Постановление суда № 75257867, 11.07.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/2197/17 Головуючий у І інстанції Котлярова І. Ю.Провадження № 22-ц/780/1533/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 6 11.07.2018

УХВАЛА

11 липня 2018 року суддя Апеляційного суду Київської області Мережко М.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 08 серпня 2017 року про відкриття провадження у справі за позовом заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади міста Вишгород до Вишгородської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, треті особи: ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_2, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 про визнання незаконним та скасування рішення Вишгородської міської ради та витребування земельних ділянок з незаконного володіння,

встановив:

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 08 серпня 2017 року відкрито провадження у вказаній справі.

Не погодившись із вказаною ухвалою, третя особа ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, при цьому пропустивши строк на апеляційне оскарження.

Ухвалою судді Апеляційного суду Київської області від 05 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 08 серпня 2017 року залишено без руху та надано строк для усунення зазначених недоліків - десять днів з дня отримання ухвали.

Копія вказаної ухвали направлялась апелянту 07 березня 2018 року та 25 квітня 2018 року та на адресу місця проживання ОСОБА_2, зазначену в апеляційній скарзі, однак відправлення поверталось за закінченням терміну зберігання (т.2, а.с. 163, 165).

12 червня 2018 року копія ухвали Апеляційного суду Київської області від 05 березня 2018 року була втретє направлена апелянту. ОСОБА_2 26 червня 2018 року отримав копію ухвали Апеляційного суду Київської області від 05 березня 2018 року, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення (т.2, а.с. 167).

09 липня 2018 року ОСОБА_2 подав до Апеляційного суду Київської області клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 08 серпня 2017 року (т.2, а.с. 168-169).

Проте, причини пропуску строку, вказані апелянтом у своєму клопотання не можуть бути визнані поважними з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 294 ЦПК України (в редакції, що діяла на час постановлення ухвали), апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`яти днів з дня проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У своєму клопотанні апелянт повторно вказує, що про наявність ухвали йому стало відомо 22 лютого 2018 року. При цьому, ОСОБА_2 не заперечує, що був присутній у судовому засіданні по даній справі 18 вересня 2017 року, згідно з відомостями журналу судового засідання (т.1, а.с. 88) та був повідомлений про відкладення розгляду справи на 19 жовтня 2017 року, що підтверджується відповідною розпискою (т.1, а.с. 89). А відтак, апелянт ОСОБА_2 знав про відкриття провадження у даній справі.

У своєму клопотанні ОСОБА_2 також знову посилається на те, що перебував на стаціонарному лікуванні, тому не міг звернутися з апеляційною скаргою раніше, проте, з наданих апелянтом доказів не вбачається, що він не мав можливості подати апеляційну скаргу у весь період часу з 08 серпня 2017 року по 26 лютого 2018 року.

Такі причини пропуску строку як правова необізнаність та відсутність юридичної освіти, на які посилається ОСОБА_2 у своєму клопотанні, також не можуть бути визнані судом поважними.

Так, ч. 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «ОСОБА_22 проти України» (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Європейський суд з прав людини також зазначає, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи вищевикладене, зазначені апелянтом підстави не є поважними для забезпечення процедури поновлення строку на оскарження, оскільки не містять посилання на конкретні об’єктивні причини пропуску строку на апеляційне скарження, можуть призвести до порушення прав іншої строни та викликати сумнів в об’єктивності суду, а посилання позивача на гарантоване Конституцією України право на апеляційне сокарження без дотримання процедури саме по собі не може слугувати підставою для поновлення строку ( справа «Устименко проти України»

(Case of Ustimenko v. Ukraine) (Заява № 32053/13).

Відповідно до ч. 4 ст. 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 358 ЦПК України.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов’язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, апелянтом, всупереч вимог цивільно-процесуального законодавства, не надано обґрунтованих підстав для поновлення пропущеного строку, тому за зазначеною апеляційною скаргою відсутні підстави для відкриття апеляційного провадження.

Керуючись ст. 357, 358 ЦПК України, суддя,

ухвалив:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 08 серпня 2017 року.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Суддя Апеляційного суду

Київської області ОСОБА_1