Постановление суда № 75479618, 24.07.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1120/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2018 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Фазикош О.В., за участю секретаря Рабош А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, подання старшого державного виконавця Ужгородського міського відділу ДВС ГТУЮ в Закарпатській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду громадянина України за кордон в порядку ст. 377-1 ЦПК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Ужгородського міськрайонного суду з поданням звернувся старший державний виконавець Ужгородського міського відділу ДВС ГТУЮ в Закарпатській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду громадянина України за кордон в порядку ст. 377-1 ЦПК України.

В обґрунтування вимог у поданні зазначається, що на виконанні в Ужгородському міському відділі державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №308/1120/17 від 13.12.2017 року виданого Ужгородським міськрайонним судом про: стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ СК «Українська страхова група» заборгованість в розмірі 8361,25 грн. Враховуючи вищенаведене, протягом 2017 року рішення суду боржником не виконано, боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням. У зв’язку із чим держанний виконавець просить встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон - ОСОБА_2, ідент. код НОМЕР_1, 25.10.198С р.н., м.Ужгород, вул. Енергетиків,4.

У судове засідання державний виконавець не з'явився. Згідно поданого клопотання просив його розгляд проводити без участі державного виконавця .

Суд, дослідивши матеріали подання, дійшов до наступного висновку.

З матеріалів подання, встановлено, що на виконанні в Ужгородському міському відділі державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №308/1120/17 від 13.12.2017 року виданого Ужгородським міськрайонним судом про: стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ СК «Українська страхова група» заборгованість в розмірі 8361,25 грн.

07.02.2018 року державним виконавцем міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції відповідно до вимог ст.ст. З, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП № 55737457 з примусового виконання виконавчого листа №308/1120/17 від 13.12.201 року виданого Ужгородським міськрайонним судом про: стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ СК «Українська страхова група» заборгованість в розмірі 8361,25 грн.

В поданні вказано, що 16.02.2018 року державним виконавцем надіслано запити в Головний сервісний центр МВС України ТВЦ 2141 МВС в Закарпатській області, Управління Держземагенства в Ужгородському районі. А також, 19.03.2018 року державним виконавцем керуючись ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та направлено боржнику і відповідним реєструючим установам (регіональний сервісний центр МВС України ТВЦ 2141 МВС в З/о). Відомості про накладення арешту внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно відповіді Державної податкової служби України №1037147531 у боржника відсутні джерела отримання доходів, та відповіді № НОМЕР_2 про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками - юридичними особами та/або фізичними особами - підприємцями встановлено, що юридична особа платник податків відсутні відкриті розрахункові рахунки у банківських установах.

Згідно відповіді №1037128528 та НОМЕР_3 з Пенсійного фонду України, боржник не працює за трудовими та цивільно-правовими договорам та не перебуває на пенсійному обліку.

Згідно відповіді №6-7-0.28-1119/102-18 від 21.06.2018 року яка надійшла з Головного управління Держземагенства у Закарпатській області, за ОСОБА_2 земельні ділянки на території м. Ужгорода та Ужгородського району не зареєстровані.

Згідно відповіді №31/7/1-659 від 30.05.2018 року яка надана Головним сервісним центром МВС України ТВЦ 2141 МВС в Закарпатській області, за ОСОБА_2 транспортні засоби не зареєстровано.

Згідно інформаційної довідки № 129165136 з Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, відсутні відомості щодо зареєстрованого за боржником ОСОБА_2 нерухомості.

В поданні вказано, що 11.06.2018 року державним виконавцем, відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», надіслано виклик боржнику на 10.00 год. 18.06.2018 року, однак боржник за викликом до державного виконавця не з’явився.

В клопотанні держаний виконавець вказує, що протягом 2017 року рішення суду боржником не виконано, не дивлячись на те, що державним виконавцем вжито усіх передбачених законодавством України заходів примусового виконання рішення, боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням.

При зверненні до суду із зазначеним поданням державний виконавець посилається, як на підставу для обрання такого обмеження відносно боржника, невиконання боржником виконавчого листа №308/1120/17 від 13.12.2017 року виданого Ужгородським міськрайонним судом про: стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ СК «Українська страхова група» заборгованість в розмірі 8361,25 грн.

Згідно зі ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Як передбачено п.2 ст. 6 цього Закону, підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон є наявність невиконаних зобов'язань, але лише до моменту виконання зобов'язань, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

15.12.2017 року набрав чинності ЦПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017р.).

Порядок вирішення судом питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, передбачено ст. 441 ЦПК України, у відповідності з якою тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Пунктом 19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів. Тобто, зазначене звернення здійснюється в межах повноважень державного виконавця як посадової особи органу державної влади.

Згідно до положень ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов’язання до виконання зобов’язань або розв’язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов’язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, або якщо він ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов’язань.

Таким чином, при зверненні до суду з вказаним поданням органи державної виконавчої служби повинні послатися на обставини та підтвердити їх відповідними доказами про те, що боржник має паспорт для виїзду за кордон, ухиляється від виконання зобов'язань та його дії свідчать про намір виїхати за кордон.

Зі змісту наведених вище норм закону вбачається, що можливість тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України пов’язана з ухиленням останнього від виконання судового рішення.

Відповідно до положення ч.2-3 ст.12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 441 ЦПК України саме на державного виконавця покладається тягар доказування.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Таким чином, на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

Державним виконавцем не подано доказів в підтвердження того, що боржник, ухилявся від виконання зобов’язань за виконавчим провадженням. При цьому державний виконавець посилається лише на факт неявки боржника 18.06.2018р. за його викликом до відділу ДВС про що складено акт державного виконавця. Підтвердження того, що ОСОБА_2 отримано даний виклик матеріали подання не містять.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що боржник свідомо ухиляється від виконання судового рішення, і відповідно відсутні підстави для ухвалення судового рішення про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. При цьому, в поданні державний виконавець посилається на норми ст. 377-1 ЦПК України в редакції, яка втратила чинність.

Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку про те, що в задоволенні даного подання слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», ст.ст. 1, 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 441 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання старшого державного виконавця Ужгородського міського відділу ДВС ГТУЮ в Закарпатській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду громадянина України ОСОБА_2 за кордон в порядку ст. 377-1 ЦПК України – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області в 15 – ти денний строк з дня її проголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_3