Постановление суда № 75612213, 01.08.2018, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/2053/17

1-кп/350/31/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2018 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

складі головуючого судді Пулика М.В.,

суддів Калиній Г.В., Максиміва І.В.,

секретаря судового засідання Стадник О.С.,

прокурора Кравця В.В.,

захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

потерпілої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12017090220000465 про обвинувачення ОСОБА_3, у вчиненні злочину, передбаченого ст.115 ч.1 КК України, суд -

В С Т А Н О В И В :

Прокурор звернувся до суду з клопотанням, в якому просить суд продовжити ОСОБА_3 строк тримання під вартою посилаючись на те, що розпочате кримінальне провадження не розглянуто, а термін тримання під вартою обвинуваченому спливає об 15 години 00 хвилин 13 серпня 2018 року, ризики передбачені ч.1 п.п.1,3 ст.177 КПК України наявні, тому вважає, що є всі підстави для продовження строку тримання під вартою.

Захисники просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора, оскільки тримання під вартою, як вид запобіжного заходу до ОСОБА_3 є необґрунтованим.

Обвинувачений ОСОБА_3 та потерпіла ОСОБА_4 вважають клопотання безпідставним.

Вислухавши учасників судового провадження щодо клопотання прокурора, суд приходить до такого висновку.

Ухвалою Рожнятівського районного суду від 14 червня 2018 року ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в установі виконання покарань № 12 м.Івано-Франківська, строком на 60 днів, тобто до 15 годин 13 серпня 2018 року.

Згідно ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою, або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Вирішуючи клопотання суд враховує, що на даний час, з урахуванням визначеного раніше судом обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, судовий розгляд не завершений, свідок та сам обвинувачений не допитані.

У зв"язку з цим, ризики передбачені ч.1 п.п.1,3 ст.177 КПК України, тобто ризик переховування від суду та ризик незаконного впливу обвинуваченим на свідка, продовжують існувати.

У свою чергу, ймовірне вчинення таких дій обвинуваченим, на думку суду, несе ризик втручання обвинуваченого у здійснення правосуддя, тому обрання йому іншого, більш м’якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, є невиправданим, і навпаки, продовження йому строку запобіжного заходу на момент розгляду клопотання, виправдовує тримання ОСОБА_3 під вартою.

При цьому суд враховує вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини за змістом яких обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного заходу у виді ув’язнення. Питання про те, чи є тримання під вартою обґрунтованим, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні потреби публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» та у справі «Харченко проти України»).

На думку суду, обставинами, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який виправдовує виняток із загальної норми про повагу до свободи людини є непоправні наслідки правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, оскільки відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя та здоров'я є найвищими соціальними цінностями.

Таким чином, підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини, які при цьому враховувались, не змінились, а ризики хоч і зменшились, однак продовжують існувати.

Враховуючи вищевикладене, а також відсутність підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, суд вважає необхідним продовжити раніше обраний запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

Керуючись ст.ст.177, 178, 197, 331 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю та жителю ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в установі виконання покарань № 12 м.Івано-Франківська, строком на 60 днів, тобто до 15 годин 30 вересня 2018 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_3, прокурору, захисникам та направити начальнику УВП № 12 м.Івано-Франківськ.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді :