Решение № 75166739, 09.07.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2018 року Справа № 804/6028/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в якому позивач просить:

- стягнути на користь державного бюджету податковий борг в сумі 20677,60 грн. з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.

В обґрунтування позову зазначено, що на обліку у ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська перебуває платником податків фізична особа-підприємець ОСОБА_2, яка станом на 30.08.2016 року має податковий борг по сплаті податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування в сумі 20677,60 грн.

Ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2016 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

20.03.2017 року надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №804/1943/17 за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 17.05.2016 року №0006971304.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі № 804/1943/17 за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 17.05.2016 року №0006971304.

Ухвалою суду від 20.04.2017 року, суд зупинив провадження у справі до набрання рішенням законної сили у адміністративній справі № 804/1943/17.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень постановою від 20.09.2017 року у справі №804/1943/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/69623623) адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0006971304 від 17.05.2016 року на суму за основним платежем розмірі 369,29 та за штрафними фінансовими санкціями в розмірі 92,32 грн.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено зміни щодо назва позивача - Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39857263).

10.01.2018 року Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом винесено постанову у справі №804/1943/17, якою апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_2 залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного сулу від 20.09.2017 року без змін (http://reyestr.court.gov.ua/Review/71577713)

Постанова суду від 20.09.2017 року у справі №804/1943/17 набрала законної сили 10.01.2018 року.

В постанові суду від 20.09.2017 року, судом було встановлено, що дохід у вигляді додаткового блага, з якого при нарахуванні не утримувався податок на доходи фізичних осіб, відповідач отримала саме як фізична особа.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З 15.12.2017 року діє нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 10 Розділу VII "Перехідні положення" якого визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою суду від 18.04.2018 року, суд поновив провадження у справі №804/6028/16 та призначив її до розгляду у судовому засіданні.

В судове засідання призначене на 03.07.2018 року сторони не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від позивача в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без участі представника.

Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача проти позову заперечував, в матеріалах справи містяться відзив на позов, в якому зазначено, що відповідач визнає позовні вимоги про стягнення 367,05 грн. самостійно задекларованих ФОП ОСОБА_2 податковій декларації за 2013 рік, що підтверджується чеком про оплату. Щодо позовних вимог про стягнення 20310,55 грн. та штрафу з податку на доходи фізичних осіб заперечує з підстав того, що предметом перевірки за результатами якої прийняте податкове повідомлення-рішення ніяк не були доходи та діяльність ФОП ОСОБА_2 свідчить і те, що в наказі на перевірку №283 від 05.04.2016 року суб’єктом відносно якого здійснюються заходи податкової перевірки було вказано саме фізичну особу, а не ФОП ОСОБА_2 Натомість позов заявлено до фізичної особи-підприємця, ФОП не є платником податку на доходи фізичних осіб. Окрім того, фізична особа-підприємець не відповідає за зобов’язаннями фізичної особи щодо погашення споживчого кредиту, оскільки це не пов’язано з підприємницькою діяльністю.

Зважаючи на наведене та з урахуванням приписів ч.3 ст.194, ч.ч. 1, 9 ст. 205 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1) зареєстровано як фізичну особу-підприємець 01.02.2006 року про що внесено запис № 2 224 000 0000 028259.

З 11.04.2016 року по 12.04.2016 року Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1), яка протягом 2012 року отримувала дохід у вигляді додаткового блага, з якого при нарахуванні не утримувався податок на доходи з фізичних осіб.

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 12.04.2016 року №1173/04-61-1304/НОМЕР_1, яким зафіксовано порушення податкового законодавства:

- пп.16.1.3 п.16.1, пп. В п.176.1 ст.176 ПК України у результаті неподання податкової декларації за період, що перевірявся, в тому числі за 2012 рік;

- абз. Д пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, у результаті чого визначено суму податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся, у розмірі 16122.44 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №006971304 від 17.05.2016року, яким позивачу донараховано податок з доходів фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в розмірі 20310,55 грн., в тому числі за основним платежем - 16112,44 грн., штрафними (фінансовими) санкціями – 4198,11грн.

Таким чином, податковий борг по податку на доходи фізичних осію виник внаслідок несплати грошових зобов’язань, нарахованих:

- платником податків самостійно згідно податкової декларації про майновий стан і доходи №1400011823 від 10.02.2014 року терміном сплати 19.02.2014 року в сумі 367,05 грн.;

- згідно податкового повідомлення-рішення №0006971304 від 17.05.2016 року в сумі 20310,55 грн.

Податковим органом з метою погашення податкового боргу було направлено податкову вимогу від 20.02.2013 року №130 про сплату суми податкового боргу в розмірі 580,57 грн. раніше сформовану у відношенні відповідача.

Оскільки відповідач не сплатив визначену суму податкового боргу в добровільному порядку, зазначене стало підставою для звернення до суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України встановлено, обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Крім того, розділом IV ПК України, яким регулюються нарахування та сплата податку з доходів фізичних осіб, передбачено, що платниками цього податку є:

фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент (ст. 162.1).

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, визначено ст. 177 ПК України, якою, зокрема, передбачено, що:

- доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу (ст. 177.1);

- у разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку - фізичних осіб (ст. 177.6).

Отже, Податковим кодексом України визначено, що платниками податків, в тому числі податку з доходів фізичних осіб, є виключно фізичні особи, які при цьому можуть отримувати доходи як фізичні особи та як фізичні особи-підприємці.

Матеріалами справи підтверджується, що перевірка проводилася та податкове повідомлення - рішення №0006971304 від 17.05.2016 року виносилося щодо ОСОБА_2 як фізичної особи, а не фізичної особи - підприємця. Окрім зазначеного, податок нараховано за отримання додаткового блага, а саме - анульованої банком заборгованості по кредиту.

Довідка позивача станом на 30.08.2016 року також підтверджує наявність податкового боргу ОСОБА_2 як фізичної особи.

Натомість позов заявлено до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2.

В додаткових поясненнях позивач зазначив, що факт того, що перевірка проводилась щодо фізичної особи ОСОБА_2, а позов подано до відповідача як до фізичної особи-підприємця, не впливає на результат перевірки.

Проте, виходячи із зазначених вище положень закону, а також предмету позовних вимог, суд зазначає, що позивачем не враховано, що зазначений ним відповідач, не є належним відповідачем у справі.

Відповідно до частини 3, 4, 5 статті 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Оскільки суд позбавлений можливості замінити неналежного відповідача без згоди позивача, а в своїх поясненнях позивач зазначив, що факт того, що перевірка проводилась щодо фізичної особи ОСОБА_2, а позов подано до відповідача як до фізичної особи-підприємця, не впливає на результат перевірки, на виклики суду в судове засідання позивач не з’явився, додаткових пояснень не надіслав, суд вважає, що відсутні підстави на заміну неналежного відповідача або залучення другого відповідача – саме фізичну особу ОСОБА_2

З огляду на вище викладене, та враховуючи той факт, що фізична особа-підприємець не є платником податку з фізичних осіб, суд вважає за необхідне відмовити в частині позовних вимог про стягнення боргу в сумі 20310,55 грн.

Окрім того, як встановлено судом, відповідачем було добровільно сплачено суму боргу у розмірі 367,05 грн., яка виникла з самостійно задекларованих ФОП ОСОБА_2 в податковій декларації за 2013 рік. Факт сплати підтверджується квитанцією №0.0.1071164787.1 від 26.06.2018 року.

В враховуючи факт сплати боргу у сумі 367,05 грн., та те, що дана вимога заявлена до відповідача як до фізичної особи-підприємця, суд вважає за необхідне відмовити в даній частині позовної вимоги позивача.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Оскільки у задоволенні позову суд відмовляє, судові витрати, у вигляді сплаченої суми судового збору відповідно до платіжного доручення №933 від 14.02.2018 року у сумі 1378,00 грн. позивачу не повертаються.

Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.77, 242-245, 250, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39857263; 49087, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ПРОВУЛОК УНІВЕРСАЛЬНИЙ, 12) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1; 49000, АДРЕСА_1) про стягнення заборгованості- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1