№ 75483426, 24.07.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року справа №812/1554/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Гайдара А.В., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 08 червня 2018 р. у справі № 812/1554/18 (головуючий І інстанції Борзаниця С.В.), яка складена у повному обсязі 08 червня 2018 року у м.Сєвєродонецьку Луганської області за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" про стягнення внесків на регулювання діяльності суб'єктів господарювання у сфері енергетики,-

В С Т А Н О В И В:

05 червня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - позивач, апелянт) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (далі - відповідач), в якій просили стягнути з відповідача внески на регулювання діяльності суб'єктів господарювання у сфері енергетики в сумі 281270,00 грн.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 08 червня 2018 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» про стягнення внесків на регулювання діяльності суб'єктів господарювання у сфері енергетики, роз'яснивши позивачеві право звернутися з даними позовними вимогами до господарського суду Луганської області в порядку господарського судочинства.

Суд першої інстанції виходив з того, що даний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а повинен розглядатися господарським судом за правилами Господарського процесуального кодексу України.

З ухвалою суду першої інстанції не погодився позивач, та звернувся з апеляційною скаргою в якій він, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову ухвалу, якою справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що НКРЕКП відповідно вимог п.6 ст.17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (Далі Закон № 1540) має право звертатись до суду за захистом своїх прав. Цей спір до господарської юрисдикції не відноситься. При таких обставинах стягнення внесків повинно розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для розгляду у режимі відеоконференції.

Суд апеляційної інстанції вважає, що таке клопотання задоволенню не підлягає, оскільки клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції було розглянуто та ухвалою суду відмовлено у зв'язку з порушенням строків подання клопотання. Позивач був належним чином повідомлений. Відсутність коштів на відрядження суд вважає неповажною причиною, виходячи з критерія «належного урядування» який застосовує Європейський суд з захисту прав людини. Суд апеляційної інстанції вважає, що з метою належної організації роботи суб'єкт владних повноважень повинен завчасно планувати видатки з державного бюджету. Тобто, не має підстав для визнання поважності причин неявки представника позивача у судове засідання. При таких обставинах суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.

Частиною 4 статті 5 КАС України встановлено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Пунктом 6 другої частини статті 17 Закону 1540 передбачено, що Регулятор має право звертатися до суду з підстав, передбачених законом, та здійснювати захист своїх прав та законних інтересів у суді.

Частиною 4 статті 13 Закону 1540 встановлено, що внески на регулювання сплачуються платниками до спеціального фонду Державного бюджету України щоквартально, протягом перших 30 днів кварталу, наступного за звітним, та є джерелом фінансування Регулятора.

Враховуючи, що предметом позову є стягнення внесків на регулювання за рахунок яких фінансується Регулятор, суд апеляційної інстанції вважає, що НКРЕКП звертаючись до суду, захищає свої права.

Тобто, суб'єкт владних повноважень звернувся в даному випадку у відповідності з Законом.

При таких обставинах суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про підвідомчість розгляду цієї справи господарському суду.

Пунктом 1 частини другої статті 320 КАС України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції при вирішенні питання щодо юрисдикції неповно з'ясував обставини справи. При таких обставинах апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду.

Керуючись статями 309, 311, 315, 317, 321, 322, 325,378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 08 червня 2018 р. у справі № 812/1554/18 - задовольнити.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 08 червня 2018 р. у справі №812/1554/18 - скасувати, а справу направити до Луганського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Повне судове рішення складено та підписано 24 липня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.О.Шишов

Судді І.В.Сіваченко

А.В.Гайдар