстрації обтяження рухомого майна є подання обтяжувачем належним чином оформленої заяви; при цьому реєстратор не наділений правом перевіряти достовірність відомостей, зазначених у заяві обтяжувача, та вимагати документи, які підтверджують існування підстав для обтяження.

Водночас обтяження, по своїй суті є обмеженням, що може бути застосоване виключно у відношенні до боржника; у свою чергу, за визначенням статті 2 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", боржник - це особа, яка має виконати на користь обтяжувача забезпечене обтяженням зобов'язання, або майновий поручитель за таким зобов'язанням; особа, у володінні якої знаходиться майно, що належить обтяжувачу; особа, яка має виконати на користь обтяжувача зобов'язання за договором, на підставі якого виникло договірне обтяження; особа, яка відступила право вимоги, що є предметом обтяження.

Відповідно до наданих доказів, реєстратором Київської обласної філії Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України 11.07.2013 року, на підставі договору застави майна від 02.06.2013 року, № б/н внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, запис про приватне обтяження рухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім футів», в забезпечення обов'язків боржника з повернення поворотної фінансової допомоги.

Як вбачається із змісту заявленого позову, позивачем заперечується існування будь-яких зобов'язань перед громадянином ОСОБА_1 та сам факт укладення договору застави майна.

У суду відсутня можливість дослідити матеріали реєстраційної справи, оскільки така відсутня.

Зокрема, з листа ДП «Національні інформаційні системи» від 14.12.2017 року № 5771/08.2-15 вбачається, що ДП «НАІС» є самостійним новоствореним підприємством, не являється правонаступником ДП «ІС», відповідно документи, що стосуються внесення інформації до Державного реєстру до ДП «НАІС» не передавались.

Також, у наданні інформації щодо місцезнаходження реєстраційної справи, матеріали якої слугували для вчинення спірної реєстраційної дії, відмовлено листом Міністерства юстиції України від 10.01.2018 року № 1012/39040-0-33-17/19.6.1.

З огляду на викладені обставини, відповідачами не надано жодних доказів того, що станом на момент внесення спірного обтяження, та станом на день вирішення спору ТОВ «Сім футів» є боржником, що могло б дозволити зареєструвати обтяження на його майно, а саме доказів того, що позивач має виконати на користь громадянина ОСОБА_1 забезпечене обтяженням зобов'язання, доказів, які б свідчили, що позивач має виконати на користь громадянина ОСОБА_1 зобов'язання за договором застави мийна.

Слід зауважити, що станом на час вчинення спірної реєстраційної дії реєстратором Державного реєстру визначено ДП «ІС», яке на даний час перебуває у стадії припинення, а функції реєстратора Державного реєстру передано до ДП «НАІС».

Як свідчать матеріали справи, позивач звертався до ДП «НАІС» щодо скасування обтяження рухомого майна внесеного до Державного реєстру реєстратором ДП «ІС», однак листом від 16.02.2018 року за № 662/03.2-15 відмовлено та запропоновано звернутись щодо скасування обтяження рухомого майна до обтяжувача або нотаріуса, оскільки виконує виключно механічну функцію по внесенню та виключенню даних з Держаного реєстру.

Аналогічну позицію також викладено ДП «НАІС» у письмовому відзиві на позов.

Суд критично ставиться до таких доводів відповідача, зважаючи на наступне.

Статтею 43 вказаного Закону визначено підстави для внесення записів до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (далі - Державний реєстр).

Відповідно до норм ст. 43 Закону відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувана, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.

При цьому, ст. 44 Закону передбачено, що після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Тобто, особа, права якої порушено, з вимогою про припинення обтяження і вилучення відповідного запису про обтяження повинна звертатися до обтяжувача та/або до суду.

Наведені обставини справи свідчать, що підрозділом відповідача -1, 11.07.2013 року неправомірно внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна обтяження майна ТОВ «Сім футів», що перешкоджає позивачу вільно розпоряджатись своїм майном.

Згідно з частиною другою статті 42 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" до Державного реєстру вносяться відомості про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження. Відомості, внесені до Державного реєстру, є відкритими для всіх юридичних та фізичних осіб.

Частина п'ята статті 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачає, що відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження.

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованою позицію позивача, викладену в адміністративному позові, а тому такий підлягає задоволенню .

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи надані докази а також норми чинного законодавства суд приходить до переконання про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов Товариства обмеженою відповідальністю «Сім футів» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати реєстраційний запис в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 41209926 від 11.07.2013 відносно приватного обтяження, тип обтяження - застава рухомого майна в забезпечення обов'язків Боржника з повернення поворотної фінансової допомоги, підстава обтяження - Договір застави майна, без номеру, 02.06.2013.

3. Зобов'язати Державне підприємство «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України вилучити реєстраційний запис в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 41209926 від 11.07.2013 відносно приватного обтяження, тип обтяження - застава рухомого майна в забезпечення обов'язків Боржника з повернення поворотної фінансової допомоги, підстава обтяження - Договір застави майна, без номеру, 02.06.2013.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Н.М. Клименчук