Постановление суда № 75197860, 10.07.2018, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/1389/18

1-кп/212/387/18

У Х В А Л А

10 липня 2018 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді – Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання – Деменко А.С., за участю прокурора – Летючої К.А., обвинуваченого – ОСОБА_1, захисника – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває вищезазначене кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1, у відношенні якого застосовано запобіжний захід – тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні заявила клопотання щодо продовження у відношенні обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що на даний час не зменшилися ризики, які були встановлені під час обрання запобіжного заходу, оскільки є ризик, що ОСОБА_3, знаходячись на волі, зможе вчинити новий злочин, ухилитися від суду.

Обвинувачений та його захисник заперечили проти продовження терміну тримання під вартою, просили змінити на домашній арешт, обґрунтовуючи наявністю міцних соціальних зв’язків у обвинуваченого, який зобов’язався не ухилятися від суду і бажає довести свою невинуватість, перебуваючи на волі.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про продовження /зміну/ запобіжного заходу суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначених прокурором.

Також, суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості на даний час ще не виходить за межі розумного строку. Він на даний час відповідає характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не зменшилися ризики, що були визначені під час обрання запобіжного заходу, зокрема ризик вчинення нового злочину, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину в період застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, при цьому суд враховує особу обвинуваченого, який не одружений, неповнолітніх дітей не має, не працює, судимий за аналогічні умисні корисливі злочини, також суд бере до увагу, що в даному кримінальному провадженні обвинувачений, перебуваючи під домашнім арештом, ухилився від явки до суду, в зв’язку з чим був оголошений судом в розшук, і тому відсутні підстави для зміни запобіжного заходу, оскільки, на думку суду, інший менш суворий запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам, та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню, клопотання обвинуваченого – відхиленню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 194, 331, 369 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 – задовольнити.

Дію запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у виді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів, тобто по 07 вересня 2018 року включно.

Клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу – відхилити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О. В. Колочко