№ 75379621, 18.07.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4442/18А Справа № 173/1498/17 Головуючий у 1 й інстанції - Петрюк Т. М. Доповідач - Городнича В.С.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Комунального закладу "Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №2" Дніпропетровської обласної ради на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального закладу "Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №2" Дніпропетровської обласної ради про скасування дисциплінарного стягнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду першої інстанції з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона працювала в КЗ "Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №2 "ДОР" з 10 лютого 1981 року по 02 вересня 2017 року. Наказом директора в.о. КЗ "Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №2 "ДОР" №60-к від 07 червня 2017 року до позивача було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Вважає даний наказ незаконним та таким, що винесений з особистих мотивів директора закладу та частини робітників, які підтримують його думку. 02 вересня 2017 року наказом директора закладу №121-к її переведено, тимчасово, без її згоди на посаду молодшої сестри (санітарки-ванниці), строком до 1 місяця, на час проведення інвентаризації матеріальних цінностей м'якого та твердого інвентарю, з оплатою праці за виконану роботу, не нижчою ніж середній заробіток за попередньою посадою. Після її відмови поставити підпис в графі "ознайомлена з наказом", директор звільнив її з займаної посади наказом №122-к від 02 вересня 2017 року за п. 3 ст. 40 КЗпП України.

При звільнені ОСОБА_2 не виконані вимоги ст. 116 КЗпП України, а саме: "Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник, або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум", що не було виконано. До цього часу не оплачено її перебування на лікарняному в період з травня 2017 року по 01 вересня 2017 року, що й стало підставою звернення до суду.

У зв'язку з чим, позивач просила суд визнати незаконним наказ в.о. директора КЗ "Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №2 "ДОР" №60-к від 07 червня 2017 року "Про винесення догани сестрі господарці ОСОБА_2." та скасувати його, поновити її на посаді молодшої медичної сестри - господарки, переведеної на посаду молодшої сестри (санітарки-ванниці) тимчасово КЗ "Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №2 "ДОР", а також, просила стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та заробітну плату за час перебування на лікуванні і за час затримки розрахунку.

Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області 23 квітня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено частково:

- визнано незаконним та скасовано наказ в.о. директора комунального закладу "Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №2" ДОР № 60 від 07 червня 2017 року "Про винесення догани сестрі -господарці ОСОБА_2.";

- поновлено позивача на посаді молодшої медичної сестри сестри-господарки комунального закладу "Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №2 Дніпропетровської обласної ради" з 02 вересня 2017 року;

- стягнуто з КЗ "Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №2" ДОР на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 11245,37 грн. за період з 02 вересня 2017 року по 23 квітня 2018 року.

В задоволенні решти позовних вимог - було відмовлено.

Також, вказаним рішенням було розподілено судові витрати та стягнуто з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 1762,00 грн. та 640,00 грн. судового збору - на користь позивача.

Не погодившись із таким рішенням, КЗ "Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №2" ДОР подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а також на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення.

13 липня 2018 року за вх. №17348 в порядку вимог ст. 360 ЦПК України ОСОБА_2 подала відзив, в якому просить апеляційну скаргу КЗ "Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №2" ДОР залишити без задоволення, а рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2018 року - без змін, посилаючись на його законність, обґрунтованість та відповідність як обставинам справи, так і діючому законодавству України.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Відповідно ч. 3 ст. 82 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня може здійснюватися без конкурсу тільки у випадках реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді.

Згідно ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Тож, до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження та переглядати рішення судів перших інстанцій.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу - задовольнити частково, а рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі та стягнення з відповідача на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу - скасувати та відмовити ОСОБА_2 в задоволенні цієї частини позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 147 КзпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як звільнення.

Відповідно до ст. 235 КзпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Із матеріалів справи вбачається, що звертаючись із позовом ОСОБА_2 просила суд визнати незаконним наказ щодо винесення їй догани, жодних вимог щодо визнання незаконним наказу про звільнення позивач не висувала, а тому поновлення її на роботі і, як наслідок, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не можуть бути задоволені, оскільки станом на сьогодні наказ №122-к від 02 вересня 2017 року "Про звільнення ОСОБА_2" є чинним та ніким не оскаржувався, а тому підстави для застосування положень ст. 235 КзпП України в суду першої інстанції були відсутні, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції в цій частині.

Водночас, оскільки рішення суду щодо поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає скасуванню, то відповідно до ст. 141 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасувати рішення також в частині стягнення з відповідача в дохід держави судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Щодо рішення суду в частині визнання незаконним та скасування наказу в.о. директора КЗ "Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №2" ДОР №60 від 07 червня 2017 року "Про винесення догани сестрі-господарці ОСОБА_2.", то колегія суддів вважає за необхідне в цій частині рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач працювала у КЗ "Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №2" ДОР на посаді молодшої медичної сестри сестри - господарки.

07 червня 2017 року до позивача було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

В наказі №60-к від 07 червня 2017 року "Про винесення догани сестрі-господарці ОСОБА_2" зазначається, що враховуючи доповідну записку заступника-директора ОСОБА_4 від 08 лютого 2017 року та акт службового розслідування від 08 лютого 2017 року, керуючись ст. ст. 147, 147-1, 148, 149 КЗпП України, оголосити догану за неналежне виконання посадових обов'язків сестрі-господарці ОСОБА_2 та роз'яснити ОСОБА_2 її право оскаржити даний наказ у відповідності до ст. 150 КзпП.

Тобто, зі змісту самого наказу не можливо встановити за який же проступок позивач була притягнена до дисциплінарної відповідальності.

З доповідної записки заступника директора КЗ "Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №2" ДОР ОСОБА_4 вбачається, що ним вказується на негідну поведінку сестри - господарки у відношення до підопічних закладу, яка виразилась у грубих, нецензурних висловлюваннях, погрозах, на адресу підопічного та адміністрації закладу.

В свою чергу згідно акту службового розслідування від 08 лютого 2017 року вказується на те, що були помічені вихованці закладу з сумкою в руках в якій знаходився хліб, і яким ОСОБА_2 наказала віднести хліб до неї додому.

Проте, ні доповідна записка, ні акт службового розслідування від 08 лютого 2018 року не зазначені підставами винесення наказу №60-к від 07 червня 2017 року.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитись до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосований тільки один з таких видів стягнення: догана; звільнення.

Так як зі змісту наказу №60-к від 07 червня 2017 року неможливо встановити за який же саме проступок позивача притягнено до дисциплінарної відповідальності, то суд першої інстанції дійшов висновку за можливе визнати даний наказ незаконними та його скасувати.

В своїй апеляційній скарзі, КЗ "Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №2" ДОР зазначає, що в спірному наказі №60-к від 07 червня 2017 року є посилання як на акт службового розслідування від 08 лютого 2017 року, так і на доповідну записку заступника директора КЗ "Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №2" ДОР ОСОБА_4, а тому наказ є вмотивований та законний.

Однак, колегія суддів відхиляє такий довід апелянта, оскільки, по-перше, акт службового розслідування від 08 лютого 2017 року не може бути підставою для винесення позивачу догани та притягнення до дисциплінарної відповідальності за вчинення крадіжки хліба, у зв'язку з тим, що даний факт спростовано висновком Верхньодніпровського відділення поліції від 16 лютого 2016 року, згідно якого факт передачі хліба ОСОБА_2 підопічному ОСОБА_7 не підтвердився, а, по-друге, апелянтом не надано доказів того, що до посадових обов'язків позивача відносилось спілкування чи інші взаємовідносини з підопічними закладу, тож, негідна поведінка працівника про яку вказується в доповідній, також, не може бути підставою винесення догани.

Крім того, в разі виявлення негідної поведінки позивача щодо підопічних, керівництво закладу повинно було в той же час припинити такі дії, вказати позивачу на недопущення такої поведінки, та за наслідками вчинених позивачкою дій визначити до якої відповідальності притягнути позивачку.

Проте, з наявних в матеріалах справи доказах вбачається, що настання будь-яких наслідків дії позивачки не мали.

Тож, враховуючи вищенаведене, колегія суддів не вбачає правових підстав передбачених положеннями ст. 376 ЦПК України для скасування рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2018 року і вважає за необхідне в цій частині залишити рішення суду без змін.

Водночас, у відповідності до ст. 141 ЦПК України колегія суддів, також, приходить до висновку про необхідність залишити без змін рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача 640,00 грн. судового збору, які були сплачені останньою саме за позовні вимоги про визнання недійсним наказу про винесення догани, від сплати за яку ОСОБА_2 положеннями Закону України "Про судовий збір" не звільнена і саме з цих підстав, нею було сплачено судовий збір в розмірі 640,00 грн.

У зв'язку з тим, що рішення суду в частині визнання незаконним та скасування наказу №60-к від 07 червня 2017 року залишено без змін, то відповідач не звільняється від обов'язку по відшкодуванню цих судових витрат.

Щодо судового збору, понесеного апелянтом при оскарженні рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2018 року, то суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність компенсувати Комунальному закладу "Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №2" ДОР зза рахунок держави судовий збір в розмірі 1920,00 грн. пропорційно до задоволених вимог апеляційної скарги.

Тож, керуючись положеннями ст. ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального закладу "Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №2" - задовольнити частково.

Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2018 року в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді молодшої медичної сестри сестри-господарки Комунального закладу "Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №2" Дніпропетровської обласної ради та стягнення з Комунального закладу "Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №2" Дніпропетровської обласної ради на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 11245,37 грн. - скасувати та відмовити ОСОБА_2 в задоволенні цієї частини позовних вимог.

Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2018 року в частині стягнення з Комунального закладу "Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №2" Дніпропетровської обласної ради на користь держави судового збору в розмірі 1762,00 грн. - скасувати.

Компенсувати Комунальному закладу "Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №2" за рахунок держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1920,00 грн. пропорційно до задоволених вимог апеляційної скарги.

В іншій частині рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.П. Варенко

О.В. Лаченкова