Постановление суда № 75235630, 11.07.2018, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Провадження № 2-з/641/98/2018 Справа № 641/4594/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2018 року

Суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова Чайка І.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 641/4594/18 за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу – ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру у порядку спадкування за правом представлення , -

В С Т А Н О В И В :

10.07.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до Харківської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу – ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру № 191 , що розташована по вулиці Танкопія, 12 у місті Харкові,у порядку спадкування за правом представлення.

Одночасно з поданням позову позивачем по справі подана заява про забезпечення позову- шляхом накладення заборони на реєстрацію у Єдиному державному реєстрі нерухомості будь-яких правоустановлючих документів на квартиру № 191 , що розташована по вулиці Танкопія, 12 у місті Харкові, а також накласти заборону на відчуження вищевказаної квартири.

Ознайомившись з матеріалами справи та вивчивши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку про відмову в її задоволені з наступних підстав.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1-2ст.150 ЦПК України позов забезпечується зокрема : накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Як зазначено упостанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обгрунтування необхідності забезпечення позову.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

В своїй заяві про забезпечення позову шляхом накладення заборони вчиняти будь-які дії щодо спірної квартири на спірну квартиру позивач посилається на те, що у нього є підстави стверджувати, що невідомі особи можуть перешкоджати йому у визнанні його права на вказану квартиру, шляхом її відчуження стороннім особам, що може зробити неможливим виконання рішення суду .

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, ознайомившись з наданими суду матеріалами справи, суд вважає , що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не надано доказів щодо власника спірної квартири станом на день пред»явлення позову, оскільки відповідачем по справі зазначено Харківську міську раду, тоді як у разі задоволення заяви про забезпечення позову можуть бути порушені майнові права особи- власника вказаної квартири, яка не є стороною у справі.

Крім того, позивач також не надано доказів необхідності забезпечення позову та існування реальної загрози не виконання рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 149-153, 260 ЦПК України,суддя -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області протягом 15 днів з дня її проголошення .

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає чинності після закінчення терміну на апеляційне оскарження, а у випадку її оскарження після розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.

Суддя -ОСОБА_3