Постановление суда № 75174138, 09.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

09 липня 2018 р.Справа № 820/2648/18

Харківський апеляційний адміністративний суду у складі

головуючого судді: Подобайло З.Г. , суддів: Тацій Л.В. , Григорова А.М.

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2018р. по справі № 820/2648/18

за позовом ОСОБА_1

до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2018р. задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

02.07.2018р. до суду подана апеляційна скарга Ізюмським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Харківської області направлено до Харківського окружного адміністративного суду апеляційну скаргу на зазначене рішення, в якій заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. В обгрунтування послається на те, що отримав рішення 16.05.2018р., 08 червня 2018року Управлінням направлено апеляційну скаргу на рішення суду від 11 травня 2018 року безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду, яка ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2018р. повернута Управлінню без розгляду, у зв'язку з чим пропущено строк на апеляційне оскарження рішення.

Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017) скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З матеріалів справи вбачається, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2018р. прийнято в порядку спрощеного провадження.

Апеляційна скарга вперше направлена Ізюмським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Харківської області до Харківського апеляційного адміністративного суду 08.06.2018 року, тобто вперше подана протягом тридцяти днів з дня прийняття (проголошення).

Ухвалю Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2018р. апеляційна скарга повернута Управлінню без розгляду. Управлінням повторно подано апеляційну скаргу 02.07.2018р.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, згідно ч. ст. 6 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про те, що апелянт вчияв дії на своєчасне оскарження рішення суду першої інстанції, підстави, викладені відповідачем в клопотанні щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення знаходять своє підтвердження, тому, суд вважає за можливе поновити заявнику строк на апеляційне оскарження постанови суду по справі.

Також, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Колегія суддів, розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, вважає, що таке клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ч.3 ст.3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

В клопотанні про відстрочення спати судового збору апелянт посилається на вимоги ч.ч.1, 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ч.ч. 1, 2 ст. 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 55, 129 Конституції України, ст. ст. 6, 7 Кодексу адміністративного судочинства України, просить суд врахувати, що Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутності коштів призначених на цю мету.

Жодних документів , які обґрунтовують доводи клопотання не надає.

Доказів незадовільного майнового стану, що спричиняє неможливість сплати судового збору матеріали справи не містять.

Крім того, обмежене фінансування бюджетної установи не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Враховуючи наведене клопотання про відстрочення сплати судового збору є такою, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 121, 133, 295 , 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

У Х В А Л И В:

Клопотання Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2018р. по справі № 820/2648/18 задовольнити.

Процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2018 р. по справі № 820/2648/18 поновити.

У задоволенні клопотання Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2018р. по справі № 820/2648/18 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. ПодобайлоСудді(підпис) (підпис)Л.В. Тацій А.М. Григоров