Постановление суда № 75509081, 17.07.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

17 липня 2018 року м. Київ № 826/10480/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шрамко Ю.Т., ознайомившись із позовом та доданими матеріалами ОСОБА_1 до Уряду України - Кабінету Міністрів України в особі Міністерства закордонних справ України, Уряду України - Кабінету Міністрів України в особі Міністерства юстиції України, Івано - Франківського міського суду Івано - Франківської області, Судді Івано - Франківського міського суду Івано - Франківської області ОСОБА_3, Апеляційного суду Івано - Франківської області, Судді Апеляційного суду Івано - Франківської області ОСОБА_4, Судді Апеляційного суду Івано - Франківської області ОСОБА_5, Судді Апеляційного суду Івано - Франківської області ОСОБА_2, про визнання протиправними дій, стягнення матеріальної, майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1, (далі - позивач), до Уряду України - Кабінету Міністрів України в особі Міністерства закордонних справ України, (далі - відповідач - 1), Уряду України - Кабінету Міністрів України в особі Міністерства юстиції України, (далі - відповідач - 2), Івано - Франківського міського суду Івано - Франківської області, (далі - відповідач - 3), Судді Івано - Франківського міського суду Івано - Франківської області ОСОБА_3, ( також далі - відповідач - 4), Апеляційного суду Івано - Франківської області, (далі - відповідач - 5), Судді Апеляційного суду Івано - Франківської області ОСОБА_4 (також далі - відповідач - 6), Судді Апеляційного суду Івано - Франківської області ОСОБА_5, ( також далі - відповідач - 7), Судді Апеляційного суду Івано - Франківської області ОСОБА_2, (також далі - відповідач - 8), у якому позивач просить суд:

- визнати дії відповідача -1, в особі тимчасово виконуючого обов'язки консула у Великобританії, радника з консульських питань ОСОБА_6 з питань посвідчення пакету довіреностей за № 570/4-1488 та №570/4-1489 від 30 вересня 2014 року від імені безвісно відсутньої особи на території України ОСОБА_7 за рішенням суду при провадженні справи №2о-37/2010 із постановленням рішення на підставі якого порушується право позивача у спосіб застосування дискримінації, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо позивача та вилилась у владно - управлінські, владно - судові рішення та процесуальні катування позивача - протиправними;

- визнати дії відповідача - 2, в особі заступника Міністра юстиції з питань державної реєстрації ОСОБА_8, згідно запиту на інформацію від 10 лютого 2017 року про недійсність, нечинність (фальшивість) пакету довіреностей №570/4-1488 та №570/4-1489 від 30 вересня 2014 року на території України, згідно копій скорочених витягів з Єдиного реєстру довіреностей Івано - Франківської філії ДП "Національні Інформаційні Системи" Міністерства юстиції України:

1) за скороченим витягом від 19 червня 2015 року №29108648 з Єдиного реєстру довіреностей на території України не надано законну відповідь на запит заявника - позивача до ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України за довіреністю №570/4-1488 від 30 вересня 2014 року - за вказаними параметрами запиту в Єдиному реєстрі довіреностей інформація відсутня (реєстратор та тримач реєстру - відповідач -2);

2) за скороченим витягом від 13 липня 2016 року №31671555 з Єдиного реєстру довіреностей на території України не надано відповідь на запит заявника - позивача до ДП "Національні Інформаційні Системи" Міністерства юстиції України за довіреністю №570/4-1489 від 30 вересня 2014 року - за вказаними параметрами запиту в Єдиному реєстрі довіреностей інформація відсутня (реєстратор та тримач реєстру - відповідач - 2) при провадженні справи №2о-37/2010 із постановленням рішення на підставі якого порушується право позивача у спосіб застосування дискримінації, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо позивача та владно-управлінські, владно - судові рішення та процесуальні катування позивача - протиправними;

- визнати дії відповідача - 3 при провадженні справи №2о-37/2010 в судових засіданнях та нарадчих кімнатах із постановленням рішення на підставі якого порушується право позивача у спосіб застосування дискримінації, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо позивача та вилилась у владно-управлінські, владно - судові рішення та процесуальні катування позивача, а саме:

а) в судове засідання 11 лютого 2016 року позивач викликався судовою повісткою як інша особа, а в рішенні від 11 лютого 2016 року - заінтересована особа;

б) відсутність відповідача, як сторони в судовому процесі, яка безвісно відсутня особа на території України за рішенням суду, яке в законній силі, а згідно пункту 6 частини 1 статті 248 Цивільного кодексу України безвісно відсутня особа прирівнюється до померлої особи;

в) процесуальні документи, як фальшиві недопустимі докази, до суду всіх інстанцій подавалися повіреним за недійсною (фальшивою) довіреністю №570/4- 1488 від 30 вересня 2014 року) протиправними;

- визнати дії відповідача -5 при провадженні справи №2о-37/2010 в судових засіданнях та нарадчих кімнатах із постановленням ухвали на підставі якої порушується право позивача у спосіб застосування дискримінації, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо позивача та вилилась у владно-управлінські, владно - судові рішення та процесуальні катування позивача, а саме:

а) в судове засідання 23 березня 2016 року позивач викликався судовою повісткою як інша особа, а в ухвалі від 23 березня 2016 року - заінтересована;

б) відсутність відповідача як сторони в судовому процесі, яка безвісно відсутня особа на території України за рішенням суду, яке в законній силі, а згідно пункту 6 частини 1 статті 248 Цивільного кодексу України безвісно відсутня особа прирівнюється до померлої особи;

в) процесуальні документи, як фальшиві недопустимі докази до суду всіх інстанцій подавалися повіреним за недійсною (фальшивою) довіреністю №5570/4- 1488 від 30 вересня 2014 року) - протиправними;

- стягнути з відповідача - 1 на користь позивача, матеріальну, майнову та моральну шкоду, як справедливу сатисфакцію в розмірі 1526500 (один мільйон п'ятсот двадцять шість тисяч п'ятсот ) гривень (курс НБУ станом на 03 липня 2018 року 30.53 гривень за 1 евро) з питань посвідчення пакету довіреностей недійсних (фальшивих) за №570/4-1488 та №570/4-1489 від 30 вересня 2014 року від імені безвісно відсутньої особи на території України ОСОБА_7 за рішенням суду при провадженні справи №2о-37/2010 із постановленням рішення на підставі якого порушується право позивача у спосіб застосування дискримінації, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо позивача та вилилась у владно-управлінські, владно - судові рішення та процесуальні катування позивача;

Стягнути з відповідача - 2 на користь позивача матеріальну, майнову та моральну шкоду, як справедливу сатисфакцію в розмірі 1526500 (один мільйон п'ятсот двадцять шість тисяч п'ятсот) гривень (курс НБУ станом на 03 липня 2018 року 30.53 гривень за 1 євро) за не надану законну інформацію на запити про недійсність, нечинність (фальшивість) пакету довіреностей № 570/4-1488 та №570/4-1489 від 30 вересня 2014 року на території України, згідно копій скорочених витягів з Єдиного реєстру довіреностей Івано-Франківської філії ДП "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України, як тримача реєстру - Уряд України в особі Міністерства юстиції України при провадженні справи №2о- 37/2010 із постановленням рішення на підставі якого порушується право позивача у спосіб застосування дискримінації, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо позивача та вилилась у владно-управлінські, владно - судові рішення та процесуальні катування позивача;

- стягнути з відповідача - 3 на користь позивача матеріальну, майнову та моральну шкоду, як справедливу сатисфакцію в розмірі 3053000 (три мільйони п'ятдесят три тисячі) гривень (курс НБУ станом на 03 липня 2018 року 30.53 гривень за 1 євро) в рішенні від 11 лютого 2016 року при провадженні справи №2о-37/2010 в судових засіданнях та нарадчій кімнаті із встановленням рішення на підставі якого порушується право позивача у спосіб застосування дискримінації, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо позивача та вилилась у владно-управлінські, владно - судові рішення та процесуальні катування позивача;

- стягнути з відповідача - 5 на користь позивача, матеріальну, майнову та моральну шкоду, як справедливу сатисфакцію в розмірі 3053000 (три мільйони п'ятдесят три тисячі) гривень (курс НБУ станом на 03 липня 2018 року 30.53 гривень за 1 євро) в ухвалі від 23 березня 2016 року при провадженні №2о-37/2010 в судових засіданнях та нарадчій кімнаті із постановленням ухвали на підставі якої порушується право позивача у спосіб застосування дискримінації, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо позивача та вилилась у владно-управлінські, владно - судові рішення та процесуальні катування позивача;

- стягнути з судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, як головуючої судді Вищого суду першої інстанції ОСОБА_3 на користь позивача матеріальну, майнову та моральну шкоду, як справедливу сатисфакцію в розмірі 3 053 000 (три мільйони п'ятдесят три тисячі) гривень (курс НБУ станом на 03 липня 2018 року 30.53 гривень за 1 євро) в рішенні від 11 лютого 2016 року при провадженні справи №2о-37/2010 в судових засіданнях та нарадчій кімнаті із постановленням рішення на підставі якого порушується право позивача у спосіб застосування дискримінації, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо позивача та вилилась у владно-управлінські, владно - судові рішення та процесуальні катування позивача;

- стягнути з судді апеляційного суду Івано-Франківської області, як судді-доповідача та головуючого Горблянського Ярослава Дмитровича на користь позивача матеріальну, майнову та моральну шкоду, як справедливу сатисфакцію в розмірі 3053000 (три мільйони п'ятдесят три тисячі) гривень (курс НБУ станом на 03 липня 2018 гривень за 1 євро) в ухвалі від 23 березня 2016 року при провадженні справи №2о-37/2010 в судових засіданнях та нарадчій кімнаті із постановленням УХВАЛИ на підставі якої порушується право позивача у спосіб застосування дискримінації, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо позивача та вилилась у владно-управлінські, владно - судові рішення та процесуальні катування позивача;

- стягнути з судді апеляційного суду Івано-Франківської області, як члена колегії Матківського Романа Йосиповича на користь позивача матеріальну, майнову та моральну шкоду, як справедливу сатисфакцію в розмірі 1526500 (один мільйон п'ятсот двадцять гривень за 1 євро) в ухвалі від 23 березня 2016 року при провадженні справи №2о-37/2010 в судових засіданнях та нарадчій кімнаті із постановленням ухвали на підставі якої порушується право позивача у спосіб застосування дискримінації, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо позивача та вилилась у владно-управлінські, владно - судові рішення та процесуальні катування позивача.

Так, відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Згідно із ч. 1 ст. 2, п. 1 ч.ч. 1, 2 ст. 4 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є об'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до п.1 ч. 1, ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за КАС України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Пунктом 4.2 рішення Конституційного Суду України від 23.05.2001 р. №6-рп/2001 (справа за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців третього, четвертого, п'ятого статті 248-3 Цивільного процесуального кодексу України та за конституційними зверненнями громадян щодо офіційного тлумачення положення абзацу четвертого статті 248-3 Цивільного процесуального кодексу України (справа щодо конституційності статті 248-3 ЦПК України) визначено, що відповідно до частини першої статті 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (частина перша статті 129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

Отже, судді під час розгляду ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, оскільки не здійснюють владні управлінські функції, а тому не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №6 у розумінні положень частини першої статті 2, пункту 1, пункту 7, пункту 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить суд стягнути з суддів Івано - Франківського міського суду Івано - Франківської області та Апеляційного суду Івано - Франківської області матеріальну, майнову та моральну шкоду, та визнати протиправними дії та стягнути з Івано - Франківського міського суду Івано - Франківської області, Апеляційного суду Івано - Франківської області матеріальну, майнову та моральну шкоду.

Суд звертає увагу позивача на те, що в межах спірних правовідносин відповідачі виконували повноваження судді, пов'язані зі здійсненням правосуддя у справі, та не здійснювали владних управлінських функцій відносно позивача.

Окрім того, в п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 р. "Про незалежність судової влади" роз'яснено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається; суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 11.03.2011 р. №2-рп/2011 зазначив, що давати оцінку процесуальним діям суддів щодо розгляду конкретної судової справи може лише апеляційна і касаційна інстанції при перегляді судових рішень.

Отже, вирішення питання про наявність чи відсутність ознак протиправності в діях та рішеннях судді при здійсненні ним правосуддя в іншій справі має вирішуватись шляхом оскарження такого рішення до суду вищої інстанції в порядку, визначеному процесуальним законодавством.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що позивач просить суд стягнути з суддів та судів матеріальну, майнову та моральну шкоду, як справедливу сатисфакцію при провадженні справи № 2о-37/2010 в судових засіданнях та нарадчій кімнаті, позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки не пов'язані зі здійсненням владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а тому даний спір не є публічно-правовим і не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції.

Разом з тим, з метою вирішення питання щодо наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі в частині позовних вимог до Уряду України - Кабінету Міністрів України в особі Міністерства закордонних справ України, Уряду України - Кабінету Міністрів України в особі Міністерства юстиції України, судом направлено судовий запит по справі №826/9635/18 для встановлення вищевказаних підстав.

Як вбачається з наданої копії позовної заяви у справі №826/9635/18, вказаний позивач вже звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом (вх. №826/9635/18 від 21 червня 2018 року, суддя Смолій І.В.) до того самого відповідача, зокрема, Уряду України - Кабінету Міністрів України в особі Міністерства закордонних справ України, Уряду України - Кабінету Міністрів України в особі Міністерства юстиції України про той самий предмет із тих самих підстав.

Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо: позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства; у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 171, 241-243, 248, 256 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом до Уряду України - Кабінету Міністрів України в особі Міністерства закордонних справ України, Уряду України - Кабінету Міністрів України в особі Міністерства юстиції України, Івано - Франківського міського суду Івано - Франківської області, Судді Івано - Франківського міського суду Івано - Франківської області ОСОБА_3, Апеляційного суду Івано - Франківської області, Судді Апеляційного суду Івано - Франківської області ОСОБА_4, Судді Апеляційного суду Івано - Франківської області ОСОБА_5, Судді Апеляційного суду Івано - Франківської області ОСОБА_2, про визнання протиправними дій, стягнення матеріальної, майнової та моральної шкоди

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржено.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко