Постановление суда № 75347678, 18.07.2018, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/1476/18

Провадження № 2-з/211/48/18

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

18 липня 2018 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі судді Ніколенко Д.М., розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

встановила:

В провадженні суду перебуває справа за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за укладеним кредитним договором № б/н від 12.02.2007 року в розмірі 62939,00 грн., яка виникла через неналежне виконання нею взятих на себе зобов'язань за договором.

До суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1. про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення з заробітної лати ОСОБА_1 по виконавчому провадженні ВП № 56158236 і заборонити Регіональній філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» перераховувати кошти до закінчення розгляду справи, вказавши, що так як вона не може оскаржити дії приватного виконавця в порядку статей 447-453 ЦПК України, подав позов по фабрикації виконавчого провадження, стаття 10 ЦПК України передбачає застосування аналогії закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, дана заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріли справи, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Згідно частин 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (частини 1,2 статті 150 ЦПК України).

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз’яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Однак хоча заява про забезпечення позову надана в межах справи, яка перебуває на розгляді в суді, але подана відповідачем по справі, оскільки питання про прийняття зустрічного позову ОСОБА_1 до розгляду в судовому засіданні ще не вирішено, тому реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, згідно поданої заяви, відсутня.

Крім того, як вбачається з додатків до заяви, із ОСОБА_1 утримуються кошти з зарплати на користь ПАТ «Перший Український ОСОБА_2», що вказує на невідповідність предмету забезпечення позову, який просить відповідач, заявленим до неї позовним вимогам, так як позивачем у справі є ПАТ КБ «ПриватБанк».

Керуючись ст. ст. 151 -153 ЦПК України, суд,-

ухвалила:

В задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 18 липня 2018 року.

Суддя Д.М.Ніколенко