Постановление суда № 75248912, 11.07.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 липня 2018 року

м. Рівне

№817/1473/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Державної екологічної інспекції у Рівненській області до Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Рокитнівський держспецлісгосп" про зобов'язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Державна екологічна інспекція у Рівненській області, звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Рокитнівський держспецлісгосп", про зобов'язання вчинення певних дій.

Ухвалою суду від 13 червня 2018 року позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

22 червня 2018 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. В обґрунтування клопотання зазначив, що твердження позивача про те, що факт недопуску до проведення перевірки може свідчити про наявність у відповідача порушень вимог природоохоронного законодавства є надуманими та необгрунтованими, адже жодних доказів на підтвердження наявності таких порушень позивач суду не надав. При цьому, позивач не вказує у позовній заяві, що протягом останніх двох років він вже здійснював перевірку відповідача, яка стосувалася дотримання останнім вимог природоохоронного законодавства. Крім того, жодним нормативно-правовим актом не надано позивачу право звертатися до суду із вимогою про зобов'язання суб'єкта господарювання допустити його до проведення будь-яких перевірок. Таким чином, на думку відповідача, призначення у даній справі судового засідання за участі сторін є необхідним та доцільним, оскільки це надасть стороні відповідача належним чином скористатися наданим законодавством правом на захист свої прав та інтересів, а також надати власні пояснення.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч.3 ст.257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Так, оцінивши категорію та складність справи, кількість сторін та характер спірних правовідносин між ними, обсяг та характер доказів у справі, суд дійшов висновку, що дана справа може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), про що зазначено в ухвалі суду від 13 червня 2018 року про відкриття провадження у справі.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При цьому, ч.6 ст.262 КАС України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Обґрунтовуючи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, відповідач вказує на відсутність повноважень у позивача на звернення до суду з позовом про зобов'язання суб'єкта господарювання допустити його до проведення будь-яких перевірок та безпідставність твердження позивача щодо порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства у зв'язку з ненаданням суду відповідних доказів.

Суд звертає увагу, що оцінку вказаним доводам відповідача суд може надати лише на стадії вирішення даного спору по суті, однак, на переконання суду, вони жодним чином не вказують на необхідність проведення проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись статтями 243, 248, 256, 262 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Рокитнівський держспецлісгосп" про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовити.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Комшелюк Т.О.