Постановление суда № 75202942, 10.07.2018, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/1428/18

Провадження № 1-кп/459/230/2018

УХВАЛА

судового засідання

10 липня 2018 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого судді Жураковського А.І.

з участю секретаря Ганас К.В.

прокурора Марчука С.П.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисників Романіва С.І., Федоряка А.В.

розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Червонограді Львівської області кримінальне провадження за № 12018140150000443 від 08.03.2018 року відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 345 КК України, та ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Романів С.І. - подав клопотання про зміну його підзахисному запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт. В обґрунтування клопотання покликається на практику ЄСПЛ та стверджує, що відсутні докази й фактичні обставини, котрі б виправдовували подальше обмеження свободи його підзахисного.

У судому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Романів С.І. підтримали дане клопотання.

Прокурор висловив заперечення з приводу цього клопотання, сутність яких зведена до думки про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1

Вислухавши учасників справи, оцінивши наведені ними доводи й аргументи, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до такого висновку.

Обвинувачений ОСОБА_1 перебуває під вартою з 09.03.2018 р. на підставі ухвали суду.

Ухвалою підготовчого судового засідання від 31.05.2018 р. справу призначено до судового розгляду, а міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 продовжено на 60 днів з 31.05.2018 р. по 29.07.2018 р.

Судовий розгляд справи по суті судом не розпочато.

Обґрунтована підозра у вчинені ОСОБА_1 інкримінованого злочину існує й надалі.

Сукупність таких фактів як об'єкт посягання злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1; обставини та характер вчинення інкримінованого діяння, вид і тяжкість кримінально-правової санкції за нього; вік та стан здоров'я обвинуваченого дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спроби: 1) переховуватися від суду; 2) вчинити інше кримінальне правопорушення; 3) вчинити тиск на свідків і потерпілих.

Фактичні обставини справи та ризики, які були підставою для продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1, не змінилися та продовжують існувати.

Наведені у клопотанні аргументи й міркування є непереконливими, тому що вказані вище факти й обставини переважають на користь думки «за» тримання ОСОБА_1 під вартою і у даному випадку виправдовують його подальше тримання під вартою, оскільки перебування останнього на свободі викликає обґрунтоване занепокоєння з приводу безпеки недопитаних свідків і потерпілих, а обмеження його свободи у цій справі не є свавільним, оскільки цього вимагають інтереси правосуддя та істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Натомість покликання на сімейні обставини та стан здоров'я матері обвинуваченого ОСОБА_1 суд трактує не більше як констатацію таких фактів, адже відсутні докази, котрі б безсумнівно підтверджували фінансове утримання саме останнім своєї сім'ї, її залежність від його праці, відсутності інших близьких осіб чи членів родини, котрі б могли надати відповідну допомогу й турботу малолітнім дітям чи хворобливій матері.

Поряд з цим, проживання обвинуваченого у іншому регіоні держави не бралася до уваги судом як обставина, що свідчила на користь доводів «за» тримання його під вартою, у зв'язку з чим твердження про протилежне є надуманим.

У підсумку уважна і прискіплива оцінка конкретних фактичних обставин цієї справи, доводів і міркувань сторін сформувала у суду переконання, що зміна запобіжного заходу на більш м'який не може гарантувати належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1, а подальше тримання останнього під вартою є хоч і крайнім, але виправданим заходом.

Керуючись ст. ст. 182-184, 201, 350 КПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволення клопотання захисника Романів С.І. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: А. І. Жураковський