Решение № 75291052, 22.06.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/2697/18

в справі № 760/8424/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2018 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Гак М.М.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Кокоровця О.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ТВК-2000» про визнання рішення загальних зборів недійсними, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом і просить визнати недійсними рішення позачергових загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ТВК-2000» від 20 квітня 2017 року.

Посилається в позові на те, що на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру, виданого на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення № 1809-С/КІ від 26 вересня 2005 року, він є власником квартири НОМЕР_19 у будинку АДРЕСА_1, та, виходячи з цього, співвласником багатоквартирного будинку, у зв'язку з чим має право приймати участь в діяльності органів управління ОСББ.

20 березня 2017 року ініціативною групою у складі ревізійної комісії та 9 осіб, з яких лише 5 осіб є співвласниками будинку, було проведене засідання та прийнято рішення про проведення 20 квітня 2017 року позачергових зборів співвласників ОСББ «ТВК-2000».

Такі збори були проведені 20 квітня 2017 року з грубими порушеннями норм матеріального права, на яких були ухвалені рішення, які суперечать Статуту ОСББ «ТВК-2000» та чинному законодавству України.

Так, співвласники будинку не були належним чином, а саме рекомендованими листами чи під розписку, повідомлені про дату, час та місце проведення позачергових зборів, а порядок денний не був доведений до їх відома.

Ревізійна комісія, як орган управління ОСББ «ТВК-2000», мала право ініціювати проведення позачергових зборів виключно за умови, якщо правління відмовиться їх скликати.

В той же час, до правління з цього питання співвласники будинку 20 березня 2017 року не зверталися.

Лише 27 березня 2017 року до правління надійшло звернення ініціативної групи про проведення 20 квітня 2017 року позачергових зборів, а тому ревізійна комісія не мала права 20 березня 2017 року ініціювати проведення позачергових зборів співвласників ОСББ.

Проведення позачергових зборів ініціативною групою було призначено на робочий день, що є неприйнятним для абсолютної більшості працюючих співвласників, і суперечить закону про необхідність вибору зручних для більшості можливих учасників часу і місця проведення загальних зборів.

Крім того, відповідач порушив вимогу про обов'язкове оприлюднення рішень, прийнятих на позачергових зборах 20 квітня 2017 року, рішення не було направлено рекомендованим повідомленням та не вручено під розписку.

Крім того, зазначив, що на зборах було порушено процедуру голосування, оскільки для прийняття рішень не було набрано необхідної кількості голосів «за» або «проти», встановленої законом та Статутом ОСББ, в зв'язку з чим було проведено письмове опитування не тільки серед співвласників, які не проголосували на загальних зборах, а й серед тих співвласників, які проголосували на загальних зборах.

Вважає, що фактично цілий ряд співвласників примушували через моральний та психологічний тиск змінити своє рішення, проводити бурхливу агітацію.

На його думку, це було не опитування, а повторні «виїзні» загальні збори.

Крім того, особисто йому взагалі було відмовлено у можливості проголосувати на зборах.

Ініціативна група та ревізійна комісія у поодиноких повідомленнях про проведення позачергових зборів, які отримали деякі співвласники, визначили порядок денний, який відрізняється від того порядку денного, за яким проводились позачергові збори.

Так, спочатку заявлялось про розгляд питання про відкликання діючого правління ОСББ «ТВК-2000» у повному складі та проведення виборів нового складу правління, а також затвердження нової редакції ОСББ «ТВК-2000».

Замість зазначених питань на зборах було вирішено відкликати одного з членів правління, а саме його, та призначено двох нових членів правління.

При цьому, в порушення вимог чинного Статуту ОСББ, новообрані члени правління не є співвласниками їх багатоквартирного будинку, а тому не можуть бути обраними до складу правління.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував.

Посилався на те, що позивач зареєструвався на зборах та приймав у них участь.

Позачергові загальні збори ОСББ були скликані ініціативною групою, до складу якої увійшло 8 співвласників квартир - НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, та 4 представники, що підтверджується протоколом засідання ініціативної групи співвласників ОСББ «ТВК-2000» від 20 березня 2017 року.

Протокол ініціативної групи оголошений його підписантами саме протоколом ініціативної групи, а не членів ревізійної комісії.

Скликання зборів проведено ініціативною групою в складі не менш трьох співвласників, які мали на це повноваження.

Щодо розбіжностей між фактично направленими 64 рекомендованими листами та відмітками в реєстрі про направлення таких листів 68 власникам рекомендованих листів, зазначив, що співвласники, які проживають в одній квартирі, повідомлялися шляхом направлення одного листа, а саме: такими чином повідомлялися три співвласники квартири НОМЕР_16 та три співвласники квартири № НОМЕР_15.

Всі інші співвласники ОСББ повідомлялися про позачергові збори під особистий підпис.

Власники квартир № НОМЕР_9 та № НОМЕР_10 після отримання/вручення повідомлення про збори відмовились від підпису, про що робився відповідний запис в реєстрі.

Власники кв. № НОМЕР_13, кв. ¹ НОМЕР_14, кв. № НОМЕР_12 були повідомлені про проведення зборів, про що свідчать пункти реєстру НОМЕР_17, НОМЕР_18.

Крім того, інтереси власників квартир, які не могли особисто приймати участь у зборах, представляли їх представники з належно оформленими повноваженнями.

Власник квартири № НОМЕР_11 ОСОБА_4 повідомила ОСББ, що саме вона є власником квартири з 10 лютого 2015 року і це підтверджується копією Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно, і в листі опитування по питаннях порядку денного голосувала та ставила підпис саме вона, як власник квартири.

Виходячи з цього, просить у позові відмовити

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Згідно зі ст. 8 Закону Статут об'єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.

У статуті має бути визначено, у тому числі, статутні органи об'єднання, їхні повноваження та порядок формування; порядок скликання та проведення загальних зборів; періодичність проведення зборів; порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них.

Відповідно до ст.10 Закону органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання.

Вищим органом управління об'єднання є загальні збори.

Загальні збори скликаються і проводяться в порядку,передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є

обов'язковим для всіх співвласників.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст. 6 Закону скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень.

Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів.

Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.

Пунктами 1, 4, 5, 6, 7 розділу ІІІ Статуту ОСББ «ТВК-2000» /в редакції на момент виникнення спірних правовідносин / органами управління об'єднання є Загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об'єднання.

Загальні збори скликаються і проводяться Правлінням об'єднання або ініціативною групою, яка складається не менш ніж з трьох співвласників.

У Загальних зборах мають право брати участь усі співвласники.

Інтереси співвласника, який особисто не бере участь у зборах може представляти його представник, повноваження якого підтверджені документально згідно законодавства України, який у такому разі має право голосувати від імені цього співвласника.

Кожний співвласник під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку.

Рішення на Загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.

Пунктом 10 розділу ІІІ Статуту ОСББ «ТВК-2000» /в редакції на момент виникнення спірних правовідносин/ рішення Загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.

Судом встановлено, що 14 квітня 2000 року відбулася державна реєстрація ОСББ «ТВК-2000», що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач на підставі Свідоцтва про право власності від 30 вересня 2005 року є власником квартири НОМЕР_19 в будинку АДРЕСА_1.

Рішенням Правління ОСББ »ТВК-2000» від 14 червня 2016 року позивача було призначено Головою правління ОСББ.

На підставі даного рішення та наказу ОСББ «ТВК-2000» №19к від 21 червня 2016 року позивач приступив до виконання обов'язків Голови правління.

20 березня 2017 року ініціативною групою співвласників ОСББ було проведено засідання, на якому було вирішено скликати 20 квітня 2017 року позачергові загальні збори співвласників ОСББ «ТВК-2000» та доручено членам ініціативної групи здійснити повідомлення співвласників про дату проведення зборів не менше ніж за 14 днів до встановленої дати.

20 квітня 2017 року були проведені позачергові загальні збори співвласників ОСББ»ТВК-2000», на яких були прийняті наступні рішення:

1)відкликано позивача, як члена правління ОСББ «ТВК-2000»;

2)обрано ОСОБА_5 та ОСОБА_6 членами Правління ОСББ «ТВК-2000»;

3)затверджено нову редакцію Статуту ОСББ «ТВК-2000».

/ т.1, а. с. 5; 20; 25; 117 - 118 /

З Реєстру співвласників ОСББ»ТВК-2000», на підставі якого співвласники повідомлялися про дату позачергових загальних зборів ОСББ, вбачається, що загальна кількість співвласників будинку є 204 особи, а загальна площа квартир та нежитлових приміщень становить 20 127, НОМЕР_2 кв.м.

З аналогічного списку станом на день проведення зборів 20 квітня 2017 року вбачається, що кількість співвласників є 204, а загальна площа квартир та нежитлових приміщень становить 20 313, 66 кв. м.

/ т.1, а. с. 65 -72; 152 - НОМЕР_29 /

Перевіркою даних площ судом у обох списках було встановлено, що зазначена в них площа квартир та нежитлових приміщень не відповідає розміру, вказаному в них.

На вимогу суду представником відповідача були надані правовстановлюючі документи на квартири та нежитлові приміщення.

Представник позивача, надавши в судовому засіданні додаткові письмові пояснення, зазначила, що загальна площа житлових та нежитлових приміщень, яка перебуває у власності співвласників будинку, яка була вирахувана нею саме з даними документами, становить 20 092, 28 кв. м.

Проведений розрахунок площі представником позивача був перевірений судом і не спростовувався представником відповідача.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Виходячи з цих обставин та відсутності інших даних у цій частині суд приймає до уваги саме даний розмір житлових та нежитлових приміщень співвласників будинку, який має враховуватися судом при вирішенні спору сторін.

Відповідно до ч. ч. 14, 15, 16 ст.10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення вважається прийнятим, якщо за

нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах.

Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів.

Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не

набрано, рішення вважаються неприйнятими.

Рішення приймається шляхом поіменного голосування.

Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками

під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час

письмового опитування.

Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування («за» чи «проти»).

З протоколу загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку ОСББ»ТВК-2000» від 20 квітня 2017 року вбачається, що участь у голосуванні на зборах та шляхом письмового опитування взяли 119 співвласників - членів ОСББ, яким належить 12 234, 68 кв. м.

Виходячи з загальної площі житлових та нежитлових приміщень, яка перебуває у власності співвласників будинку, встановленої вище, а саме 20 092, 28 кв.м., достатнім для прийняття рішень на зборах є 10 046, 14 кв. м.

З протоколу зборів від 20 квітня 2017 року вбачається, що за відкликання позивача з членів правління ОСББ проголосувало 105 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 10 652, 68 кв.м. , за обрання в члени правління ОСОБА_5 - 10 830, 33 кв.м., за обрання в члени правління ОСОБА_6- 11 067, 73 кв.м.

Таким чином, з точки зору закону та Статуту ОСББ рішення вважаються прийнятими.

/ т.1, а. с. 88 - 98 /

Заперечуючи достатність голосів для прийняття таких рішень представник позивача в процесі судового розгляду справи посилалася на те, що за його прийняття голосували особи, які приймали участь у зборах на підставі неналежно оформлених довіреностей від власників квартир:

- № НОМЕР_20 площею 91, 9 кв. м. , власником якої є ОСОБА_7 - ОСОБА_5

- № НОМЕР_21 площею 126, 3 кв. м., власником якої є ОСОБА_8 - ОСОБА_6;

- № НОМЕР_22 та НОМЕР_23 загальною площею 174, 4 кв. м., власником яких є ОСОБА_9 - ОСОБА_10;

- НОМЕР_24 та НОМЕР_25, власниками якої є ОСОБА_11 - участь у голосуванні приймала його дружина ОСОБА_12 на підставі Свідоцтва про шлюб.

- НОМЕР_26 розміром 53, 5 кв.м., власником якої є ОСОБА_13- участь у голосуванні без будь-яких повноважень приймала ОСОБА_14

Крім того, зазначила, що в голосуванні приймали участь співвласники, які є неповнолітніми, а тому не могли особисто голосувати за прийняття рішення, а саме по квартирах та з відповідним розміром квартири у власності:

-квартира НОМЕР_27 - ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_1, власник 87, 7 кв.м. житлового приміщення;

-квартира № НОМЕР_2 - ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_2, власник 67, 6 кв.м. житлового приміщення;

-квартира НОМЕР_28 - ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_3, власник 51, 75 кв.м. житлового приміщення;

Крім того, власником квартири № НОМЕР_29, розміром 139, 0 кв.м., є ОСОБА_18, однак замість неї проголосував без відповідних повноважень ОСОБА_19

Власником квартири № НОМЕР_18 розміром 53, 6 кв.м. є ОСОБА_20, однак замість нього без повноважень участь у голосуванні приймала ОСОБА_21

Квартира № НОМЕР_11 розміром 91, 7 кв. м. належить ОСОБА_22, однак участь у голосуванні приймала ОСОБА_4

Квартира НОМЕР_26 розміром 53, 5 кв.м. належить ОСОБА_13, однак участь у голосуванні без будь-яких повноважень приймала ОСОБА_14

Розмір даних приміщень, право участі в голосуванні по яких оспорює позивач та його представник, складає 1 104, 25 кв.м., а тому вважає, що фактично за відкликання позивача проголосували лише співвласники, яким належить 9 548, НОМЕР_23 кв.м. житлових та нежитлових приміщень, що є недостатнім для прийняття рішення.

В свою чергу за обрання до складу правління ОСОБА_5 фактично проголосували лише 9 726, 08 кв.м. / 10 830, 33 - 1 104, 25 = 9 726, 08 кв.м. /, а ОСОБА_6 - 9 963, 48 кв.м. / 11 067, 73 - 1 104, 25 = 9 963, 48 /.

Суд не приймає до уваги таку позицію позивача та його представника, виходячи з наступного.

З довіреностей співвласників ОСОБА_20 від 04 березня 2016 року, ОСОБА_8 від 13 січня 2017 року, ОСОБА_7 від 11 березня 2017 року вбачається, що вони уповноважили відповідно ОСОБА_21, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 бути їх представниками з питань, пов»язаних з діяльністю ОСББ та їх представництва на загальних зборах ОСББ.

/ т.1, а.с.136 - 137; 141 - 144 /

Відповідно до ст.1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» представник співвласника - фізична або юридична особа, яка на підставі договору або закону має право представляти інтереси співвласника.

Відповідно до ч.3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Згідно з ч.5 ст.245 ЦК України довіреність на право участі та голосування на загальних зборах, видана фізичною особою, посвідчується у порядку, визначеному законодавством.

Статтею 249 ЦК України визначено, що особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення.

Довіреності, видані ОСОБА_20, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 нотаріально посвідчені, відповідають вимогам закону, в порядку ст. 249 ЦК України не скасовувалися, уповноважені ними особи на загальних зборах діяли від імені довірителів у межах наданих ними повноважень, а тому, в порядку ст. 239 ЦК України, їх голосування є наслідком створення прав та обов»язків для осіб, яких вони представляли.

В свою чергу суд вважає обґрунтованими посилання на відсутність повноважень у ОСОБА_10 на представництво інтересів власника квартир № НОМЕР_22 та НОМЕР_23 ОСОБА_9 та його участь у голосуванні на загальних зборах 20 квітня 2017 року, оскільки довіреність власником квартири видана на представництво її інтересів лише при оформленні спадщини, а тому така довіреність на давала права ОСОБА_10 представляти її інтереси як на загальних зборах, так і при голосуванні та прийнятті рішень на них.

Суд також вважає, що Свідоцтво про шлюб, з точки зору закону, не є тим документом, який дає право на представництво інтересів співвласника на зборах та участі в голосуванні, а тому також погоджується з твердженнями представника позивача щодо неналежного представництва інтересів власника квартири ОСОБА_11 в голосуванні.

/ т.1, а. с. 139 - 140 /

Що стосується голосування неповнолітніх співвласників житлових приміщень, суд виходить з наступного.

Питання участі неповнолітніх співвласників квартир у зборах та їх право приймати участь у прийнятті рішень Законом України «Про об»єднання співвласників багатоквартирного будинку» не врегульовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 ЦК України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла 18 років.

Частиною 1 статті 32 ЦК України визначено правочини, які може вчиняти фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, крім правочинів, передбачених ст.31 цього кодексу, а саме:

1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;

2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;

3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;

4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).

Відповідно до частини 2 даної статті неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

Згідно з ч.1 ст.242 ЦК України законними представниками малолітніх та неповнолітніх дітей є їх батьки (усиновлювачі).

За змістом ч.1 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

В статті 177 СК України зазначено, що батьки управляють майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження.

Батьки зобов'язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах.

Якщо малолітня дитина може самостійно визначити свої потреби та інтереси, батьки здійснюють управління її майном, враховуючи такі потреби та інтереси.

З листка опитування від 25 квітня 2017 року вбачається, що неповнолітній ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_2, власник 67, 6 кв.м. житлового приміщення, проголосував за прийняті рішення в присутності матері ОСОБА_23

З аналогічного листа опитування від 26 квітня 2017 року вбачається, що неповнолітній ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_3, власник 51, 75 кв.м. житлового приміщення, також проголосував за прийняті рішення в присутності матері ОСОБА_25

З протоколу загальних зборів ОСББ «ТВК-200» від 20 квітня 2017 року вбачається, що неповнолітня співвласник ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_1, власник 87, 7 кв.м., дійсно була присутня на зборах та приймала участь у голосуванні, однак також у присутності матері, як співвласника.

На момент проведення зборів остання досягла 16 років.

/ т.2, а. с. 53 - НОМЕР_15; 88 - 97 /

Враховуючи викладене вище правове обґрунтування, суд приходить до висновку, що участь у голосуванні неповнолітніх співвласників ОСОБА_15 та ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_4, які на момент прийняття рішення досягли 16-річного віку, у присутності батьків, відповідає вимогам закону.

В той же час, суд погоджується з твердженнями представника позивача щодо того, що 13-річний співвласник ОСОБА_16, як малолітня особа, не міг самостійно голосувати при прийнятті рішення, а тому його голос не може враховуватися судом в результатах голосування.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що власник квартири НОМЕР_29 розміром 122,1 кв.м. та та гаражного боксу НОМЕР_30 розміром 26, 90 кв.м. ОСОБА_26 приймали участь у голосуванні шляхом опитування.

З листа опитування вбачається, що в графах « Результат голосування «за» чи «проти», а також «Підпис співвласника / представника/, стоїть результат «за» та підпис співвласника, домінуючим у якому є дві великі літери «Т.К».

В заяві до суду власник квартири підтвердила, що голосувала та ставила підпис саме вона, а внизу листа розписався також її син, як співвласник.

З матеріалів справи також вбачається, що власником квартири НОМЕР_11 розміром 91, 7 кв.м. є ОСОБА_4, яка і голосувала на зборах 20 квітня 2017 року.

Крім того, з наданих представником відповідача до суду копій правовстановлюючих документів вбачається, що власником квартири НОМЕР_26 є саме ОСОБА_14 на підставі Договору купівлі-продажу від 10 травня 2011 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав за № 9249 в книзі 250-5 29 серпня 2011 року.

/ т.2, а. с. НОМЕР_14, 16 - 168 /

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.НОМЕР_12 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За змістом ч.ч.1,5, 6,7 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи ці обставини, надані представником відповідача докази, суд вважає їх достатніми для висновку про участь у голосуванні саме співвласників ОСОБА_26 та ОСОБА_27, а посилання представника позивача в цій частині вважає припущеннями, не доведеними у встановленому законом порядку.

З протоколу загальних зборів ОСББ»ТВК-2000» від 20 квітня 2017 року вбачається, що за відкликання позивача з членів правління ОСББ віддали голоси співвласники, яким належать 10 652, 68 кв.м., за обрання в члени правління ОСОБА_5 - 10 830, 33 кв.м., за обрання в члени правління ОСОБА_6- 11 067, 73 кв.м.

Враховуючи викладене вище в сукупності, суд приходить до висновку, що з загальної суми голосів, поданих за прийняття рішень, підлягає виключенню 408, НОМЕР_12 кв.м., а саме співвласників ОСОБА_9 - 174, 4 кв.м., ОСОБА_11- 166,8 кв.м. та малолітнього ОСОБА_16- 67, 6 кв.м.

Виходячи з цього, суд вважає такими, що проголосували за прийняття рішень:

-за відкликання позивача, як члена правління ОСББ, співвласники, які володіють 10 243, 88 кв.м. власності;

-за обрання в члени правління ОСББ ОСОБА_5 - 10 421, 53 кв.м.;

-за обрання в члени правління ОСББ ОСОБА_6 - 10 658, 93 кв.м.

Таким чином, з точки зору ст.10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статуту ОСББ, рішення є прийнятими.

Що стосується незаконності обрання членами правління ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які не є співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до протоколу Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «ТВК-2000» від 20 квітня 2017 року даних осіб обрано в правління ОСББ.

/ т. 1, а.с. 88 - 97 /

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» наймачі, орендарі та інші користувачі квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку можуть брати участь в управлінні багатоквартирним будинком виключно за дорученням власників таких квартир та приміщень.

Пунктом 12 розділу III Статуту ОСББ «ТВК-2000» / в редакції на момент виникнення спірних правовідносин / визначено, що порядок обрання та відкликання членів правління та строки обрання встановлюються загальними зборами.

Як зазначено вище, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на зборах та під час голосування діяли від імені власників на підставі нотаріально посвідчених довіреностей.

За їх обрання в члени правління ОСББ проголосували співвласники з необхідною кількістю голосів, визначених як законом, та і Статутом ОСББ.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи і інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ч.ч.1,2,3 ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

За змістом ч.ч.1, 2,3,4 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У частині другій статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів судом: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статею 16 ЦПК України визначено компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ.

Так, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Даною нормою закону не передбачено такого способу захисту, як оскарження дій, рішень та повноважень ОСББ, які відповідно до закону, статуту об»єднання громадян віднесені до його внутрішньої компетенції, та оскарження таких дій не підлягає захисту в судовому порядку.

Оспорювані позивачем рішення загальних зборів ОСББ щодо обрання членів правління та права бути обраними статутом ОСББ віднесені до повноважень загальних зборів цієї самоврядової організації і є питанням їхньої внутрішньої (статутної) діяльності.

Виходячи з цього, на правовідносини сторін компетенція суду, згідно вимог статті 16 ЦК України, не поширюється, оскільки дані питання стосуються внутрішньостатутної діяльності ОСББ.

Це відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у справі за № 6-1002 цс16 від 10 жовтня 2016 року у подібній справі, яка, з точки зору суду, може бути застосована в спорі сторін.

Виходячи з цих обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача.

Враховуючи викладене вище, суд також вважає, що незначні порушення, допущені при підготовці та проведенні загальних зборів ОСББ, скрупульозно проаналізовані позивачем та його представником, у тому числі в частині повідомлення про проведення зборів, часу та місця їх проведення, а також оприлюднення рішень загальних зборів, які не вплинули на їх законність, також не є підставою для задоволення вимог позивача.

Керуючись Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ТВК-2000» про визнання рішення загальних зборів недійсними відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12 липня 2018 року.

Суддя Л.А.Шереметьєва