Постановление суда № 75166096, 09.07.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 липня 2018 року Справа №0440/4999/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Вітафудз» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Вітафудз» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протравним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001931402 від 29.01.2018 року та податкове повідомлення-рішення №0001941402 від 29.01.2018 року, винесені Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на підставі Акту №28123/04-36-14-04/40838296 від 28.11.2017 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вітафудз» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями, за період з 16.09.2016 р. по 30.07.2017 р.».

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив, що позивачем в порушення наведеної норми не надано копії адміністративного позову з додатками для направлення відповідачу.

З огляду на викладене, позивачу необхідно надати до суду копію позовної заяви, а також копії доданих до неї документів, для направлення відповідачу.

При цьому, суд звертає увагу, що представником позивача у позовній заяві після переліку додатків до позову зазначено: «Копії документів (у т.ч. оригінал платіжного доручення), що зазначені в п.п. 1, 5-87, 91 Додатків до позову з огляду на їх велику кількість, будуть надані додатково до суду». Проте, суд не приймає вказану обставину у якості належного виконання позивачем вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Всупереч наведеної норми до позовної заяви позивачем не надано документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суд встановив, що позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення від 29 січня 2018 року №0001931402 на загальну суму 1 920 007,00 грн. та від 29 січня 2018 року №0001941402 на загальну суму 60 366 399,00 грн.

Вказані рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, є підставою для зміни майнового стану позивача. Реалізація таких рішень може призвести до зменшення або збільшення майна особи, що звернулась до суду, і, відповідно, їх оскарження спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що заявлена у даному спорі вимога позивача носить майновий характер.

У відповідності до підпункту 1 пункту 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень, юридичною особою – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Системний аналіз вказаних положень дає підстави для висновку про те, що якщо у позовній заяві об'єднано дві і більше вимоги майнового характеру, то судовий збір сплачується за кожну вимогу майнового характеру.

Аналогічна позиція наведена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, в постанові від 20 березня 2018 року у справі №817/162/17 (провадження №К/9901/2306/17).

Відповідно до частини п’ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2018 року становить – 1762,00 гривень.

Таким чином, враховуючи, що позивачем у адміністративному позові заявлено дві вимоги майнового характеру позивач мав сплатити судовий збір за подання цього адміністративного позову у загальному розмірі 645 500,11 грн. (60 366 399 грн. х 1,5% = 905 495,99 грн., однак належить до сплати не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб = 616 700,00 грн. + 1 920 007,00 грн. х 1,5% = 28 800,11 грн.).

За наведених обставин позивачу необхідно сплатити судовий збір за наступними реквізитами: отримувач: УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпра, код ЄДРПОУ (отримувача) 37989253, рахунок отримувача: 31210206784008, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: судовий збір у розмірі 645 500 гривень 11 копійок, Дніпропетровський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ(суду) 34824364.

Поряд із цим, пунктом 5 частини п’ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В порушення вказаних норм, до суду не надано зазначених у пунктах 1, 5-87, 91 адміністративного позову додатків.

Частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:

- копії позовної заяви, а також копії доданих до неї документів, для направлення відповідачу;

- документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі та в порядку, передбачених чинним законодавством України;

- доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (додатків до позовної заяви).

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, –

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Вітафудз» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п’яти днів з дня отримання ухвали суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз’яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1