Постановление суда № 75224548, 08.05.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКУРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 травня 2018 р. Справа № 804/436/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1, за участі: секретаря судового засідання Максименко Е,М., представника позивача представника відповідача, третьої особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у підготовчому засіданні у місті Дніпрі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету в особі Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету до Відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Верхньодніпровської районної державної адміністрації, за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Фонд державного майна України та Верхньодніпровська районна рада Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет в особі Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету звернувся до суду з позовом до Відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Верхньодніпровської районної державної адміністрації, за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Фонд державного майна України та Верхньодніпровська районна рада Дніпропетровської області, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора ОСОБА_4 про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна індексний номер 17948912 від 12.12.2014 року 14:00:16, об'єкт нерухомого майна - будівля за адресою Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, м. Верхньодніпровськ, вул. Дидишка, будинок 3;

- визнати бездіяльність державного реєстратора Реєстраційної служби Верхньодніпровського районного управління юстиції, яка полягає у невчиненні дій щодо реєстрації права державної власності на їдальню коледжу протиправною та зобов'язати державного реєстратора Відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Верхньодніпровської районної державної адміністрації повторно розглянути заяву та документи Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету про державну реєстрацію права державної власності на їдальню коледжу площею 208,7 кв.м., яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м.Верхньодніпровськ, вул. Дидишка, будинок 3.

В обґрунтування позову зазначено, що державним реєстратором, приймаючи оскаржуване рішення, не встановлено факту відсутності перебування їдальні коледжу у державній власності. На думку позивача, надані ним докази підтверджують перебування цього нерухомого майна саме у державній власності та безпідставність його віднесення до безхазяйного нерухомого майна. Позивачем надано документи, які вважає такими, що підтверджують факт перебування спірного нерухомого майна у державній власності, яку і просить зобов’язати зареєструвати відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні просив задовольнити позов.

Представник відповідача та третьої особи просив закрити провадження у справі, оскільки даний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.

12.12.2014 року рішенням державного реєстратора Реєстраційної служби Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_4 за заявою Верхньодніпровської районної ради в особі колишнього начальника відділу з питань управління районною комунальною власністю виконавчого апарату районної ради ОСОБА_5 взято на облік безхазяйного нерухомого майна будівлю, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, місто Верхньодніпровськ, вулиця Дидишка, будинок 3, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна від 12.12.2014 року.

20 вересня 2016 року позивач звернувся до Реєстраційної служби Верхньодніпровського районного управління юстиції із заявою про державну реєстрацію права державної власності на їдальню коледжу - будівлю, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, місто Верхньодніпровськ, вулиця Дидишка, будинок 3.

Відповідно до рішення державного реєстратора від 21.09.2016 року №31496771 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень у державній реєстрації права державної власності на вищевказану будівлю було відмовлено у зв'язку зі знаходженням цієї будівлі на обліку безхазяйного майна.

Позивач зазначає, що доказами належності їдальні коледжу до державної власності є, зокрема факт перебування їдальні у власності держави, на балансі та у віданні сільськогосподарського технікуму бухгалтерського обліку, правонаступником якого є Коледж, щонайменше з 1965 року, що підтверджується наданим на запит коледжу листом Державного архіву Дніпропетровської області від 02.04.2013 року №59 та наданими архівом копіями сторінок рішення виконкому Верхньодніпровської міської Ради депутатів трудящих від 19.09.1964 р.№391, протоколу четвертої сесії виконкому Верхньодніпровської міської Ради депутатів трудящих від 23.08.1965 року, де на сторінці 6 даного протоколу вказується (мовою оригіналу): «Обязать директора техникума бухгалтерского учета произвести соответствующую реконструкцию столовой, находящейся в ведомстве техникума бухгалтерского учета с тем, что бы можно было обслуживать детей средней школы №2»; на сторінці 11 в пункті 9 резолютивної частини протоколу зазначається (мовою оригіналу): ««Обязать директора техникума бухгалтерского учета т. ОСОБА_6 до 1 сентября 1965 года произвести соответствующую реконструкцию столовой, находящейся в ведомстве техникума бухгалтерского учета с тем, что бы можно было обслуживать детей средней школы №2». Також, факт відсутності заяви до суду про передачу їдальні коледжу у комунальну власність Верхньодніпровської районної ради.

Таким чином, не погоджуючись із рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі – Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі “Zand v. Austria” вказав, що словосполучення “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття “суд, встановлений законом” у частині першій статті 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з &?т;…&?л; питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів &?ю;…&?а;”. З огляду на це не вважається “судом, встановленим законом” орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Згідно з ч. 1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Вжитий у цій процесуальній нормі термін “суб’єкт владних повноважень” позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

За правилами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У даній справі спір стосується не стільки правомірності дій та рішень державного реєстратора Верхньодніпровського районного управління юстиції щодо нерухомого майна, а саме: їдальні площею 208,7кв.м, розташованою за адресою: Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, вул. Дидишка, 3, скільки фактичного визнання права власності на вищевказане нерухоме майно.

З наведеного випливає, що спір, предмет якого охоплює перегляд рішення суб'єкта владних повноважень, яким у даному позові є державний реєстратор, стосується відносин щодо права власності на нерухоме майно і з посиланням на певні конкретні обставини вказує на його належність до тих спірних правовідносин, які вирішуються за правилами цивільного, а не адміністративного судочинства.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з’ясування всіх обставин у справі і обов’язок суб’єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися “судом, встановленим законом” у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Аналогічна позиція зазначена Верховним Судом України у постановах від 14.06.2016р. у справі №21-41а16 та від 31.05.2016р. у справі №21-678а16.

Крім того, судом встановлено, що Верхньодніпровська районна рада Дніпропетровської області 07 травня 2018 року звернулася до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області із заявою про передачу безхазяйної нерухомої речі, а саме будівлі, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, місто Верхньодніпровськ, вулиця Дидишка, будинок 3, - у комунальну власність, уповноваженим органом місцевого самоврядування та органом управління щодо якої є Верхньодніпровська районна рада, ідентифікаційний код юридичної особи / код ЄДРПОУ 04052258.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи характер спірних правовідносин, який є цивільно-правовим і не має ознак публічно-правового спору в розумінні КАС України, суд приходить до висновку, що даний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Крім того, позивачем, при подачі до Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративного позову, сплачено судовий збір у розмірі 3200 грн. 00 коп., а саме: згідно платіжного доручення № 108 від 19.10.2016 року в сумі 2756,00 грн. та платіжного доручення № 131 від 14.07.2017 року в сумі 444,00 грн.

Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” № 3674-VI від 08.07.2011 року сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись статтями п. 2 ч. 2 ст. 183, 238, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження в адміністративній справі за позовом Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету в особі Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету до відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Верхньодніпровської районної державної адміністрації, за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Фонд державного майна України та Верхньодніпровська районна рада Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії - закрити.

Повернути з Державного бюджету Дніпропетровському державному аграрно-економічного університету в особі Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету (код ЄДРПОУ 26371969) судовий збор у розмірі 3200 грн. 00 коп., сплачений згідно платіжного доручення № 108 від 19.10.2016 року в сумі 2756,00 грн. та платіжного доручення № 131 від 14.07.2017 року в сумі 444,00 грн. за подачу позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Роз'яснити , що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтєю 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складений 11 травня 2018 року.

Суддя ОСОБА_1