Постановление суда № 75318261, 24.05.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/17236/16-ц

Провадження № 2-з/752/100/18

У Х В А Л А

24.05.2018 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Колдіної О.О.,

при секретарі Якушко Т.А.,

розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про захист прав споживача та визнання кредитного договору недійсним,

в с т а н о в и в :

в провадженні Голосіївського районного суду м.Києва знаходиться цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про захист прав споживача та визнання недійсним кредитного договору №031.29-08\201 від 19 березня 2008 року,у укладеного між сторонами у даній справі.

В ході розгляду справи представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1.

Свою заяву представник позивача обґрунтовує тим, що вищезазначене нерухоме майно було передано позивачем в іпотеку Банку на підставі Іпотечного договору №42.02-11\250 від 19.03.2008 року в в якості виконання зобовязань за кредитним договором. На даний час існує імовірність відчуження відповідачем належної ОСОБА_1 квартири на користь третіх осіб, про що свідчить повідомлення ПАТ "Укрсоцбанк" про звернення стягнення на предмет іпотеки, в зв'язку з чим виникла необхідність в накладенні арешту на належну позивачу квартиру, з метою унеможливлення виконання рішення суду та порушення прав позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява представника позивча не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з»ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, суті позовних вимог.

Судом встановлено, що між сторонами існує спір щодо дійсності укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Укрсоцбанк" кредитного договору, з огляду на положення Закону України «Про захист прав споживача».

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, представник позивача просить суд накласти арешт на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 і є предметом іпотеки за Договором іпотеки, який укладений з метою забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором №031.29-08\201 від 19 березня 2008 р.

Однак, зазначене нерухоме майно не є предметом спору у даній справі.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника позивача про забезпечення позову, оскільки забезпечення позову у даний спосіб не є забезпеченням виконання рішення у даній справі.

Керуючись ст.ст. 149, 150 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про захист прав споживача та визнання кредитного договору недійсним відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п»ятнадцяти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду м.Києва.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: