Постановление суда № 75628349, 31.07.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

31 липня 2018 року № 826/8609/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києвіпро визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просить:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо врахування величини оцінки одного року страхового стажу 1% при перерахунку пенсії з 01 жовтня 2017 року ОСОБА_1;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 01 жовтня 2017 року, обрахувавши її розмір за показниками середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2018 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

16 липня 2018 року позивачем через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва подано клопотання про розгляд справи за його участю відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Так, обґрунтовуючи своє клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін позивач посилається на норми частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, суд звертає увагу на те, що статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначені строки звернення до адміністративного суду з позовною заявою.

Зокрема, відповідно частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Тобто, вказані норми взагалі жодним чином не регулюють порядок розгляду справ в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

При цьому, у відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Пунктом 3 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

З позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що останній оскаржує дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо перерахунку йому пенсії.

Наведене свідчить про те, що вказана справа є справою незначної складності в розумінні пункту 20 частини 1 статті 4, пункту 3 частини 6 статті 12, частини 1 статті 257, Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з положеннями частини 6 цієї ж статті, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

За таких підстав та з урахуванням того, що предметом спору у даній адміністративній справі є оскарження дій Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві щодо перерахунку пенсії позивача, тобто вказана адміністративна справа, у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, є справою щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо призначення пенсійних виплат та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також враховуючи, що позивачем взагалі не обґрунтовані вимоги, викладені у клопотанні, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача та розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Керуючись пунктом 2 частини 1 статті 263, частинами 5, 6 статті 262, 241 - 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.І. Кузьменко