Решение № 75540228, 25.07.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 липня 2018 року м. Рівне №817/1290/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинення певних дій. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 31.07.2015 між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський» укладений договір банківського рахунку №980-053-000000101 «Поточний рахунок» «Ощадний», за умовами якого ПАТ «Банк Михайлівський» відкриває клієнту на його ім’я поточний рахунок №26206519183802 в гривні для зберігання грошей і здійснює його розрахункове касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства України, умов цього договору та розпоряджень клієнта. 11.03.2016 між позивачем та небанківською фінансовою установою – Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» укладений Договір №980-053-0002023807, згідно з умовами якого небанківською фінансовою установою Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» залучено від позивача кошти в загальному розмірі 95 925 (дев’яносто п’ять тисяч дев’ятсот двадцять п’ять тисяч) гривень 00 копійок. 25.03.2016 між позивачем та небанківською фінансовою установою – Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитно-інвестиційний центр» укладений Договір №980-053-000210684 «Капітал+», згідно з умовами якого небанківською фінансовою установою Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитно-інвестиційний центр» залучені від позивача кошти у розмірі 93 000 (дев’яносто три тисячі) гривень 00 копійок. Позивач зазначає, що за своїм змістом умови вказаних договорів є ідентичними, за виключенням сторін та внесених сум. Так, відповідно до умов Договорів №980-053-0002023807 та №980-053-000210684, п.1.2 Сторона 2 повертає грошові кошти та відсотки позивачу на рахунок у ПАТ «Банк Михайлівський» №26206519183802. 19.05.2016 року було здійснено дострокове повернення коштів на поточний рахунок позивача, відповідно до вищезазначених договорів, включаючи відсотки за користування грошовими коштами, що підтверджується довідкою про стан рахунку №26206519183802 від 11.04.2018, наданою представником ПАТ «Банк Михайлівський». На підставі рішення Правління Національного банку України від 23.05.2016 № 14/БТ «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб 23.05.2016 прийнято рішення №812 про запровадження з 23.05.2016 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський». Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12 липня 2016 року №124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», виконавчою дирекцією ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12 липня 2016 №1213, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку». Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» з 13 липня 2016 до 12 липня 2018 включно. 15 липня 2016 року почались виплати гарантованої суми вкладникам, але позивача не було включено до списків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб, і, відповідно, кошти належні позивачу не було повернуто. На заяву позивача від 04.04.2018 про включення останнього до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок ОСОБА_2 та проведення виплати, відповідач листом від 10.04.2018 за №ЗГ/64 відмовив позивачу у вчиненні вказаних дій. Позивач уважає таку бездіяльність відповідача протиправною, оскільки вона вчинена всупереч вимог норм чинного законодавства, в зв’язку з чим поданий позов до суду.

Відповідачем поданий відзив на позовну заяву, за змістом якого останній позовні вимоги не визнає та вказує, що оскільки згідно з Договором №980-053-000210684 кошти позивача залучені як позика небанківською фінансовою установою, без участі ПАТ «Банк Михайлівський» в якості повіреного, то на них не поширюються гарантії щодо їх відшкодування, тобто такі кошти по своїй природі не є вкладом у розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність». Натомість, Договір №980-053-000202387 є трьохстороннім, в якому ПАТ «Банк Михайлівській» виступав повіреним, а тому кошти, що вносилися (отримувалися) за вказаним Договором є вкладом у розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» та на них поширюються гарантії щодо їх відшкодування, передбачені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». При цьому, відповідач вказує, що позивач подав заяву про включення до переліку вкладників за Договором №980-053-000202387 від 11.03.2016 на суму 95925,00грн. та йому було розблоковано кошти в сумі 96491,11грн. по даному Договору. Крім того, відповідач зазначає, що наказом Уповноваженої особи від 01.06.2016 №42/1 затверджені результати проведеної перевірки правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, викладені в Акті №3 Комісії, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакцій) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ «КІЦ» по перерахуванню коштів на рахунки 2445 фізичних осіб у сумі 206980863,90грн. (в т.ч. позивачу в сумі 94178,97грн.), у відповідності до положень пунктів 7-9 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». З наведених підстав, просить в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.

Третя особа подала до суду письмові пояснення на позовну заяву, в яких зазначила, що відповідно до приписів Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» саме залучені банком кошти прирівнюються до вкладу. Натомість, в даному спорі, кошти позивача були залучені небанківською фінансовою компанією як позику з подальшим їх поверненням на рахунок позикодавця. Відтак, такий клієнт не може бути прирівняний до вкладника проблемного банку, адже правовідносини, що склалися між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський» не мають відношення до вкладу. Таким чином, просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 11 липня 2018 року справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні 25 липня 2018 року о 08:30год.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, до початку судового розгляду справи по суті подав клопотання про розгляд справи без його участі та за відсутності його довірителя.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, у відзиві на позовну заяву заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи в судове засідання також не прибув, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, в письмових поясненнях на позовну заяву заявив клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що всі учасники справи заявили клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 31.07.2015 між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський» укладений договір банківського рахунку №980-053-000000647 «Поточний рахунок «Ощадний», за умовами якого ПАТ «Банк Михайлівський» відкриває клієнту на його ім’я поточний рахунок №26206519183802 в гривні для зберігання грошей і здійснює його розрахункове касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства України, умов цього договору та розпоряджень клієнта.

Як вбачається із довідки про стан рахунку позивача №26206519183802, станом на 13.05.2016 на останньому знаходились кошти в сумі 190670,08грн.

11.03.2016 між позивачем та небанківською фінансовою установою – Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» укладений Договір №980-053-0002023807, згідно з умовами якого небанківською фінансовою установою Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» залучено від позивача кошти в загальному розмірі 95 925 (дев’яносто п’ять тисяч дев’ятсот двадцять п’ять тисяч) гривень 00 копійок. Відповідно до умов даного Договору, п.1.2 Сторона 2 повертає грошові кошти та відсотки позивачу на рахунок у ПАТ «Банк Михайлівський» №26206519183802.

25.03.2016 між позивачем та небанківською фінансовою установою – Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитно-інвестиційний центр» укладений Договір №980-053-000210684 «Капітал+», згідно з умовами якого небанківською фінансовою установою Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитно-інвестиційний центр» залучені від позивача кошти у розмірі 93 000 (дев’яносто три тисячі) гривень 00 копійок. Відповідно до умов даного Договору, п.1.2 Сторона 2 повертає грошові кошти та відсотки позивачу на рахунок у ПАТ «Банк Михайлівський» №26206519183802.

19.05.2016 року було здійснено дострокове повернення коштів на поточний рахунок позивача, відповідно до вищезазначених договорів, включаючи відсотки за користування грошовими коштами, що підтверджується тією ж довідкою про стан рахунку №26206519183802 від 11.04.2018, наданою представником ПАТ «Банк Михайлівський». При цьому, у вказаній довідці також зазначено, що зарахування 19.05.2016 коштів на рахунок позивача №26206519183802 з ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» №26509300055802 в сумі 95925,0грн., ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» №26509300055802 в сумі 566,11грн., ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» №26500300393701 в сумі 93000,00грн., ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» №26500300393701 в сумі 1178,97грн., що відображене в даній інформаційній довідці є нікчемним правочином в силу положень ст.215 Цивільного кодексу України та п. 7-9 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Листом за №ЗГ/64 від 10.04.2018, відповідач повідомив позивачу про те, що за результатами аналізу поданих ним документів визначено, що договір №980-053-000210684 від 25.03.2016 укладений позивачем безпосередньо з ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр», без участі ПАТ «Банк Михайлівський» як повіреного. Отже, вказаний договір не відповідає вимогам Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» за своїм суб’єктним складом. З огляду на зазначене, відсутні правові підстави для включення інформації про позивача до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів ОСОБА_2.

У той же час, постановою Правління Національного банку України «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» №917/БТ від 22.12.2015 установлено факт здійснення ПАТ «Банк Михайлівський» ризикової діяльності та достроково припинено Угоду №121 від 26.11.2015 року, укладену між Національним банком України та ПАТ «Банк Михайлівський». Зазначеною постановою вказаний банк віднесений до категорії проблемних строком до 180 днів та до кінця цього строку йому встановлено ряд обмежень.

Приймаючи до уваги проведення ПАТ «Банк Михайлівський» операцій, що призвели до збільшення зобов’язань ПАТ «Банк Михайлівський» перед фізичними особами в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок зменшення зобов’язань перед юридичною особою, постановою Правління Національного банку України «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» №14/БТ від 23.05.2016, ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних.

На підставі постанови Правління Національного банку України №14/БТ від 23.05.2016 Виконавчою дирекцією ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» №812 від 23.05.2016 та рішення «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» №991 від 13.06.2016. Згідно з вказаними актами розпочата процедура виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком з 23.05.2016 до 22.07.2016 включно.

12.07.2016 Правлінням Національного банку України прийнято рішення «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський» №124-рш. Відповідно до цього, Виконавчою дирекцією ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку» №1213 від 12.07.2016, згідно з яким з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно розпочато процедуру ліквідації, а також призначено уповноважену особу ОСОБА_2 гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський».

Наказом Уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» №27/1 від 24.05.2016 було створено комісію по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

Наказом уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» №42/2 від 01.06.2016 затверджено результати проведеної перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, викладені в Акті №3 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за яким встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016 платіжних документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитно-інвестиційний центр» з перерахування коштів на рахунки 2445 фізичних осіб в сумі 206980863,90грн, у відповідності до положень пунктів 7-9 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2017 у справі №826/15961/16 встановлено наступні обставини, які в силу вимог частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, звільнені від доказування: «За даними звіту про вклади фізичних осіб в учасниках ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб – форма звітності №1Ф станом на 20.05.2016, який отримано Національним банком України від ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб листом від 23.05.2016 №21-24551/16, встановлено збільшення суми можливого відшкодування порівняно з станом на 23.12.2015 на 1325млн.грн. з 1223млн.грн. до 2548млн.грн. або на 108,3%, у тому числі збільшення на 1111млн.грн. відбулось 19.05.2016; станом на 20.05.2016 збільшилась кількість вкладників фізичних осіб, вклади яких підлягають відшкодуванню ОСОБА_2, порівняно з станом на 23.12.2015 на 16433 осіб (у тому числі на 5535 вкладників 19.05.2016) з 49315 осіб до 65748 осіб. Згідно звіту куратора ПАТ «Банк Михайлівський» від 23.05.2016 та згідно виписки по особовому рахунку №26509300055802 ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», відкритого в ПАТ «Банк Михайлівський», за період з 04.05.2016 по 20.05.2016, зазначене збільшення вкладів фізичних осіб відбулось внаслідок повернення ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» залучених коштів та виплати доходу фізичним особам за договорами, укладеними з фізичними особами, що передбачають отримання/залучення ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» грошових коштів у позику від фізичних осіб. Згідно договору доручення №1 від 11.11.2014 ПАТ «Банк Михайлівський» виступає повіреним від імені ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», на підставі якого ПАТ «Банк Михайлівський» здійснював залучення грошових коштів у позику для ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» від фізичних осіб шляхом укладення договорів з фізичними особами. Відповідно до додатку 2 до договору про внесення змін №19 від 05.01.2016 до договору доручення №1 від 11.11.2016, підпунктами 6, 7 пункту 1.2 додатку №3 від 05.01.2016 до вищенаведеного договору передбачено, що ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» здійснює сплату процентів за такими позиками та повернення грошових коштів в безготівковій формі на рахунок фізичної особи, відкритий в ПАТ «Банк Михайлівський». Згідно договору доручення №2 від 01.04.2016 ПАТ «Банк Михайлівський» виступає повіреним від імені ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» у зв’язку з необхідністю обслуговування фізичних осіб, які уклали з ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» за посередництва ПАТ «Банк Михайлівський» договори, що передбачають отримання/залучення грошових коштів у позику від фізичних осіб, внаслідок чого одночасно з укладенням ПАТ «Банк Михайлівський» договорів про залучення коштів від фізичних осіб банк укладав з такими фізичними особами договори про відкриття в банку банківського (поточного) рахунку. Внаслідок відображення операцій, відповідно до виписки по особовому рахунку №26509300055802 ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», відкритого в ПАТ «Банк Михайлівський», за період з 04.05.2016 по 20.05.2016, фізичним особам було перераховано 1507,3млн.грн. За 19.05.2016 залишок за рахунком №26509300055802 ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» зменшився з 37,8млн.грн. до 2,6млн.грн., списання з рахунку в сумі 1544,8млн.грн. При цьому, списання з рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та зарахування на рахунки фізичних осіб грошових коштів відбулось внаслідок наступних операцій: за договором відступлення права вимоги №2 від 19.05.2016 року ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» відступило ПАТ «Банк Михайлівський» право вимоги за договором купівлі-продажу цінних паперів №БВ1-БО39/13 від 17.05.2016 року, що укладений з ТОВ «Старкепітал». Банком відображено розрахунки внутрішніми проводками в балансі шляхом збільшення на 181,1млн.грн. залишку за рахунком ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр», що відкритий в банку. Банком відображено розрахунки внутрішніми проводками в балансі шляхом збільшення залишку за рахунком ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», відкритим в банку, на: 870млн.грн. за договорами відступлення права вимоги №1805 від 18.05.2016, за якими ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» відступило ПАТ «Банк Михайлівський» право вимоги боргу за кредитними договорами з фізичними особами (106197 кредитних договорів) на загальну суму 1061млн.грн. (з дисконтом в 191,5млн.грн.); 562млн.грн. за договором відступлення права вимоги №1 від 19.05.2016, за якими ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» відступило ПАТ «Банк Михайлівський» право вимоги коштів за договором купівлі-продажу цінних паперів, що укладені з юридичними особами. ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» надало фінансову допомогу ТОВ «ФК «Фінансовий центр» та ТОВ «Дортмунд Інвест» на загальну суму 30,2млн.грн. ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр», ТОВ «ФК «Фінансовий центр» та ТОВ «Дортмунд Інвест» за рахунок коштів, відображених на їх рахунках внаслідок проведення вищезазначених операцій, та коштів, що обліковувались на їх поточних рахунках (28,5млн.грн.), перерахували на поточні рахунку 14673 фізичних осіб, відкриті в банку, кошти на загальну суму 1642млн.грн. з призначенням платежу: «Повернення коштів згідно з договором», «оплата процентів по договору», у тому числі достроково. Внаслідок зазначених операцій виникли зобов’язання ПАТ «Банк Михайлівський» перед юридичними особами, як власниками рахунків та грошових коштів, які на них зараховані. В свою чергу, проведення операцій від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр», ТОВ «ФК «Фінансовий центр» та ТОВ «Дортмунд Інвест» за рахунок коштів, відображених на їх рахунках внаслідок проведення вищезазначених операцій, та коштів, що обліковувались на їх поточних рахунках, щодо перерахування на поточні рахунки 14673 фізичних осіб, відкритих в ПАТ «Банк Михайлівський», коштів на загальну суму 1642млн.грн. з призначенням платежу: «Повернення коштів згідно з договором», «оплата процентів по договору», у тому числі достроково, призвело до фактичного зменшення зобов’язань ПАТ «Банк Михайлівський» перед вищезазначеними юридичними особами та збільшення зобов’язань перед фізичними особами, які мають в ПАТ «Банк Михайлівський» поточні рахунки та в силу п.4 ч.1 ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є вкладниками (фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката). При цьому, фактично грошові кошти як на рахунки вищезазначених юридичних осіб, так і на рахунки фізичних осіб не перераховувались за відсутності грошових коштів в такій кількості на кореспондентському рахунку ПАТ «Банк Михайлівський», натомість, вищезазначені операції проводились шляхом здійснення відповідних проводок в балансі, що підтверджується даними статистичної звітності ПАТ «Банк Михайлівський» за формою №1Д «Баланс банку» станом на 19.05.2016, а копіями Звіту (висновку) про результати перевірки електронних документів по операціях, проведених за період з 19 по 23 травня 2016 року, акту за результатами вибіркової перевірки відповідності факту здійснення операцій з готівковими коштами через каси відділень банку даним АБС Б2 від 22 березня 2017 року, висновку за матеріалами службового розслідування за фактами проведення банківських проводок без достатньої правової підстави та повідомлення працівниками ПАТ «Банк Михайлівський» клієнтів банку про необхідність сплати заборгованості на користь третіх осіб, затвердженого 01.08.2016».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Згідно із положеннями пункту 3 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» №4452-VI від 23.02.2012, вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

В свою чергу, за правилами пункту 4 частини першої цієї статті, вкладником є фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до частини першої статті 26 вказаного Закону, ОСОБА_2 гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. ОСОБА_2 відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення ОСОБА_2 банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада ОСОБА_2 не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. При цьому, порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений статтею 27 Закону.

За правилами частини першої цієї статті, Уповноважена особа ОСОБА_2 складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_2 відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів ОСОБА_2 станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення ОСОБА_2 банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку). А згідно з частиною другою цієї статті Уповноважена особа ОСОБА_2 протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» - протягом 15 робочих днів) з дня отримання ОСОБА_2 рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_2, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Відповідно до частини третьої - Уповноважена особа ОСОБА_2 зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.

Відповідно до частини четвертої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» №4452-VI від 23.02.2012 (далі Закон №4452), ОСОБА_2 не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

В свою чергу, стаття 27 вказаного Закону зобов'язує Уповноважену особу ОСОБА_2 протягом 3 робочих днів з дня отримання ОСОБА_2 рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку сформувати два переліки: 1) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_2, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню ОСОБА_2 відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону №4452, ОСОБА_2 розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених ОСОБА_2, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення ОСОБА_2 банку з ринку.

Положеннями статті 38 Закону №4452 визначено ряд заходів, які повинна вживати Уповноважена особа ОСОБА_2, щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку.

Так, згідно з частиною другою статті 38 Закону №4452, протягом дії тимчасової адміністрації ОСОБА_2 зобов’язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно з пунктами 7-9 частини третьої статті 38 цього Закону (на які покликався відповідач у відзиві на позовну заяву щодо нікчемності правочинів (транзакцій) з перерахування коштів, здійснених ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» 19.05.2016 на рахунок позивача №26203517665701) правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов’язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов’язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Разом з тим, право відносити правочини до нікчемних не є абсолютним, а кореспондується з обов’язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов’язує нікчемність правочину. Одного лише твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно, у випадку який розглядається, нівелюється протилежним твердженням особи про дійсність вкладу.

Суд вважає, що жодна з підстав, вказаних у пунктах 7-9 частини третьої статті 38 Закону, не є прийнятною по відношенню до операції із зарахування коштів на рахунок позивача у ПАТ «Банк Михайлівський».

Так, згідно з частиною першою статті 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка, банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Пунктом 1.24 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» №2346-III від 05.04.2001 визначено, що переказ коштів – це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачу йому у готівковій формі. В свою чергу, помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі. А неналежний переказ – це рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Також, згідно з пунктом 1.30 даної статті, платіжне доручення – це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Як свідчать досліджені судом докази, ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» відповідними платіжними дорученням зі свого розрахункового рахунку, який відкритий в ПАТ «Банк Михайлівський», ініціював переказ коштів позивачу на його рахунок, який також відкритий у ПАТ «Банк Михайлівський» в рамках Договору №980-053-000210684, укладеного між ними 25.03.2016.

ПАТ «Банк Михайлівський», виконуючи розрахункові документи ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» на переказ коштів на користь позивача, не набув прав на суму коштів, які переказувались. А отже, ПАТ «Банк Михайлівський» не є стороною переказу коштів, а є лише виконавцем своїх зобов’язань за договорами банківського рахунку перед клієнтами, забезпечуючи рух коштів від ініціатора, тобто від ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр», до отримувача переказу, тобто до позивача.

Списання та зарахування коштів за банківськими рахунками здійснюється відповідно до договорів обслуговування банківських рахунків та Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004.

При цьому, договір про обслуговування банком банківського рахунку передбачає право банка відмовити у проведенні розрахункових та касових операцій при наявності фактів, що свідчать про порушення клієнтом норм чинного законодавства України, умов цього договору та банківських правил оформлення розрахункових, касових документів, заяв, доручень і строків їх подання до банку.

ПАТ «Банк Михайлівський» при проведенні розрахункових операцій зазначених фактів не було встановлено, а, отже, операції по перерахуванню коштів були правомірними та відповідали чинному законодавству України.

Згідно з частиною третьою статті 1049 Цивільного кодексу України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася на його банківський рахунок.

Переказ коштів (транзакція) в загальній сумі, включаючи відсотки, 94178,97грн. з призначенням платежу «повернення коштів згідно з договором №980-053-000210684 від 25.03.2016» здійснені ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» 19.05.2016 на рахунок позивача №26206519183802 в ПАТ «Банк Михайлівський» в рамках виконання відповідної двосторонньої угоди.

Такий переказ коштів здійснено до прийняття Національним банком України рішення «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» №14/БТ від 23.05.2016.

В свою чергу, ПАТ «Банк Михайлівський» не був стороною договору№980-053-000210684 від 25.03.2016. Відповідно, ні такий правочин, ні переказ коштів, здійснений в його рамках, не можна тлумачити, ні як укладення (переоформлення) договорів, ні як операцію, що здійснені банком, віднесеним до категорії проблемних, що призвело до збільшення витрат, пов’язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. Банк ні в одному, ні в іншому випадку, не є ні стороною договору, ні стороною грошового переказу.

В той же час, суд наголошує, що встановлені постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2017 у справі №826/15961/16 обставини щодо здійснення ПАТ «Банк Михайлівський» операцій, які призвели до збільшення витрат, пов’язаних з виведенням банку з ринку, не є такими, які стосуються позивача з огляду на наступне.

По-перше, такі операції стосувалися залучення ПАТ «Банк Михайлівський» грошових коштів у позику для ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» від фізичних осіб шляхом укладення банком договорів з фізичними особами, де банк виступав повіреним ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» і діяв на підставі договору доручення. Договір же №980-053-000210684 від 25.03.2016 укладений між позивачем та ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» без участі ПАТ «Банк Михайлівський», в якості повіреного.

По-друге, у справі №826/15961/16 суд встановив, що списання з рахунку ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» та зарахування на рахунки фізичних осіб грошових коштів відбулось за рахунок укладення між ПАТ «Банк Михайлівський», ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» договорів про відступлення права вимоги, в тому числі і договору №2 від 19.05.2016, за яким ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» відступило ПАТ «Банк Михайлівський» право вимоги за договором купівлі-продажу цінних паперів, що укладений з ТОВ «Старкепітал». Разом з тим, предметом вказаних угод не були і не могли бути договори, укладені між фізичними особами та ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр», в яких останній виступав позичальником (тобто боржником, а не кредитором), позаяк за правилами частини першої статті 520 Цивільного кодексу України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

І, по-третє, грошові кошти з рахунку ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр», що відкритий в ПАТ «Банк Михайлівський» на рахунок позивача, що також відкритий в ПАТ «Банк Михайлівський» фактично не перераховувались не з зв’язку з відсутністю грошових коштів на рахунку ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр», а в зв’язку з відсутністю грошових коштів в необхідній кількості на кореспондентському рахунку ПАТ «Банк Михайлівський».

Окремо слід зауважити, що позивач жодним чином не був задіяний до правочинів, які вчинялися ПАТ «Банк Михайлівський» з ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» та іншими юридичними особами, не міг на них ні вплинути, ні змінити. Аналогічним чином, позивач не був наділений жодними правами у правовідносинах, які стосувалися здійснення ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» переказу грошових коштів на його рахунок, відкритий в ПАТ «Банк Михайлівський», натомість виступав лише одержувачем таких коштів, а виконавцем відповідної транзакції був саме банк.

Саме по собі виконання ПАТ «Банк Михайлівський» транзакції по зарахуванню коштів на рахунок позивача, відповідно до укладеного з ним договору банківського рахунку, не може кваліфікуватися як нікчемний правочин, оскільки жодним чином не суперечить чинному законодавству.

Таким чином, операції щодо переказу грошових коштів в загальній сумі 94178,97грн. з призначенням платежу «повернення коштів згідно з договором №980-053-000210684 від 25.03.2016» на рахунок позивача №26206519183802, відкритий в ПАТ «Банк Михайлівський», здійснені ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» 19.05.2016, в жодному разі не можуть вважатися нікчемними.

Суд враховує у даних спірних правовідносинах також правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в п.50 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України», в якому зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.

У розумінні статті 177 Цивільного кодексу України грошові кошти позивача є об'єктом його майнових прав, відтак, ці права відповідно до вимог Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950, практики Європейського суду з прав людини та статті 41 Конституції України є непорушними до тих пір, доки не буде досягнуто справедливого балансу між порушенням таких прав та суспільним інтересом.

В той же час, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено існування вказаного балансу та відсутність майнових прав позивача на кошти, які надійшли на його рахунок, відкритий в ПАТ «Банк Михайлівський» згідно транзакцій, які є предметом спору.

Зважаючи на викладене, рішення Уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» щодо визнання відповідних транзакцій є таким, що не відповідає визначеним у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а відтак вважається таким, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання відповідного рішення протиправним.

Одночасно суд зауважує, що згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» №4452-VI від 23.02.2012, вкладником є не лише фізична особа, яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), а й фізична особа, яка уклала з банком договір банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Закон не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме, що вкладом повинні бути кошти, внесені безпосередньо вкладником. Ключовим є сам факт знаходження на рахунках вкладників грошових коштів.

Отож, передбачені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» №4452-VI від 23.02.2012 гарантії за вкладом поширюються на осіб, які мають правовий статус вкладника неплатоспроможного банку (у розумінні статті 2 Закону). Такий статус, з-поміж іншого, передбачає наявність вкладу, залученого, зокрема, на умовах договору банківського рахунка.

Зважаючи на викладене та на ту обставину, що станом на дату запровадження в ПАТ «Банк Михайлівський» тимчасової адміністрації кошти позивача знаходились на його рахунку в цьому банку, суд приходить до висновку про наявність у позивача гарантованого статтею 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» №4452-VI від 23.02.2012 права на отримання цих коштів.

Згідно пункту 5 розділу II Положення про порядок відшкодування ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб №14 від 09.08.2012, Уповноважена особа ОСОБА_2 протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення ОСОБА_2 банку з ринку формує та надає до ОСОБА_2 станом на день початку процедури виведення ОСОБА_2 банку, зокрема, такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів ОСОБА_2, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню ОСОБА_2 відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.

Також, даним пунктом передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа ОСОБА_2 може надавати зміни та доповнення до переліків.

Отже, у разі наявності підстав для включення даних про рахунок вкладника, який раніше не був включений до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має подати до ОСОБА_2 відповідне доповнення до переліку.

При цьому, обов'язок Уповноваженої особи на вчинення відповідних дій прямо встановлений Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» №4452-VI від 23.02.2012, а відповідно до пункту 6 розділу III згаданого Положення, протягом процедури ліквідації Уповноважена особа ОСОБА_2 може надавати до ОСОБА_2 додаткову інформацію про вкладників.

Позивач не включений до Переліку вкладників на підставі припущень Уповноваженої особи ОСОБА_2, які не підтверджені належними та допустимими доказами.

Одночасно, судом відхиляються посилання відповідача на ту обставину, що позивач подав заяву про включення до переліку вкладників за договором №980-053-000202387 від 11.03.2016 на суму 95925,00грн. та йому було розблоковано кошти в сумі 96491,11грн. по даному Договору, оскільки вказана обставина жодним чином не підтверджує факту включення до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за рахунок ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб, відомостей щодо рахунку №26206519183802, відкритого на ім'я позивача, в частині коштів, отриманих за вказаним Договором, що є предметом спору в даній справі.

Доказів на підтвердження протилежного відповідачем суду не надано та судом в ході судового розгляду справи не встановлено.

В ході судового розгляду судом встановлено, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, внаслідок чого порушені гарантовані права позивача на відшкодування коштів за вкладом за рахунок ОСОБА_2, тому позовні вимоги позивача про визнання такої бездіяльності протиправною та зобов'язання відповідача внести зміни та доповнення до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за рахунок ОСОБА_2 шляхом внесення до нього відомостей про рахунок позивача в сумі 190670,08грн. є обґрунтованими та належать до задоволення.

При цьому, суд зазначає, що втручання у даному випадку у дискреційні повноваження ОСОБА_2, як суб'єкта владних повноважень, є виправданим, оскільки відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам, з урахуванням чого суд зауважує, що іншого ефективного способу поновлення порушених прав позивача інакше ніж зобов'язання включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_2, не існує.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст.139 КАС України відсутні, оскільки відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору як інвалід другої групи.

Керуючись статтями 194, 241-246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" щодо не внесення до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб, відомостей стосовно рахунку №26206519183802, відкритого на ім'я ОСОБА_1, у розмірі 190670,08грн.

2. Зобов'язати Уповноважену особу ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" внести зміни та доповнення до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей щодо рахунку №26206519183802, відкритого на ім'я ОСОБА_1, у розмірі 190670,08грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 (33022, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1);

2) відповідач - Уповноважена особа ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 35, код ЄДРПОУ 21708016);

3) третя особа відповідача - ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016).

Повний текст рішення складено 25 липня 2018 року.

Суддя Комшелюк Т.О.