Постановление суда № 75531380, 26.07.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 Справа № 233/3655/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Малінова О.С.,

за участі секретаря Поварніциної А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка матеріали справи за скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк Фамільний» на дії державного виконавця Соборного ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_1, боржник – ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И В:

Представником ПАТ «Банк Фамільний» подана до суду скарга на постанову державного виконавця від 12 серпня 2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» за виконавчим листом по справі № 233/5239/15-ц, виданим 30 жовтня 2015 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Фамільний» заборгованості у розмірі 634 215,05 грн. У скарзі заявник посилався на те, що виконавчий лист був втрачений при пересилці державною виконавчою службою поштою до стягувача, у зв’язку із чим упродовж з 12 серпня 2016 року по теперішній час рішення суду не виконується. Про відмову у відкритті виконавчого провадження заявник дізнався лише 03 липня 2018 року після тримання відповіді на адвокатський запит. Вважає, що державною виконавчою службою було порушено права стягувача на повторне пред’явлення виконавчого листа, оскарження дій посадових осіб, оскільки він не був повідомлений про вчинені ДВС дії. Також, з постанови державного виконавця не вбачається чи було перевірено майновий стан боржника, чи було виконано всі виконавчі дії, передбачені законом. Просив постанову державного виконавця Соборного ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області від 12 серпня 2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження скасувати та зобов’язати державного виконавця провадження відновити.

Стягувача ПАТ «Банк Фамільний» було належним чином повідомлено судом про дату, час та місце розгляду скарги на постанову державного виконавця; для участі в судовому засіданні представник стягувача не прибув, надав клопотання про розгляд справи без його участі, підтримав вимоги, викладені в скарзі, в повному обсязі, просив суд скаргу задовольнити (а.с.15).

Представник державної виконавчої служби, боржник, яких було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду скарги, у судове засідання не прибули, заперечень по суті вимог скарги чи письмових пояснень до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з правовими позиціями, висловленими у п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК,якими врегульовано аналогічні питання.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Як вбачається з матеріалів скарги, із запитом на адресу державної виконавчої служби щодо надання інформації про перебування на виконанні виконавчого листа № 233/5239/15 від 19 жовтня 2015 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Фамільний» суми заборгованості за кредитним договором представник заявника звернувся 24 травня 2018 року, про що зазначено у повідомленні державного виконавця на адресу заявника у справі, датованої 13 червня 2018 року (а.с.4). Також, 13 червня 2018 року державним виконавцем сформовано витяг про стан виконавчого провадження, що був доданий до повідомлення (а.с.5-6).

Додана до матеріалів скарги копія конверту, у якому на адресу заявника надійшла відповідь державного виконавця, не містить дати надходження її до адресата чи дати її одержання (а.с.7).

Із даною скаргою, датованою 10 липня 2018 року, вих. № 1/230-94, заявник звернувся до суду 11 липня 2018 року, про свідчить відбиток поштового штемпелю на поштовому конверті (а.с.9).

При зверненні до суду зі скаргою на постанову державного виконавця заявником не було заявлене клопотання про поновлення процесуального строку, встановленого законом.

Згідно зі ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок (ст. 123 ЦПК України). Відповідно до ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених ЦПК.

Таким чином, скарга ПАТ «Банк Фамільний» на дії державного виконавця Соборного ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_1, боржник – ОСОБА_2, підлягає залишенню без розгляду з причини ненадання заявником доказів щодо ознайомлення стягувача з матеріалами виконавчого провадження саме 03 липня 2018 року, відсутності клопотання заявника про поновлення процесуального строку.

Одночасно заявнику слід роз’яснити, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. ст. 120,123,126,127, 447,449 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Фамільний» на дії державного виконавця Соборного ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_1, боржник – ОСОБА_2, - залишити без розгляду.

Роз’яснити Публічному акціонерному товариству «Банк Фамільний», що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя