Постановление суда № 75630950, 01.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/20337/15

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

01 серпня 2018 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Шелест С.Б., дослідивши апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Савельєвої А.М. на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.04.18р. у справі №826/20337/15 за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії

у с т а н о в и в:

рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.04.18р. адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Відповідач-1 подав апеляційну скаргу.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до п.п. 2 п. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Втім, в порушення вказаних правових норм апелянтом не надано доказів сплати судового збору у розмірі 730,80 грн. (487,20 грн. (судовий збір, який підлягав сплаті при поданні позову *150%).

Натомість, апелянт просить суд відстрочити йому сплату судового збору, посилаючись на відсутність у суб'єкта владних поноважень призначень на його сплату.

Перевіривши доводи зазначеного клопотання, суддя-доповідач не вбачає підстав для задоволення клопотання, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною 1 статті 8 Закону N 3674-VI передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

В силу частини 2 цієї норми, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Підстави, які визначені ч. 1 ст. 8 Закону N 3674-VI, як умови для відстрочення сплати судового збору, не передбачені для суб'єктів владних повноважень у спірних правовідносинах.

Звертаючись до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору Відповідач-1 не надав суду доказів того, що його майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.

Враховуючи наведене, клопотання задоволенню не підлягає.

Окрім того, за змістом ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з апеляційною скаргою, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Частиною 1 ст. 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За змістом ч.ч. 4, 5 ст. 250 КАС України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Як свідчать обставини справи, оскаржуване судове рішення прийнято в порядку письмового провадження 16.04.18р., та отримане Відповідачем-1 - 25.04.18р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Натомість апеляційна скарга на судове рішення подана 05.07.18р., що підтверджується штампом поштового відділення на конверті, тобто з пропуском встановленого законом строку.

Апелянт у апеляційній скарзі просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, з покликанням на значну завантаженість юрисконсультів та відсутність достатньої кількості кваліфікованих працівників.

Втім, такі доводи жодними доказами не підтверджені.

За таких обставин, наведені апелянтом підстави пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження судового рішення не можуть бути визнані судом поважними.

Згідно частин 1 та 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк на їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, враховуючи, що підстави зазначені апелянтом в обґрунтування пропуску ним строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 16.04.18р. визнані судом не поважними, а також неподання доказів сплати судового збору у розмірі 730,80 грн., суддя вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху.

Керуючись ст. ст. 169, 298, 325, 328 КАС України, суддя

у х в а л и в:

у задоволенні клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.04.18р. у справі №826/20337/15 - визнати неповажними.

Залишити апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Савельєвої А.М. на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.04.18р. у справі №826/20337/15 - без руху.

Встановити апелянту десятиденний строк з дня вручення даної ухвали протягом якого мають бути усунуті недоліки апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя Шелест С.Б.