Постановление суда № 75560056, 30.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

30 липня 2018 р.Справа № 820/3571/18 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Старостіна В.В. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машура Г.І.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Голубової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Бегунца А.О., Старостіна В.В., Рєзнікової С.С. у справі 820/3571/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Харківського апеляційного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2018 р. по справі № 820/3571/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заявлено відвід суддям Бегунцу А.О., Старостіну В.В., Рєзніковій С.С. з тих підстав, що Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів Бегунца А.О., Старостіна В.В., Рєзнікової С.С., що розглядають його апеляційну скаргу, не є судом встановленим Законом, в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист про захист прав людини та основоположних свобод, що проголошує "право на суд, встановлений законом".

Представник відповідача у вирішенні питання про відвід поклався на розсуд суду.

Перевіривши доводи заявленого відводу, колегія суддів вважає, що відвід є необґрунтованим, виходячи з наступного.

Статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України наведено вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя не може брати участь у розгляді адміністративної справи і відводиться.

Заявляючи відвід колегії суддів, заявником не наведено та суду не надано жодних належних доказів на підтвердження обставин, які б викликали сумнів у неупередженості колегії суддів.

Відповідно до п.п.103, 104, 105 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волкова О. проти України» від 09.01.2013 року (остаточне 27.05.2013 року), «Для того, щоб встановити, чи може суд вважатися «незалежним» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, слід звернути увагу на спосіб призначення його членів і строк їхніх повноважень, існування гарантій проти тиску ззовні та на питання, чи створює орган видимість незалежного. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (1) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (2) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій)… Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності…».

Аналогічний правовий висновок зроблено Європейським судом з прав людини у п.п.49, 50 рішення у справі «Білуха проти України».

Суд вважає, що заявник, подаючи клопотання про відвід колегії суддів, не навів належних та допустимих доказів щодо обґрунтованості сумнівів у неупередженості та об'єктивності суддів.

Суд приходить до висновку, що ті обставини, які викладені у заяві про відвід, не свідчать про упередженість або певну зацікавленість суддів у наслідках розгляду цієї справи і тому не є підставою для задоволення заяви про відвід. Будь-яких інших підстав, які викликали б сумнів в об'єктивності та неупередженості суддів, не виявлено.

Судом не встановлено підстав, передбачених ст.ст. 36, 37 КАС України, які б перешкоджали суддям Бегунцу А.О., Старостіну В.В., Рєзніковій С.С. брати участь у розгляді даної справи чи свідчили про неупередженість.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що заява про відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 36, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Визнати відвід суддів Бегунца А.О., Старостіна В.В., Рєзнікової С.С. - необґрунтованим.

Провадження у справі зупинити для вирішення питання про відвід в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О.Судді(підпис) (підпис) Старостін В.В. Рєзнікова С.С.