Приговор № 75502028, 26.07.2018, Ямпільський районний суд Вінницької області

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2018 р. Справа138/1115/16-к

Провадження1-кп/153/99/16-к

Ямпільський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Любинецької-Онілової А.Г.

секретар судового засідання Сарафімовська Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Ямпіль Вінницької області

кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань №12015130580000902 від 31.07.2015 про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження - с.Тропове Могилів-Подільського району Вінницької області, місце реєстрації - АДРЕСА_1, місце проживання - АДРЕСА_1, громадянина України, заняття - не працює, сімейний стан - не одружений, раніше неодноразово судимого: востаннє засуджений вироком апеляційного суду Вінницької області від 29.08.2017 року за ч.2 ст.190 КК України, на підставі ст.ст.71, 72 КК України та відбуває покарання у виді трьох років одного місяця позбавлення волі,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.186 КК України,

за участю прокурора Притуляка С.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника адвоката Бровка О.С.,

В С Т А Н О В И В :

17.07.2015 ОСОБА_3 зателефонувала на мобільний номер телефону НОМЕР_1, який розміщений в інтертексті телевізійного каналу та при спілкуванні з невідомим чоловіком, який повідомив, що він з м.Конотопа Сумської області, зробила спробу замовити мінеральні добрива, при цьому дізналась вартість однієї тонни. Так 22.07.2015 ОСОБА_3 знову зателефонувала на вказаний номер мобільного телефону, після чого при спілкуванні замовила у невідомого чоловіка, як стало відомо слідству у ОСОБА_1, мінеральні добрива на загальну суму 6500 гривень. Так, при цьому ОСОБА_1, шляхом обману ОСОБА_3, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, під приводом оголошення, розміщеного в інтертексті телевізійного каналу, про продаж мінеральних добрив, яких в наявності у нього не було, незаконно заволодів грошовими коштами в сумі 6500 гривень, які ОСОБА_3 22.07.2015 особисто перерахувала на банківську картку «ПриватБанк» НОМЕР_2, належну ОСОБА_4 Номер вказаної банківської картки ОСОБА_1 завчасно дізнався у ОСОБА_4 та в подальшому скинув його смс повідомленням на мобільний номер телефону потерпілої ОСОБА_3 Грошові кошти в сумі 6500 гривень, які перерахувала ОСОБА_3 на банківську картку «ПриватБанк», ОСОБА_4 зняла в банківському терміналі в м.Могилеві-Подільському за проханням ОСОБА_1 та в подальшому йому передала біля магазину по вул.Гагаріна в м.Могилеві-Подільському. Внаслідок вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_3 завдано майнової шкоди на суму 6500 гривень.

Також 28 грудня 2015 року біля 16 години 30 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи на території домоволодіння ОСОБА_5, умисно з корисливих мотивів, маючи намір на відкрите викрадення чужого майна і звернення його на свою користь, в присутності ОСОБА_6, при цьому погрожуючи останній застосуванням фізичної сили, шляхом вільного доступу, незаконно проник в приміщення гаража, який розташований на території домоволодіння ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2, звідки відкрито викрав бензопилу марки «STIHL MS 180 с», бензопилу марки «Урал», пристрій до автомобільних акумуляторів, в'язальний механізм до тюкового пресу марки «АР-45», генератор до трактора «МТЗ-80», набір інструментів до автомобіля (головки з воротками), рожкові ключі різних розмірів в кількості 7 штук, металеві мечики для нарізання різьби у кількості 4 штуки, після чого завантажив викрадене в салон автомобіля марки «ВАЗ 21099», д.н.з. НОМЕР_3, з місця події зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 16033 гривень.

Згідно із висновком товарознавчої експертизи №71 від 26.01.2016 ринкова вартість бензопили марки «Штіль» з урахуванням зносу, яка була придбана 22.10.2015 за грошові кошти в сумі 2900 гривень на момент грабежу, який мав місце 28.12.2015 могла становити 2755 гривень, вартість бензопили «Урал», з урахуванням зносу, яка була придбана 10.12.2011 за грошові кошти в сумі 1000 гривень на момент грабежу, який мав місце 28.12.2015, могла становити 798 гривень. Відповідно до довідки вартості встановлено, що вартість в'язального механізму для тюкового пресу марки «АР-45», станом на 28.12.2015 становить 10000 гривень, генератора до трактора «МТЗ-80» становить 1300 гривень, зарядного пристрою для автомобільних акумуляторів марки «Forte CB 15 S AC INPUT» становить 300 гривень, набору інструментів до автомобіля (головки з воротками) становить 700 гривень, одного металевого мечика для нарізання різьби становить 20 гривень, набору рожкових ключів в кількості 7 шт. становить 100 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість визнав частково, а саме - в частині заволодіння коштами ОСОБА_3 на суму 6500 гривень, тобто, в частині висунутого обвинувачення за ч.2 ст.190 КК України. Пояснив, що 17.07.2015 зателефонувала ОСОБА_3 з приводу оголошення про те, що він продає мінеральні добрива. Він пояснив їй, що займається доставкою мінеральних добрив. ОСОБА_3 перерахувала кошти на банківську картку його двоюрідної сестри, оскільки у нього не було картки. Він подавав рекламу про продаж мінеральних добрив. Він знав, що на його користь будуть перераховані кошти і бажав, щоб вони були перераховані.

В частині висунутого обвинувачення за ч.3 ст.186 КК України категорично заперечує. Пояснив, що 28.12.2015 він приїхав до себе в село, де зустрів потерпілого ОСОБА_5, з яким у нього раніше було кримінальне провадження за ст.125 КК України. У вказаному кримінальному провадженні він був обвинуваченим, а ОСОБА_5 - потерпілим. ОСОБА_5 заявляв до нього цивільний позов, і суд призначив йому громадські роботи, а цивільний позов не задовольнив. Громадські роботи він відпрацював. Того дня ОСОБА_5 спинив його і сказав, що вони з одного села і запропонував випити «мирову», після чого вони пішли до нього додому, де розпивали спиртні напої в домоволодінні ОСОБА_5, а саме в кухні, яка займає окреме приміщення, а потім він не пам'ятає. Пам'ятає вже лише те, коли потрапив в ДТП, врізавшись автомобілем у тополю, і заснув. Потім з'явилися працівники поліції, склали протокол про адміністративне правопорушення (керування в стані алкогольного сп'яніння). Багажник у автомобілі був відкритий. У ньому були бензопила «Штіль», бензопила «Урал», пристрій до автомобільних акумуляторів, в'язальний механізм до тюкового пресу, генератор до трактора, набір інструментів до автомобіля (головки з воротками), рожкові ключі різних розмірів, металеві мечики для нарізання різьби. Докази вилучали у нього в автомобілі, однак свідків при цьому не було. Потерпілому повернули докази і не зрозуміло, які речові докази направлялися на експертизу, оскільки він під'їхав автомобілем і з його автомобіля переклали речі в автомобіль потерпілого. На його думку потерпілий ОСОБА_5 хотів йому відомстити, оскільки він говорив, що його (обвинуваченого) все одно посадять в тюрму. Цивільний позов, заявлений ОСОБА_3 на загальну суму 9500 (дев'ять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок, а саме: 6500 (шість тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок майнової шкоди та 3000 (три тисячі) 00 копійок моральної шкоди, визнав повністю. Не заперечував проти його задоволення. У скоєному кримінальному правопорушенні відносно ОСОБА_3 щиро розкаявся.

Фактичними даними, отриманими із показань потерпілої ОСОБА_3 встановлено, що 17.07.2016 до неї прийшов ОСОБА_7 і сказав, що знайшов мінеральні добрива по ціні 6500 гривень за 1 тонну. 22.07.2016 вони зателефонували ОСОБА_1, який сказав, що їде в їх сторону автомобіль і сказав номер картки на ім'я ОСОБА_4 На вказану картку вона переслала гроші в сумі 6500 гривень. Однак товар їй так і не надійшов. Зв'язок зі ОСОБА_1 був відсутній. Через кілька днів очікування автомобіля із добривами, вона написала заяву в поліцію про шахрайство. Потерпіла зазначила, що вона телефонувала ОСОБА_1 із різних телефонних номерів, і він обіцяв повернути гроші, але до цього часу так і не повернув їх.

Фактичними даними, отриманими із показань свідка ОСОБА_7 встановлено, що влітку 2016 року на каналі Інтер він прочитав оголошення про продаж мінеральних добрив і показав його ОСОБА_3 Їх зацікавила ціна на добрива. Вони зателефонували по вказаному номеру телефону і замовили мінеральні добрива, оскільки товаришують з ОСОБА_3 і займаються вирощуванням городини. ОСОБА_3 при ньому зателефонувала ОСОБА_1, який представився жителем м.Конотопа і запевнив про якість добрив, тому вони вирішили замовити їх спільно. Він пройшовся по відділеннях «Нової пошти», і сказав ОСОБА_3 де найдешевше. Але ОСОБА_3 сказала, що їде автомобіль, який привезе їм добрива, необхідно лише перерахувати гроші. ОСОБА_3 перерахувала свої кошти, так як на той час у нього не було грошей. Через кілька днів вона повідомила, що мабуть, її ошукали. Свідок зазначив, що він також спілкувався по телефону з ОСОБА_1 і він обіцяв доставити міндобрива, але потім кидав трубку і не відповідав на телефонні дзвінки.

Фактичними даними, отриманими із показань свідка ОСОБА_4 встановлено, що вона є двоюрідною сестрою ОСОБА_1 Влітку 2015 року їй зателефонував ОСОБА_1 і попросив сказати номер її банківської картки, пояснивши, що це йому потрібно по роботі, на яку мали прийти грошові кошти в сумі приблизно 3-5 тисяч гривень. Коли поступили кошти на рахунок, про що їй прийшло СМС повідомлення, вона зняла гроші в м.Могилів-Подільський і віддала їх ОСОБА_1 Раніше вона не давала йому номера картки. Суми коштів, яка мала поступити на рахунок, він не говорив. Точної суми грошей, які прийшли на її картковий рахунок, вона точно не пам'ятає.

Фактичними даними, отриманими із показань потерпілого ОСОБА_5 встановлено, що 28.12.2015 він порався на власному подвір'ї. У цей час під'їхав ОСОБА_1, у якого були ознаки алкогольного сп'яніння, і почав кричати, погрожувати та накинувся на нього. Потерпілий зазначив, що його дитина зателефонувала до сусіда ОСОБА_8, який прибіг і розборонив їх. Також потерпілий вказав, що він набрав номер поліції 102, ОСОБА_1 вирвав у нього телефон, кричав нецензурними словами, його дружина злякалася і відвела дітей до сусідки. Він сів в автомобіль і поїхав. Через півгодини він побачив, як ОСОБА_1 швидко їхав на своєму автомобілі. Через годину після того, як він повернувся додому, він побачив, що немає бензопили «Урал», зарядного до акумулятора, генератора. Потім зателефонував сільський голова, і він поїхав. За селом на дорозі між Тропове і Сугаки знаходився автомобіль обвинуваченого, який заїхав у дерево, і в ньому, а саме: в багажнику та в салоні, знаходилися викрадені у нього речі. Він впізнав їх по кольору, по моделях, оскільки користувався ними і знає їх. Того дня алкоголь він не вживав. Після цього злочину ОСОБА_1 погрожував йому по телефону.

Фактичними даними, отриманими із показань свідка ОСОБА_6 встановлено, що 28.12.2015 її чоловік був на сусідньому подвір'ї і вона почула, що кричали діти. Вона пішла на подвір'я і побачила ОСОБА_1, який вирвав у чоловіка телефон та розбив його. Також ОСОБА_1 говорив, що візьме зброю з багажника і всіх перестріляє, після чого догнав чоловіка і почав його бити, чоловік виривався. Коли ОСОБА_1 пішов на вулицю, де про щось розмовляв із сусідом, вона пішла з дитиною до сусідки. ОСОБА_1 розбив вікно, вибив двері в хліві та вирвав ручку. Через вибиті двері виніс речі - пилки, бензопили, ключі, запчастини від пресмашини, склав все в багажник автомобіля, який стояв за межами домоволодіння, і поїхав. ОСОБА_1 вона знає як односельця. У попередньому кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 її чоловік був потерпілим. Після того, як ОСОБА_1 побив її чоловіка, він автомобілем поїхав до батьків. На подвір'ї була вона та ОСОБА_8. Все це відбувалося вдень. Вона та чоловік повідомили працівникам поліції, що ОСОБА_1 погрожує йому. Коли ОСОБА_1 виносив речі з гаража, вона не бачила, при цьому були присутні ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 Особисто у неї не було неприязних стосунків із ОСОБА_1 Свідок вказала, що ОСОБА_1 бив її чоловіка та погрожував їй.

Фактичними даними, отриманими із показань свідка ОСОБА_11 встановлено, що ОСОБА_5 є його сусідом, який проживає поряд в 200 метрах від його будинку. 28.12.2015 він вийшов з будинку на вулицю, оскільки почув шум і побачив автомобіль ОСОБА_1, який запитав його як справи. Що відбувалося на подвір'ї сусіда він не бачив. Через 5-10 хвилин побачив, що ОСОБА_1 поїхав з вулиці. Чи заходив ОСОБА_1 на подвір'я сусіда - не бачив.

Фактичними даними, отриманими із показань свідка ОСОБА_8 встановлено, що він є сусідом потерпілого ОСОБА_5. 28.12.2015 ОСОБА_1 прибіг до ОСОБА_5, кричав, що витягне автомат і розстріляє. Він відтягнув ОСОБА_1 від ОСОБА_5 Також ОСОБА_1 зі штахетиною бігав за дружиною ОСОБА_5, яка втекла. Потім він підігнав автомобіль до гаража ОСОБА_5, який виходить на дорогу, зайшов у гараж із подвір'я, відкрив центральні ворота, і почав виносити речі із гаража, а саме: пилки, зарядний пристрій, шестерні до тюковалки. Склавши всі речі в автомобіль, поїхав швидко. Йому відомо, що у сусіда ОСОБА_5 завжди були запчастини в гаражі. Із ОСОБА_1 він у нормальних відносинах. Після погроз ОСОБА_1 потерпілий сів у свій автомобіль та поїхав.

Фактичними даними, отриманими із показань свідка ОСОБА_10 встановлено, що 28.12.2015 він був у будинку і почув крики. ОСОБА_1 кричав «ОСОБА_22». Від дружини почув, що ОСОБА_1 взяв речі із гаража. Марка автомобіля 99. У ОСОБА_5 він був раніше у гаражному приміщенні. Вікно знаходиться з боку вулиці, загратоване.

Крім фактичних даних, отриманих із показань потерпілих - ОСОБА_3, ОСОБА_5 та допитаних свідків, винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєному повністю доведена дослідженими доказами - фактичними даними, які містяться :

- в інформації ПАТ КБ «ПриватБанк», з якої встановлено, що рахунок НОМЕР_2, відкритий на ім'я ОСОБА_4, 22.07.2015 о 14 годині 09 хвилин поповнено готівкою в сумі 6500 гривень у Старобільському відділенні вул.Комунарів, 32 а м.Старобільськ. 22.07.2015 о 15 годині 31 хвилина знято готівку в банкоматі відділення банку вул.Шевченко, 4 м.Могилів-Подільський;

- у протоколі доступу до речей і документів від 25.08.2015, з якого встановлено, що згідно ухвали №431/3428/15-к від 06.08.2015 за номером НОМЕР_1 за період з 17.07.2015 з 06 години 00 хвилин до 25.08.2015 вилучено диск, вихідний номер 1852 від 25.08.2015, папка №4723;

- у протоколі огляду від 10.02.2016 та фототаблицях до нього, з яких встановлено, що проведено огляд банківської картки ПАТ КБ «ПриватБанку», на лицьовій стороні якої присутні друковані написи: «ПриватБанк», «Картка «Універсальна», «Бонус плюс», «Оплата частинами», «НОМЕР_2», «НОМЕР_4», «02/19», «Universal», «MasterCard». На зворотній стороні карки розташований цифровий підпис «НОМЕР_5» та зазначений телефонний номер «НОМЕР_6»;

- у протоколі огляду місця події від 28.12.2015 та фототаблицях до нього, з яких встановлено, що місцем огляду є приватна територія, по АДРЕСА_2, на якій розташоване приміщення гаража, з якого 28.12.2015 біля 16 години 30 хвилин, ОСОБА_1 здійснив крадіжку речей;

- в акті огляду тимчасово затриманого транспортного засобу, що передається на тимчасове зберігання №241, свідоцтві про реєстрацію ТЗ серія НОМЕР_7, протоколі огляду від 29.12.2015 та фототаблицях до нього, довіреності від 29.06.2013, з яких встановлено, що автомобіль марки ВАЗ 21099, н.з.НОМЕР_8, власником якого є ОСОБА_12, право розпоряджатися ним є у ОСОБА_13 та ОСОБА_14, поміщено на тимчасове зберігання на майданчик Могилів-Подільського ВП, у автомобілі пошкоджено передня ліва частина;

- у протоколі огляду від 29.12.2015 та фототаблицях до нього, з яких встановлено, що місцем огляду є територія штраф майданчика при Могилів-Подільському ВП ГУНП у Вінницькій області, на автомомобілі виявлені пошкодження, всередині багажника виявлено предмети огляду, якими є бензопила марки «STHIL MS 180/с», бензопила марки «Тайга», зарядний пристрій для акумулятора марки «Forte СВ 15 S AC INPUT», генератор до трактора «МТЗ-80», в'язальний пристрій для пресу солом'яних тюків марки «АР-45», набір головок до автомобіля, рожкові ключі різних розмірів у кількості 7 штук, металеві метчики у кількості 4 штуки. В ході огляду встановлено, що бензопила марки «STHIL MS 180/с», бензопила, зарядний пристрій для акумулятора марки «Forte СВ 15 S AC INPUT» знаходяться у робочому стані, будь-яких пошкоджень на їх поверхні не виявлено. Під час огляду набору головок встановлено, що коробка розділена на дві половини, що свідчить про її пошкодження, в місцях розташування головок є пусті місця, що свідчить про відсутність декількох з них;

- у протоколі огляду від 10.02.2016 та фототаблицях до нього, з яких встановлено, що предметами огляду є мобільний телефон марки «Nokia 107», на задній частині якого зазначений ІМЕІ НОМЕР_9, телефон у неробочому стані;

- у висновку експерта №71 від 26.01.2016 із якого встановлено, що ринкова вартість бензопили марки «Штіль» з урахуванням зносу, яка була придбана 22.10.2015 за грошові кошти в сумі 2900 гривень, на момент грабежу, який мав місце 28.12.2015 могла становити 2755 гривень; ринкова вартість бензопили марки «Урал», з урахуванням зносу, яка була придбана 10.12.2011 за грошові кошти в сумі 1000 гривень, на момент грабежу, який мав місце 28.12.2015 могла становити 798 гривень. Надати відповідь: «Яка ринкова вартість: зарядного пристрою для акумулятора марки «Forte СВ 15 S AC INPUT», придбаного 22.10.2015 за грошові кошти в сумі 1000 гривень; набору головок до автомобіля, придбаного 03.05.2013 за грошові кошти в сумі 700 гривень; в'язального механізму для пресу солом'яних тюків марки «АР-45», придбаного 10.05.2013 за грошові кошти в сумі 1000 гривень, з урахуванням зносу, не представляється можливим, оскільки в наданих на дослідження матеріалах відсутня інформація про марку та модель вказаних об'єктів.

Суд визнає вказані докази належними та допустимими, оскільки вони зібрані у порядку, встановленому КПК України. Відсутні підстави, передбачені ст.87 КПК України, для визнання вказаних доказів недопустимими. Доводи обвинуваченого про його непричетність до відкритого викрадення майна потерпілого ОСОБА_5 є його захисною позицією, яка повністю спростовується дослідженими доказами, а саме - фактичними даними, які отримані судом із показань потерпілого ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_6, ОСОБА_11,ОСОБА_8 та ОСОБА_10, а також із письмових доказів - протоколу огляду автомобіля від 29.12.2015 та фототаблицях до нього, у висновку експерта №71 від 26.01.2016. Огляд автомобіля здійснено відповідно до вимог ст.237 КПК України, за участю понятих, підписи яких містяться у дослідженому протоколі огляду від 29.12.2015 та фототаблицях до нього. Вказаний процесуальний документ є належним та допустимим доказом, відповідає вимогам ст.ст.84-86 КПК України. У цьому доказі містяться фактичні дані, які повністю спростовують доводи обвинуваченого про те, що речі ОСОБА_5 на дорозі без свідків були вилучені із його автомобіля та поміщені до автомобіля потерпілого. Фактичні дані, які містить вказаний протокол та які підтверджені підписами понятих ОСОБА_15 та ОСОБА_16 підтверджують ту обставину, що огляд автомобіля проведено на штраф майданчику ( а не на дорозі, як про це заявив обвинувачений), викрадені у ОСОБА_5 речі під час цього огляду виявлено в автомобілі, яким керував обвинувачений, а також вилучено як речові докази. Висновок експерта відповідає вимогам ст.ст.101,102 КПК України. Доводи обвинуваченого про те, що 28.12.2015 він прибув до будинку потерпілого на запрошення останнього, повністю спростовані показаннями допитаних потерпілого ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_6, ОСОБА_11,ОСОБА_8 та ОСОБА_10

При оцінці належності та допустимості доказів, суд виходить із того, що відсутні докази про порушення прав та свобод людини під час здійснення процесуальних дій у цьому кримінальному провадженні. Відсутні докази про визнання неправомірними дій (бездіяльності) слідчих у цьому кримінальному провадженні. Відсутні будь-які передбачені ст.77 КПК України обставини, які виключають участь слідчих чи прокурорів у цьому кримінальному провадженні.

Оцінюючи всі докази в їх сукупності, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 доведеною, а його дії кваліфікує за ч.2 ст.190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Заволодіння обвинуваченим кошами потерпілої ОСОБА_3 шляхом обману виразилося у повідомленні по телефону неправдивих відомостей - продаж мінеральних добрив з метою заволодіння належними їй коштами у сумі 6500 гривень. При цьому обвинувачений мав корисливий мотив та мету усвідомлював протиправний характер своїх дій, передбачав настання суспільно-небезпечних наслідків (позбавлення потерпілої вказаних коштів) та бажав їх настання. Повторність як кваліфікуюча ознака має місце, оскільки обвинувачений раніше вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.190 КК України, за який засуджений вироком Голованівського районного суду Кіровоградської області від 04.11.2013 і відсутні докази про зняття чи погашення цієї судимості у порядку, передбаченому ст.89-91 КК України.

Оцінюючи всі докази в їх сукупності, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 доведеною, а його дії кваліфікує за ч.3 ст.186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням у інше приміщення, вчинений повторно.

Відкрите викрадення обвинуваченим майна ОСОБА_17, поєднане з проникненням у інше приміщення (гараж) виразилося у тому, що він в присутності ОСОБА_6 та ОСОБА_8, які усвідомлювали факт викрадення, зайшов до належного потерпілому гаража, звідки вилучив належне потерпілому майно, яке переніс до свого автомобіля та поїхав, після чого мав змогу ним розпорядитися. При цьому обвинувачений мав корисливий мотив та мету усвідомлював протиправний характер своїх дій, передбачав настання суспільно-небезпечних наслідків (позбавлення потерпілого майна) та бажав їх настання. Повторність як кваліфікуюча ознака має місце, оскільки обвинувачений раніше вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.190 КК України.

При обранні обвинуваченому ОСОБА_1 міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.186 КК України, якими заподіяно шкоди гарантованому ст.41 Конституції України непорушному праву приватної власності, так і особу обвинуваченого, який неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини проти власності, що підтверджено даними, які містяться у вимозі №162-06012016/05013, виданої Могилів-Подільським ВП Вінницької області та вироці апеляційного суду Вінницької області від 29.08.2017, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисні кримінальні правопорушення проти власності. Суд враховує ту обставину, що обвинувачений щиро розкаявся у скоєному, однак, негативно характеризуються за місцем проживання, що підтверджено даними, які містить довідка виконкому Тропівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області вих.№5 від 11.01.2016; обвинувачений має стійкі соціальні зв'язки, а саме: проживає разом з батьками та братом, що підтверджено даними, які містить довідка виконкому Тропівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області вих.№4 від 11.01.2016; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, що підтверджено даними, які містить довідка Могилів-Подільської ОЛІЛ вих.№01/01-05-39 від 12.01.2016.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України, є щире каяття, що виразилося у критичній оцінці обвинуваченим своєї злочинної поведінки шляхом визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення - добровільне надання обвинуваченим органу досудового розслідування та суду допомоги в з'ясуванні тих обставин вчинення злочину, що мають істотне значення для повного його розкриття (розповів про час, місце та спосіб вчиненого кримінального правопорушення).

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.186 КК України, не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за вчинені ним кримінальні правопорушення, не встановлено.

Суд не відносить до обставини, яка обтяжує покарання обвинуваченому встановлену обвинувальним актом відносно нього - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, виходячи із наступного. Сторонами цього кримінального провадження суду не надано жодного достовірного, належного та допустимого доказу в підтвердження факту алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 на момент скоєння кримінальних правопорушень. Даними, отриманими із показань обвинуваченого про вживання ним спиртних напоїв 28.12.2015 та показань свідків про наявність у обвинуваченого ознак алкогольного сп'яніння 28.12.2015 неможливо встановити дійсний фізіологічний стан ОСОБА_1, кількість проміле алкоголю у його крові, що би з достовірністю підтверджувало факт його алкогольного сп'яніння. В реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні будь-які дані про направлення обвинуваченого для проходження у встановленому законом порядку медичного його огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння. Надана прокурором в ході судового розгляду цього кримінального провадження карта амбулаторного медичного огляду №542 від 28.12.2015 про виявлення у ОСОБА_1 стану алкогольного сп'яніння не містить фактичних даних про час (годину) огляду, кількість проміле алкоголю, а також результатів лабораторних досліджень. Вказаний документ достовірно не підтверджує факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння на момент вчинення злочину.

Враховуючи викладене та особу обвинуваченого, який неодноразово засуджений за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, знову вчинив умисні корисливі злочини, суд вважає, що обвинувачений може бути виправлений та перевихований лише в умовах тимчасової ізоляції його від суспільства.

При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за правилами ст.ст.50, 65 КК України з урахуванням обставин, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, які його обтяжують, суд має підстави обрати відносно нього міру покарання:

за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України у виді двох років позбавлення волі;

за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.186 КК України, у виді чотирьох років трьох місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим суд визначає остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у виді чотирьох років трьох місяців позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.71 КК України частково - у розмірі трьох місяців позбавлення волі - суд має підстави приєднати покарання, призначене попереднім вироком апеляційного суду Вінницької області від 29.08.2017.

Остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_1 призначити у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі, що полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

В строк покарання зарахувати покарання, частково відбуте за попереднім вироком апеляційного суду Вінницької області від 29.08.2017.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 з 14.02.2017 відбуває покарання за попереднім вироком від 29.08.2017, тому початком строку відбування покарання ОСОБА_1 є визначена вказаним судовим рішенням дата - 14.02.2017.

З урахуванням положень ч.5 ст.72 КК України (ред. ЗУ №838- VIII від 26.11.2015, яка діяла на момент переетапування ОСОБА_1 в установу попереднього ув'язнення для участі у судовому розгляді цього кримінального провадження), враховуючи початок відбування покарання ОСОБА_1 за попереднім вироком з 14.02.2017 та зарахування йому строк перебування в слідчому ізоляторі по 29.08.2017, суд має підстави зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 строк перебування в установі попереднього ув'язнення для участі у судовому розгляді цього кримінального провадження з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, із 14.02.2017 по дату набрання цим вироком законної сили, оскільки відповідно до ч.2 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. За такими ж правилами (один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі) суд має підстави в строк покарання у цьому кримінальному провадженні зарахувати строк тримання ОСОБА_1 під вартою на підставі ухвали слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 29.01.2016 із 29.01.2016 по 02.02.2016, тобто, до дати внесення застави.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» попереднє ув'язнення закінчується з моменту набрання вироком законної сили.

Суд не має підстав для застосування ЗУ України «Про амністію у 2016 році», про що клопотав у ході судового розгляду обвинувачений (заява вх..№6637 від 17.10.2017), оскільки відсутні докази про те, що на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку обвинуваченого визнано інвалідом другої групи. Надані ним виписки із медичних карток ОСОБА_18, 1962 року народження, та ОСОБА_19, 1962 року народження, не містять фактичних даних про наявність передбачених ст.1 вказаного закону підстав для застосування амністії.

При вирішенні питання щодо процесуальних витрат у сумі 306 (триста шість) гривень 90 (дев'яносто) копійок, пов'язаних із залученням експерта для проведення товарознавчої експертизи (висновок експерта Вінницького НДЕКЦ МВС України №71 від 26.01.2016), суд керується положеннями ст.124 КПК України, і має підстави стягнути їх із обвинуваченого на користь держави.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 тримання під вартою з одночасним визначенням застави, обраного на підставі ухвали слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 29.01.2016 (02.02.2016 було внесено заставу за ОСОБА_1, у зв'язку з чим він був звільнений з-під варти), суд має підстави вказаний запобіжний захід - заставу - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Речові докази, визнані речовими доказами у цьому кримінальному провадженні на підставі постанов слідчого від 29.12.2015 та 10.02.2016, суд керується положеннями п.1, п.5 ч.9 ст.100 КПК України, і має підстави повернути їх законним володільцям.

Потерпілою ОСОБА_3 заявлено цивільний позов на загальну суму 9500 (дев'ять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок, а саме: 6500 (шість тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок майнової шкоди та 3000 (три тисячі) 00 копійок моральної шкоди. В ході судового розгляду потерпіла та її представник ОСОБА_20 підтримали цивільний позов до ОСОБА_1, просили суд стягнути із обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_3 6500 (шість тисяч п'ятсот) гривень майнової шкоди та 3000 (три тисячі) моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. В своєму позові потерпіла посилається на те, що вона понесла матеріальні збитки, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1, зловживаючи її довірою, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, під приводом оголошення, розміщеного в інтертексті телевізійного каналу, про продаж мінеральних добрив, яких в наявності у нього не було, незаконно заволодів її грошовими коштами в сумі 6500 (шість тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок, які вона 22.07.2015 особисто перерахувала на банківську картку «ПриватБанк» НОМЕР_2, належну ОСОБА_4, яку завчасно дізнався у ОСОБА_4 та в подальшому скинув смс повідомленням на її мобільний телефон ОСОБА_1 Грошові кошти в банківському терміналі в м.Могилів-Подільський за проханням ОСОБА_1 зняла ОСОБА_4 передала їх ОСОБА_1 ОСОБА_3 в подальшому мінеральних добрив вагою 1000 (одна тисяча) кг на замовлену суму не отримала, а також не отримала назад власних грошей. Позивач зазначила, що їй також спричинена моральна шкода, яка виразилася у душевних стражданнях, пережитих нею, у зв'язку з незаконними діями ОСОБА_1 відносно неї.

Обвинувачений ОСОБА_1 цивільний позов визнав. Не заперечував проти задоволення позову.

Вирішуючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд вважає його обґрунтованим, виходячи із наступного.

Відповідно до положень ст.ст. 55, 56, 61, 128, 129 КПК України - фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, вправі пред'явити до обвинуваченого цивільний позов, який розглядається судом у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.5 ст. 128 КПК України якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Судом встановлено, що пряма дійсна шкода, завдана цим кримінальним правопорушенням, становить 6500 (шість тисяч п'ятсот) гривень. Внаслідок вчинення шахрайства ОСОБА_1 незаконно заволодів саме вказаною сумою коштів, які належать потерпілій ОСОБА_3 Суд вважає обґрунтованими позовні вимоги потерпілої в частині стягнення із обвинуваченого 6500 (шість тисяч п'ятсот) гривень майнової шкоди. Причинно-наслідковий зв'язок між діями обвинуваченого та наслідками у виді втрат майнового характеру, вказаний розмір заподіяної майнової шкоди доведений достовірними доказами - фактичними даними, отриманими судом в ході судового розгляду із показань обвинуваченого, потерпілої, свідків та досліджених письмових доказів. Способом відновлення порушеного майнового права потерпілої є стягнення на її користь із обвинуваченого у повному обсязі майнової шкоди, завданої цим кримінальним правопорушенням.

На підставах, визначених ст.128 КПК України, ч.1 п.3 ст.23, ст.1167 ЦК України, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги потерпілої про стягнення із обвинуваченого моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, оскільки внаслідок вчиненого відносно неї злочину потерпіла понесла втрати немайнового характеру, душевні хвилювання. Даними, отриманими із пояснень потерпілої судом встановлено, що внаслідок неправомірних дій обвинуваченого виникли вимушені зміни у її житті. Вказану суму коштів - 6500 (шість тисяч п'ятсот) гривень - потерпіла мала намір витратити на придбання мінеральних добрив для вирощування сільгосппродукції, яку продає і таким чином заробляє кошти на прожиття, не змогла цього зробити у зв'язку із заволодінням обвинуваченим ОСОБА_1 цими грошовими коштами, що викликало негативні зміни у її житті, порушило нормальний ритм життя. Необхідні час та зусилля для відновлення попереднього стану потерпілої. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди потерпілій, суд враховує характер та обсяг моральних страждань потерпілої, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, у зв'язку із вчиненим кримінальним правопорушення, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану.

Виходячи із засад виваженості, розумності та справедливості, суд вважає необхідним відшкодувати моральну шкоду потерпілій у розмірі 3000 гривень, які є обґрунтованою компенсацією за заподіяну моральну шкоду внаслідок кримінального правопорушення, задовольнивши вимоги ОСОБА_3 і в цій частині позову.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом цивільного позову, суд виходить із того, що позивач на підставі п.6 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору у справі про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок кримінального правопорушення, а тому в порядку ст.141 ч.6 ЦПК України суд має підстави стягнути із відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі ставки судового збору, встановленому п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» на момент подачі цивільного позову, у сумі 551 гривня 20 копійок.

На підставі ст.128 ч.5 КПК України, за правилами ст.141 ЦПК України, суд має підстави покласти на обвинуваченого (цивільного відповідача) понесені потерпілою (цивільним позивачем) та документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за позовними вимогами немайнового характеру про відшкодування моральної шкоди пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за ставкою встановленою п.1 ч.1 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» на момент подачі цивільного позову - 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, тобто, у сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок. Вказані процесуальні відносини, що виникли у зв'язку із цивільним позовом, щодо відшкодування судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, чинним КПК України не врегульовані, тому до них застосовується норма ст.141 ЦПК України, яка не суперечить засадам кримінального судочинства, зокрема ст.124 ч.1 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України і призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України і призначити йому покарання у виді чотирьох років трьох місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_1 призначити у виді чотирьох років трьох місяців позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.71 КК України частково - у розмірі трьох місяців позбавлення волі - ОСОБА_1 приєднати покарання, призначене попереднім вироком апеляційного суду Вінницької області від 29.08.2017 (справа№150/409/16-к).

Остаточне покарання ОСОБА_1 призначити у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі.

В строк покарання зарахувати покарання, частково відбуте попереднім вироком апеляційного суду Вінницької області від 29.08.2017 (справа№150/409/16-к).

Зарахувати ОСОБА_1 строк перебування в установі попереднього ув'язнення для участі у судовому розгляді цього кримінального провадження з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, із 14.02.2017 по дату набрання цим вироком законної сили.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк покарання строк тримання під вартою з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі із 29.01.2016 по 02.02.2016, тобто, до дати внесення застави.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати із 14.02.2017.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_1 - заставу у розмірі 55120 (п'ятдесят п'ять тисяч сто двадцять) гривень - до набрання вироку законної сили залишити без змін.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 306 (триста шість) гривень 90 (дев'яносто) копійок процесуальних витрат на залучення експерта (висновок експерта Вінницького НДЕКЦ МВС України №71 від 26.01.2016).

Речові докази: банківську картку «ПриватБанк» НОМЕР_2, повернути законному володільцю - ОСОБА_21

Речові докази: бензопилу марки «STIHL MS 180 с», бензопилу марки «Урал» («Тайга»), зарядний пристрій для акумулятора марки «Forte CB 15 S AC INPUT», генератор до трактора «МТЗ-80», в'язальний пристрій для пресу солом'яних тюків марки «АР-45», набір головок до автомобіля, рожкові ключі різних розмірів в кількості 7 штук, металеві мечики для нарізання різьби у кількості 4 штуки різних розмірів, повернути законному володільцю - потерпілому ОСОБА_5

Речові докази: автомобіль марки ВАЗ 2199, д.н.з. НОМЕР_8 повернути законному володільцю ОСОБА_14

Речові докази: мобільний телефон марки «Nokia 107» ІМЕІ НОМЕР_9, повернути законному володільцю - потерпілому ОСОБА_5

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 6500 (шість тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок моральної шкоди та 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 20 копійок судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору. Всього - 10051 (десять тисяч п'ятдесят одну) гривню 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 20 копійок судового збору.

Згідно зі ст.ст.376, 392, 393, 395, 532 КПК України, вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Ямпільський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

ГОЛОВУЮЧИЙ А.Г. ЛЮБИНЕЦЬКА-ОНІЛОВА