Решение № 75483696, 25.07.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 липня 2018 року № 826/2324/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., при секретарі судового засідання Кириллові М.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до1) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, 2) Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановичапровизнання протиправою бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,за участі:

представника позивача - ОСОБА_3 (довіреність від 12.10.2017),

представники відповідачів - не прибули,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати відповідача вчинити дії.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачами не було включено його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на суму грошових коштів у розмірі 200 000,00 грн.

Відповідачами через канцелярію суду подано заперечення проти позову, які обґрунтовано тим, що бездіяльність з боку відповідачів відсутня, оскільки позивач не є вкладником банку у розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Представники відповідачів не прибули, у зв'язку з чим, відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції станом на 17.10.2017), суд ухвалив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

22.12.2015 між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" укладено договір банківського вкладу "Новорічний старт" № 228D-647774, відповідно до якого Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" прийнято на вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_2 грошові кошти в розмірі 200 000,00 грн. на термін з 22.12.2015 по 22.06.2016.

04.04.2016 між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 був укладений договір дарування грошових коштів, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 Відповідно до вказаного договору ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 200 000,00 грн., які знаходяться на вкладному (депозитному) рахунку НОМЕР_2

Разом з цим, 04.04.2018 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик", ОСОБА_4 та ОСОБА_1 був укладений додатковий договір № 1 від 04.04.2016 до договору від 22.12.2015 № 228D-647774. Відповідно до умов вказаного додаткового договору було замінено особу вкладника та викладено положення договору від 22.12.2015 № 228D-647774 у відповідній редакції.

На офіційному веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (http://www.fg.gov.ua) стосовно ПАТ "Банк Михайлівський" розміщено наступну інформацію.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 05 квітня 2016 р. № 234 «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРІЦІЙНИЙ БАНК «ХРЕЩАТИК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05 квітня 2016 р. № 463 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРІЦІЙНИЙ БАНК «ХРЕЩАТИК» з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 05 квітня 2016 р. до 04 травня 2016 р. включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Костенку Ігорю Івановичу строком на один місяць з 05 квітня 2016 р. до 04 травня 2016 р. включно.

Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 21 квітня 2016 р. № 560 відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» з 05 травня 2016 р. до 04 червня 2016 р. включно. Відповідно до даного рішення продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» Костенка Ігоря Івановича з 05 травня 2016 р. до 04 червня 2016 р. включно.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 02.06.2016 №46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик», виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 03.06.2016 №913 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень ліквідатора банку», яким призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «КБ «Хрещатик», визначені, зокрема, ст. ст. 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Костенку І.І.

Листом від 17.01.2017 ОСОБА_1 звернулася до відповідачів із заявою, в якій просила включити її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів.

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" листом від 10.02.2017 № 2-2/682 повідомило позивача, що стосовно вкладів, які були подаровані, триває перевірка на предмет виявлення нікчемних правочинів. Здійснення операцій за вказаними вкладами тимчасово обмежені.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність щодо невключення її до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" та вважаючи, що її має бути включено до такого переліку, звернулася з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень.

За змістом пункту 7 частини першої цієї статті суб'єктом владних повноважень є, зокрема, будь-який суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

У свою чергу, згідно із частиною першою статті 4 цього ж Закону, основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Для цього Фонд наділено відповідними функціями, передбаченими частиною другою цієї статті, серед яких, зокрема: ведення реєстру учасників Фонду; здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснення заходів щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників.

Таким чином, нормативно-правове регулювання статусу Фонду та його місце в системі гарантування вкладів фізичних осіб дозволяє зробити висновки, що Фонд є суб'єктом публічного права, створений з метою реалізації публічних інтересів держави у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, здійснює нормативне регулювання, тобто наділений владними управлінськими функціями та є суб'єктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, правовідносини між вкладниками та Фондом щодо формування переліку осіб, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок коштів Фонду, складаються без участі банку. Тому ці правовідносини не стосуються безпосередньо процедури ліквідації банку. Юридичний факт неплатоспроможності банку є лише підставою для виникнення правовідносин щодо відшкодування вкладникам їх вкладів за рахунок коштів Фонду, проте процес ліквідації має окремий перебіг і не впливає на обсяг гарантованого відшкодування вкладникам.

Наведене свідчить про те, що спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду в межах гарантованого державою відшкодування за вкладами є публічно-правовим, має особливий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами, тому його не можна вважати спором у зв'язку з процесом ліквідації банку.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 року у справі № 813/921/16, від 23.05.2018 року у справі № 820/3770/16 та від 27.06.2018 у справі № 804/15260/15.

Відповідно до пунктів 3 та 4 частини першої статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, складання Переліку та загального Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду регламентовано частиною першою статті 26, частинами першою, другою, третьою, п'ятою та шостою статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09.08.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1548/21860.

Відповідно до наведених норм вказана процедура включає наступні етапи: складення протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; затвердження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб реєстру вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та формування переліку вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Отже, обов'язковою умовою для отримання гарантованого відшкодування коштів за вкладами в банку за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є наявність договору, укладеного з банком, відкриття вкладнику рахунку в банку та існування вкладу (коштів) на такому рахунку.

При цьому, жодних виключень з вказаного правила законодавством не передбачено.

Таким чином, лише набуття фізичною особою статусу вкладника банку є правовою підставою для включення її Уповноваженою особою до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Суд звертає увагу, що безпосередньо між позивачем і Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" договір банківського вкладу не укладався, а за договором дарування позивач набула правовий статус кредитора, а не вкладника у розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що виключає наявність правових підстав для отримання ним гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та вказує на можливість задоволення його кредиторських вимог в порядку черговості.

Разом з тим, суд приймає до уваги доводи позивача щодо укладення додаткового договору, відповідно до якого позивач набула статус нового вкладника за договором від 15.12.2015 №228D-646063.

Проте, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не передбачено можливості заміни вкладника на іншу особу, зокрема шляхом укладання додаткового договору. У зв'язку з чим, виниклі правовідносини на підставі вищезазначеного договору дарування та в наступному вказаного додаткового договору № 1 за своєю суттю є відступленням права вимоги, що не надає правових підстав для визнання особи вкладником банку і набуттям нею права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог до відповідача-2 про визнання протиправної бездіяльності щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами та зобов'язання відповідача-2 вчинити вказані дії.

Аналогічна позиція викладена у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2018 у справі № 826/1954/17 та 826/2963/17.

Окрім того, позовна вимога щодо зобов'язання відповідача-2 включити позивача до реєстру вкладників спрямована на майбутній захист прав та інтересів позивача, які на час розгляду справи не були порушені, оскільки Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб складається виключно на підставі інформації, наявної в переліку вкладників, який формується та передається Уповноваженою особою, суд дійшов висновку про безпідставність заявленої позовної вимоги.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016 по справі №826/25122/15.

З огляду на зазначене, керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (03065, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016), уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов