№ 75508267, 26.12.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2016 р. Справа № 804/8268/16

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 при секретаріОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь» до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови від 03.11.2016 року №52808592.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у зв’язку з фактичним закінченням виконавчого провадження на підставі визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, у відповідача відсутні правові підстави для стягнення виконавчого збору на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.11.2016 року №52808592.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, зазначивши, що оскаржувану постанову винесено правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України, через що просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони у судове засідання не прибули, надали до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд зауважує, що позовні вимоги звернені до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, проте за приписами статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Перелік органів примусового виконання рішень визначено у статті 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 року № 1403-VIII.

Структурні підрозділи органів державної виконавчої служби, зокрема, відділи примусового виконання рішень, не визначені вказаним Законом України як самостійні органи державної виконавчої служби, що виключає можливість їхньої участі як сторони в адміністративному процесі.

За таких обставин, суд без виходу в нарадчу кімнату із занесенням до протоколу судового засідання ухвалив замінити первинного відповідача - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України належним відповідачем - Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

При цьому суд не вбачає необхідності відкладення розгляду справи у відповідності до частини 4 статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на те, що заперечення на позов були подані саме Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, клопотання про розгляд справи без участі відповідача підписано представником, уповноваженим Міністерством юстиції України.

Враховуючи викладене, суд, керуючись частинами 4 та 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив проводити розгляд справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі виконавчого листа Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01.03.2016 року №202/5839/15-ц Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України постановою від 14.03.2016 року відкрито виконавче провадження ВП №50492477 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь» на користь компанії «DALMOND TRADE HOUSE LTD» (Республіка Кіпр) суми боргу у розмірі 1 465 398,77 доларів США, що еквівалентно 35 000 545,52 грн.

Постановою ВП №50492477 від 03.11.2016 року відповідачем на підставі заяви компанії «DALMOND TRADE HOUSE LTD» про повернення виконавчого документа без виконання було повернуто виконавчий лист №202/5839/15-ц від 01.03.2016 року стягувачу.

03 листопада 2016 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №52808592 від 03.11.2016 року щодо стягнення з позивача суми виконавчого збору у розмірі 3 140 181,81 грн. та зобов’язання його подати декларацію про доходи та майно боржника.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 27 Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

У частині 2 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувану за виконавчим документом.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Наслідки закінчення виконавчого провадження з підстав повернення виконавчого документу стягувачу передбачено частиною 3 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1-4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Водночас судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь» звернулось до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська із заявою, у якій зазначило про невідповідність виконавчого листа №202/5839/15-ц від 01.03.2016 року вимогам чинного законодавства, зокрема, положенням Цивільного процесуального кодексу України та Закону України «Про виконавче провадження», та просило суд визнати його таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою від 19.09.2016 року суд у повному обсязі задовольнив вказану заяву та виконавчий лист №202/5839/15-ц від 01.03.2016 року було визнано таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є закінчення виконавчого провадження.

У розумінні Закону України «Про виконавче провадження» закінчення виконавчого провадження означає завершення процедури звернення виконавчого документу до виконання на підставах, передбачених законодавством, та тягне за собою відповідні правові наслідки. Зокрема, дані наслідки полягають у відсутності права виконавчого органу на стягнення суми виконавчого збору, оскільки згідно приписів частини 7 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження у зв’язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, у зв’язку з фактичним закінченням виконавчого провадження на підставі визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, у відповідача відсутні правові підстави для стягнення виконавчого збору.

Крім того, як свідчать обставини справи, відповідачем так і не було стягнуто суми грошових коштів за виконавчим листом №202/5839/15-ц від 01.03.2016 року, також не вчинялось жодних дій відносно майна позивача, отже з боку виконавчої служби не виконані обов’язкові умови для стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків у розумінні статті 27 Закону України «Про виконавче провадження».

За таких обставин, заявлена відповідачем у постанові ВП №52808592 від 03.11.2016 року сума виконавчого збору у розмірі 3 140 181,81 грн. є необґрунтованою, її правова природа не встановлена та не кореспондується з положеннями Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому судом відхиляються доводи відповідача, що при виконанні рішення суду на користь стягувача - компанії «DALMOND TRADE HOUSE LTD» було стягнуто 3 238 855, 03 грн., а в рахунок погашення суми виконавчого збору до Державного бюджету України - 359 872, 74 грн., оскільки відповідачем не було надано жодних доказів на підтвердження вказаної обставини.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь» до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови – задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 03.11.2016 року ВП №52808592 про відкриття виконавчого провадження.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь» судові витрати у розмірі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Суддя Суддя ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3