Решение № 7560721, 03.11.2008, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа №2-1206/2008 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2008 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ткаченко Н.Ю.

при секретарі Головінової Т.В.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Тернівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка про відшкодування моральної шкоди, суд-

ВСТАНОВИВ:

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що починаючи з 1971 року по 1999 рік він знаходився у трудових відносинах з ДХК ВАТ "Павлоградвугілля" та працював в підземних тяжких та шкідливих умовах.

Пропрацювавши більше 20 років на підприємствах, в умовах які шкідливі для здоров'я, ОСОБА_1 отримав втрату працездатності у розмірі 60 % свого здоров'я з них:

30% втрати працездатності було встановлено по пильовому бронхіту;

20% по радикулопатії;

10% по ліктьовому суглобу.

30% втрати працездатності по пильовому бронхіту було встановлено 09 вересня 2002 року.

20% по радикулопатії та 10% по ліктьовим суглобам були встановлені ще до створення Фонду соціального страхування.

ОСОБА_4 розслідування професійного захворювання (отруєння) який був складений 07 лютого 2002 року встановлено, що професійне захворювання виникло внаслідок тривалого впливу на організм робочого, високої концентрації пилу.

В наслідок запилення легень ОСОБА_1 постійно відчуває біль, при незначних фізичних навантаженнях починає задихатися.

Відчуваючи постійну боль у легенях ОСОБА_1, змушений звертатися до лікарів для поліпшення свого стану.

06 квітня 2002 року був направлений на консультацію до науково-дослідницького інституту м. Дніпропетровська.

Відповідно до діагнозу було встановлено: хронічний обструктивний бронхіт 2-го ступеня, запилення легень, пневмосклероз, легенева гіпертонія 1ст., пост інфарктний кардіосклероз (у зв'язку з перенесеним інфарктом міокарда у травні 2002 року), також остеохондроз поперекового відділу позвоночника, спондильоз з вираженим обмеженням руху, деформуючий артроз ліктьових і лучезапястних суглобів, деформуючий артроз правого плечового суглобу.

Після обстеження позивачу була встановлена 2-га група інвалідності.

Після вище вказаного обстеження ОСОБА_1 ще неодноразово звертався за допомогою лікарів та проходив лікування у тій чи іншій лікарні, але позитивних результатів це не дало. Лікування в лікарнях та відпочинок у санаторно-курортних закладах теж позитивних результатів не дало.

В наслідок погіршення стану здоров'я порушився звичайний уклад життя

ОСОБА_1, він постійно відчуває наслідки професійного захворювання, навіть при невеликих фізичних навантаженнях з'являється відишка. І це не тільки фізичні страждання, це також і моральні страждання, він не може більше працювати на роботах, які потребують фізичного навантаження, став інвалідом, стан його здоров'я незадовільний, став дратівливий, йому неможливо займатися домашніми справами, що потребують навіть незначних фізичних зусиль, він втратив впевненість у майбутньому, відчуває депресивний стан, та інше.

Позивач просить стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівки на його користь страхову виплату за моральну шкоду, з урахуванням вище наведених ним обставин, у розмірі 32 700 грн.

Представник відповідача до розгляду справи надала суду заперечення на позовну заяву, відповідно до змірту якої вона просила відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що згідно Закону України від 23 лютого 2007 року №717-У „Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" виключено частину третю статті 34 Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", яка передбачала відшкодування моральної (немайнової) шкоди Фондом соціального страхування від нещасного випадку на виробництві потерпілим у яких відсутня стійка втрата працездатності. У позивача, згідно висновку МСЕКу від 03 червня 1999 року, мається у розмірі 15% стійка втрата професійної працездатності.

Відповідно до вимог процесуального законодавства - ст. 11 ЦПК України позивач повинен надати суду докази, на підставі яких обґрунтовує свої вимоги. Але, позивач на підтвердження отримання ним моральної (немайнової) шкоди" не надає суду жодних доказів, якими буде обґрунтовувати свої доводи та якими встановлено наявність у позивача моральних страждань від порушення його прав та які були завдані йому відділенням виконавчої дирекції.

В судовому засіданні позивач та його представник - ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали посилаючись на вищенаведені обставини та просили суд стягнути моральну шкоду у розмірі 32 700 грн.

Представник відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка позов не визнала, посилаючись на вищевикладені заперечення.

Суд, вислухавши позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги позивача слід задовольнити частково з наступних підстав.

Встановлено, що позивач починаючи з 1971 року по 1999 рік знаходився у трудових відносинах з ДХК ВАТ "Павлоградвугілля" та працював в підземних тяжких та шкідливих умовах.

Пропрацювавши більше 20 років на підприємствах, в умовах які шкідливі для здоров'я, ОСОБА_1 отримав втрату працездатності у розмірі 60 % свого здоров'я з них:

30% втрати працездатності було встановлено по пильовому бронхіту;

20% по радикулопатії;

10% по ліктьовому суглобу.

30% втрати працездатності по пильовому бронхіту було встановлено 09 вересня 2002 року.

20% по радикулопатії та 10% по ліктьовим суглобам були встановлені ще до створення Фонду соціального страхування.

ОСОБА_4 розслідування професійного захворювання (отруєння) який був складений 07 лютого 2002 року встановлено, що професійне захворювання виникло внаслідок тривалого впливу на організм робочого, високої концентрації пилу.

06 квітня 2002 року позивач був направлений на консультацію до науково-дослідницького інституту м. Дніпропетровська.

Відповідно до діагнозу було встановлено: хронічнй обструктивний бронхіт 2-го

ступеня, запилення легень, пневмосклероз, легенева гіпертонія 1ст., пост інфарктний кардіосклероз (у зв'язку з перенесеним інфарктом міокарда у травні 2002 року), також остеохондроз поперекового відділу позвоночника, спондильоз з вираженим обмеженням руху, деформуючий артроз ліктьових і лучезапястних суглобів, деформуючий артроз правого плечового суглобу.

Після обстеження позивачу була встановлена 2-га група інвалідності.

Фактично ОСОБА_1 став не працездатною особою, оскільки друга група інвалідності є непрацездатною.

Так, Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року, визначається, що інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, обумовленими захворюваннями, наслідком травм, або природженими дефектами, котрі приводять до обмеження життєдіяльності, до необхідності в соціальній допомозі та захисту. Позивача визнано інвалідом третьої групи по професійному захворюванню. Відповідно до п.2.3 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 07.04.2004 року за №183 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 22.04. 2004 року за №516/9115 з подальшими змінами, підставою для встановлення третьої групи інвалідності є стійки, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або уродженими дефектами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності, в тому числі працездатності, які потребують соціальної допомоги і соціального захисту. ОСОБА_4 вказаної Інструкції, критеріями встановлення третьої групи інвалідності є обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності в помірно вираженому ступені: обмеження самообслуговування І ст.; обмеження здатності самостійно пересуватися І ст.; обмеження здатності до навчання І ст.; обмеження здатності до трудової діяльності І ст.; обмеження здатності до орієнтації І ст.; обмеження здатності до спілкування І ст.; обмеження здатності контролювати свою поведінку І ст.. Помірно виражене обмеження життєдіяльності визначається частковою втратою можливостей до повноцінної трудової діяльності (втрата професії, значне зниження кваліфікації або зменшення обсягу трудової діяльності; значне утруднення в набутті професії чи в працевлаштуванні); значне зменшення (більш ніж на 25 %) обсягу трудової діяльності; втрата професії чи значне зниження кваліфікації; значне утруднення в набутті професії чи працевлаштуванні осіб, що раніше ніколи не працювали та не мають професії. Таким чином, вже сам факт встановлення позивачу 3 групи інвалідності підтверджує обмеження життєдіяльності позивача.

Суд вважає, що внаслідок втрати професійної працездатності у позивача наявна моральна шкода, оскільки: він постійно відчуває наслідки професійного захворювання, навіть при невеликих фізичних навантаженнях з'являється відишка. І це не тільки фізичні страждання, це також і моральні страждання, він не може більше працювати на роботах, які потребують фізичного навантаження, став інвалідом, стан його здоров'я незадовільний, став дратівливий, йому неможливо займатися домашніми справами, що потребують навіть незначних фізичних зусиль, він втратив впевненість у майбутньому, відчуває депресивний стан, та інше.

Вказані обставини, які наявні у позивача, обумовлюють необхідність пристосовуватися та організувати своє повсякденне життя по-новому й свідчать про заподіяння позивачу моральної шкоди.

У відповідності зі ст.ст. 21 п. "е", 28 ч.3 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року, в редакції від 16.06.2005 року, яка діяла на момент виникнення правовідносин, в обов'язки відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка входило своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, виплачуючи йому страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.

В судовому засіданні наявність факту заподіяння моральної шкоди потерпілому встановлено судом. Заперечення відповідача, що не було надано висновок МСЕК про

наявність моральної шкоди, суд вважає необгрунтованими, оскільки вказана експертиза могла мати місце без звернення позивача до суду, якщо б позивач у позасудовому порядку звернувся б до відповідача, а в данному випадку позивач звернувся до суду за вирішенням виниклого спору й суд правомочний самостійно встановити факт заподіяння моральної шкоди потерпілому.

У відповідності зі ст. 34 пункту 3 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"- в редакції від 16.06.2005 року, яка діяла на момент виникнення правовідносин, сума страхової виплати за моральну шкоду визначається судом. При цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, незалежно від будь -яких інших страхових виплат.

ОСОБА_4 ст. 8, Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

У відповідності зі ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

ОСОБА_4 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, положенню частини першої статті 58 дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.99 p. N 1-рп/99 "Положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи)."

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в редакції від 16.06.2005 року, яка діяла на момент виникнення правовідносин, страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинило застрахованному професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у Законі, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або/ соціальних послуг.

Враховуючи ту обставину, що страховий випадок з позивачем настав 09.09.2002 року, коли йому було встановлено втрату професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням і з цього часу у нього виникло право на відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що на дані правовідносини поширюєься дія норм ст.ст. 1, 15, 21, 28, 34 Закону в редакції від 16.06.2005 року, яка діяла на момент виникнення правовідносин, що передбачають обов'язок Фонду відшкодувати моральну шкоду у разі настання страхового випадку.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 08.11.2005 року "Кечко проти України", у випадках, коли з набуттям чинності певного закону, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.

Виходячи з того, що право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача з 09.09.2002 року, суд вважає, що дія Закону України "Про Державний бюджет

України на 2008 рік" на спірні правовідносини не поширюється.

Мінімальна заробітна плата з 01 жовтня 2008 року згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" встановлена у розмірі 545 грн. У відповідності з вимогами розумності та справедливості, суд вважає, що необхідно визначити суму страхової виплати за моральну шкоду, спричинену позивачу у сумі 32 700 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 8, 22, 58 Конституції України, ст. 5 ЦК України, ст. ст. 21 п. "е", 28 ч.3, 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", ст.ст. 10, 60, 81, 212-215, 209 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка про про відшкодування моральної шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 32700 (тридцять дві тисячі сімсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь УДКУ м. Тернівка ГУДКУ в Дніпропетровській області, Код ЄДРПОУ: 23929856, р/р: 31214259700035, банк ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО банку: 805012 витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 1 грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський міський суд шляхом подачі у десятиденний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження, і подання після цього у 20-ти денний строк апеляційної скарги, або без подання заяви про оскарження шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня проголошення рішення.