Решение № 75427640, 19.07.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/2208/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Паська Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

25 червня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:

визнання неправомірною бездіяльність щодо відмови в перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 внаслідок отриманого захворювання, пов'язаного з проходженням в органах внутрішніх справ, з 01.04.2016 року за вислугою років (станом на 01.04.2016 року для призначення пенсії 23 роки 05 місяців 16 днів), відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням 55% відповідних сум грошового забезпечення та за кожний рік вислуги понад 20 років - 3% відповідних сум грошового забезпечення, а саме: за кожний рік вислуги понад 20 років - 3% відповідних сум грошового забезпечення, зокрема врахувавши основний розмір пенсії: 55% + 3% х 3 = 64% грошового забезпечення (вислуга років 23 років);

зобов'язання здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії внаслідок отриманого захворювання, пов'язаного з проходженням в органах внутрішніх справ, з 01.04.2016 року за вислугою років (станом на 01.04.2016 року для призначення пенсії 23 роки 05 місяців 16 днів), відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням 55% відповідних сум грошового забезпечення та за кожний рік вислуги понад 20 років - 3% відповідних сум грошового забезпечення, а саме: за кожний рік вислуги понад 20 років - 3% відповідних сум грошового забезпечення, зокрема врахувавши основний розмір пенсії: 55% + 3% х 3 = 64% грошового забезпечення (вислуга років 23 років).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що бездіяльність відповідача по відмові у перерахунку та виплаті пенсії внаслідок отриманого захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ та заниженню розміру призначеної йому пенсії є протиправними, оскільки подане до пенсійного органу свідоцтво про хворобу №23-С від 29.02.2016 року є належним документом, що підтверджує його непридатність до служби в органах поліції.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 816/2208/18, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного провадження з викликом учасників справи.

12.07.2018 відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на не порушення прав позивача, оскільки у свідоцтві про хворобу відсутнє рішення медичної комісії про непридатність до служби в поліції, що свідчить про невідповідність такого висновку вимогам ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію".

17.07.2018 представником відповідача подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог щодо зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 01.04.2016 по 29.05.2018, у зв'язку з пропущенням позивачем строків на звернення до суду з адміністративним позовом.

Протокольною ухвалою суду від 19.07.2018 у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду - відмовлено.

Позивач в ході судового засідання позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення сторін, оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши докази по справі, суд приходить до таких висновків.

Cудом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу у органах внутрішніх справ України та в лавах Національної поліції України і у зв`язку з погіршенням стану здоров`я його було направлено для проходження медичного обстеження, за результатами якого він отримав свідоцтво про хворобу №23-C від 29.02.2016.

З наданої суду ксерокопії вищезазначеного свідоцтва про хворобу, вбачається, що військово-лікарською комісією ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" встановлено наявність у позивача захворювання, яке пов'язано з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та постановою військово-лікарської комісії (п. 13 свідоцтва про хворобу №23-C від 29.02.2016) ОСОБА_1, визнано непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час.

У подальшому наказом ГУ Національної поліції в Полтавській області №89 о/с від 01.04.2016 на підставі рапорту позивача та свідоцтва про хворобу №23-C від 29.02.2016 позивача звільнено зі служби в поліції на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу).

З копії подання про призначення пенсії вбачається, що на момент звільнення вислуга років позивача складає 23 роки 04 місяці 04 дні, у пільговому обчисленні 23 роки 05 місяців 16 днів.

Після звільнення позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії та надав всі визначені законодавством документи для її призначення, у тому числі свідоцтво про хворобу №23-C від 29.02.2016.

З 02.04.2016 позивача взято на облік в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області, як особу, якій призначено пенсію за вислугу років в порядку Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» у розмірі 59% від грошового забезпечення.

30 травня 2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою щодо здійснення перерахунку пенсії за вислугою років з 01.04.2016, відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням 55% відповідних сум грошового забезпечення та за кожний рік вислуги понад 20 років - 3% відповідних сум грошового забезпечення: 64% грошового забезпечення (вислуга років 23 років).

Відповідач листом від 11.06.2018 повідомив про те, що при призначенні пенсії за вислугою років поліцейським, звільненим по п. 2 ч. 1ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" норма в розмірі 5% при звільненні у відставку через хворобу застосовується за наявності у військово-лікарських документах інформації про непридатність до служби в поліції. У свідоцтві про хворобу (яке наявне у пенсійній справі ОСОБА_1) відсутнє рішення медичної комісії про непридатність ОСОБА_1 до служби у поліції. Обчислення пенсії із застосуванням п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" буде проведено лише після внесення до свідоцтва про хворобу змін, а саме про непридатність ОСОБА_1 до служби у поліції.

Не погоджуюсь із такою відповіддю та вважаючи своє право на перерахунок пенсії порушеним, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції. Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.

Пунктом "а" частини 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу), передбачено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

При цьому необхідно зазначити, що форма свідоцтва про хворобу (Додаток №12), передбачена Порядком проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України, який затверджено наказом МВС України №85 від 06.02.2001 і містить графу п. 13 "Постанова військово-лікарської комісії про придатність до військової служби".

Згідно пункту 1.117 Порядку №85, свідоцтво про хворобу складається: у мирний час на осіб рядового й начальницького складу, визнаних не придатними до військової служби зі зняттям з військового обліку, не придатними для військової служби в мирний час, з обмежено придатними у воєнний час, обмежено придатними для військової служби, на курсантів та слухачів навчальних закладів МВС, визнаних не придатними до подальшого навчання за станом здоров'я.

Підпунктом 1.63.5. пункту 1.63. Порядку №85 передбачено, що за результатами медичного огляду ВЛК виносять постанови щодо осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ, зокрема, з формулюванням: "Не придатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час".

Судом встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності відмови пенсійного органу у перерахунку пенсії позивача, призначеної відповідно п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осі", у зв'язку з відсутністю у наданому ним свідоцтві про хворобу інформації щодо непридатності до служби в поліції.

В даному випадку, позивач звільнений зі служби в поліції на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу), що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Вислуга років позивача на день звільнення у календарному обчисленні для призначення пенсії становила 23 роки 04 місяці 4 дні.

В свою чергу, підставою для звільнення позивача є свідоцтво про хворобу № 23-С р/нс від 29.02.2016, що складене згідно форми, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 85 від 06 лютого 2001 року, відповідно до якого позивача визнано непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, та зазначено, що його захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Видане позивачу свідоцтво про хворобу від 29.08.2011 №558/175 є рішенням військово-лікарської комісії (прийнятим у межах повноважень та у спосіб визначений нормативними актами, що регламентують діяльність таких комісій), яке підтверджує непридатність позивача за станом здоров'я до служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Органи пенсійного фонду не наділені повноваженнями стосовно контролю за органами поліції на предмет перевірки обставин з приводу наявності правових підстав для звільнення працівників поліції.

Суд зазначає, що відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" підставою для призначення відповідачем позивачу пенсії у підвищеному розмірі є звільнення особи у відставку на підставі пункту 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за хворобою).

При цьому, до затвердженої форми вказаного свідоцтва не вносилось будь-яких змін, у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліції", а тому вимога відповідача про необхідність наявності у такому свідоцтві інформації щодо непридатності особи до служби в поліції суперечить Наказу Міністерства внутрішніх справ України № 85 від 06 лютого 2001 року та є необгрунтованою, а дії головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу на підставі п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" як звільненого зі служби в поліції на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", є протиправними.

Більш того, суд вважає, що право позивача на пенсійне забезпечення не може бути порушено державою внаслідок невнесення змін до певних підзаконних нормативно-правових актів.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що ст.ст. 8, 19, 46, 55 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії із розрахунку 55% відповідних сум його грошового забезпечення (як звільненому з ОВС України "через хворобу") та 3% (враховуючи кожен рік вислуги понад 20 років) відповідних сум грошового забезпечення, - всього 64 % грошового забезпечення.

В адміністративному позові позивачем зазначено про його незгоду із бездіяльністю відповідача, що полягає у відмові здійснення перерахунку пенсії. Бездіяльність, що виразилася у відмові в перерахунку та виплаті пенсії, виходячи з 64% грошового забезпечення позивача, позивач просить визнати неправомірною.

Суд зазначає, що дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.

Бездіяльність суб'єкта владних повноважень - пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.

Водночас, правовідносини які склалися між сторонами, пов'язані із фактичним вчиненням відповідачем дій, на підставі яких відповідачем не здійснено перерахунку пенсії позивачу на підставі п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" як звільненого зі служби в поліції на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію"

Таким чином, суд дійшов висновку про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 внаслідок отриманого захворювання, пов'язаного з проходженням в органах внутрішніх справ, з 01.04.2016 року за вислугою років (станом на 01.04.2016 року для призначення пенсії 23 роки 05 місяців 16 днів), відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням 55% відповідних сум грошового забезпечення та за кожний рік вислуги понад 20 років - 3% відповідних сум грошового забезпечення, а саме: за кожний рік вислуги понад 20 років - 3% відповідних сум грошового забезпечення, зокрема врахувавши основний розмір пенсії: 55% + 3% х 3 = 64% грошового забезпечення (вислуга років 23 років) - обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що судом встановлено право позивача на перерахунок пенсії згідно пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а відповідачем такий перерахунок не проведено, суд вважає за необхідне для повного захисту порушених прав позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та виплату недоотриманої пенсії з 01.04.2016 на підставі п.2 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію", абз.2 п.15 Розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", ст.102 Закону України " Про Національну поліцію", Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та іншими нормативно-правовими актами, із розрахунку 64 % грошового забезпечення, починаючи з 01.04.2016, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Разом з тим суд вважає з необхідне відмовити позивачу в поверненні витрат на правничу допомогу, виходячи з наступного.

За змістом ч.ч. 3, 4 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Суд зазначає, що обов'язковою умовою для відшкодування стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, судових витрат, є документальне підтвердження факту їх понесення, проте позивачем не було надано суду документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Крім того не надано договору про надання юридичних послуг.

Вбачається, що представник не здійснював свої повноваження в судовому процесі.у зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 2000 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36008, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до пункту а) статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", як звільненому зі служби в поліції на підставі пункту 2 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу).

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі пункту а) статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", як звільненому зі служби в поліції на підставі пункту 2 частини першої статті 77 Закону України "Про поліцію", та виплачувати пенсію у розмірі 64 % відповідних сум грошового забезпечення за 23 роки вислуги, починаючи з 01.04.2016 року з урахуванням фактично виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23 липня 2018 року.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва