№ 7515521, 22.12.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2009 р. справа № 2а-18216/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Шальєвої В.А.

при секретарі

при секретарі Химич М.В.

за участю представника позивача Степанової С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м.Маріуполі до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ділінгова компанія» про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином,

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у м. Маріуполі звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ділінгова компанія» про стягнення грошових коштів за нікчемним правочином в сумі 168894,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що обвинувальним вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15.02.2008 року по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_1. у вчинені злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 3, 205 ч. 2, 366 ч. 1, встановлено, що ОСОБА_1. діючи узгоджено з іншими членами злочинного угрупування, в порушення ст.ст. 62, 79, 80 ГК України, створив у м. Маріуполі ТОВ «Українська ділінгова компанія» без наміру здійснювати підприємницьку діяльність, передбачену статутом цього підприємства. Тобто, створення відповідача зі злочинним умислом та без наміру здійснювати підприємницьку діяльність встановлена вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15.02.2008 року, зазначений вирок набрав законної сили 02.03.2008 року. Крім того, 05.04.2007 року відповідачем, в особі ОСОБА_1., в грошових чеках №КИ 3059951 від 23.02.2005 року на суму 59650,00 грн., №КИ 3059952 від 24.02.2005 року на суму 69300,00 грн., № КИ 3059953 від 05.03.2005 року на суму 6000,00 грн. та № КИ 3055554 від 10.03.2005 року на суму 33944,00 грн. при знятті грошових коштів було внесено відомості стосовно цілі використання коштів на повернення фінансової допомоги та закупку товару, тоді як фактично, перелічені по чеку витрати не здійснювались. Позивач, посилаючись на норми Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» та на встановлений вироком факт створення ТОВ «Українська ділінгова компанія» з метою прикриття незаконної діяльності по легалізації прибутку, отриманого злочинним шляхом, просив стягнути з відповідача на користь держави грошові кошти, отримані за нікчемним правочином.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням в друкованому виданні, заяви про відкладення судового засідання не надходило. За таких обставин суд визнав можливим розглянути справу без представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд визнав позов Державної податкової інспекції у м. Маріуполі до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ділінгова компанія» про стягнення грошових коштів за нікчемним правочином в сумі 168894,00 грн., обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Українська ділінгова компанія» зареєстровано виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 23.12.2004 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 13), діє на підставі статуту, зареєстрованого 30.03.2005 року (а.с. 6-12).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі податки, інші платежі).

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громади про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, позивач Державна податкова інспекція м. Маріуполя є субєктом владних повноважень, та здійснює в даних правовідносинах надані їй Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

В судовому засіданні встановлено, що вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15 лютого 2008 року ОСОБА_1. визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 366 КК України, та засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 років з позбавленням права підприємницької діяльності строком на 2 роки. На підставі ст.ст. 76, 76 КК України ОСОБА_1. звільнено від покарання з випробуванням на 2 роки (а.с. 20-39).

Зазначеним вироком суду, зокрема, встановлено, що ТОВ «Українська ділінгова компанія» внаслідок злочинних дій, в тому числі, ОСОБА_1. з метою отримання прибутку було внесено неправдиві відомості до грошових чеках №КИ 3059951 від 23.02.2005 року на суму 59650,00 грн., №КИ 3059952 від 24.02.2005 року на суму 69300,00 грн., № КИ 3059953 від 05.03.2005 року на суму 6000,00 грн. та № КИ 3055554 від 10.03.2005 року на суму 33944,00 грн., а саме в чеках зазначено мету використання коштів повернення фінансової допомоги та закупку товару, але фактично перелічені по чеку витрати не здійснювались.

Згідно вимог ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, суд вважає встановлений факт вчинення директором ТОВ «Українська ділінгова компанія» діяння, яке потягло за собою приховування незаконної діяльності по переведення безготівкових коштів в готівкові та легалізації прибутку, який отримано злочинним шляхом.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 11 цього Кодексу цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 1 статті 215 зазначеного Кодексу передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як передбачено ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відносини у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, та спрямований на боротьбу з фінансуванням тероризму регулює Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом».

Доходи, в розумінні цього Закону, - це будь-яка економічна вигода, одержана внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передує легалізації (відмиванню доходів), яка може складатися з матеріальної власності чи власності, що виражена в правах, а так само включає рухоме чи нерухоме майно та документи, які підтверджують право на таку власність або частку в ній.

Згідно вимог ст. 2 цього Закону до легалізації (відмивання) доходів цим Законом відносяться дії, спрямовані на приховування чи маскування незаконного походження коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів або іншого майна, за умови усвідомлення особою, що вони були доходами.

Частиною 1 ст. 208 ГК України передбачено застосування санкцій лише судом. Це правило відповідає нормі ст. 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Оскільки санкції, передбачені цією частиною, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими як такі, що відповідають визначенню ч. 1 ст. 238 ГК України. Тому такі санкції можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених ст. 250 ГК України.

Таким чином, оскільки вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 15.02.2008 року серед іншого встановлено також вчинення відповідачем правочину, спрямованого на легалізацію коштів в розмірі 168894,00 грн., отриманих злочинним шляхом та підтверджено чеками №КИ 3059951 від 23.02.2005 року на суму 59650,00 грн., №КИ 3059952 від 24.02.2005 року на суму 69300,00 грн., № КИ 3059953 від 05.03.2005 року на суму 6000,00 грн. та № КИ 3055554 від 10.03.2005 року на суму 33944,00 грн., зазначені правочини є такими, що порушують публічний порядок та моральні засади суспільства, тобто є нікчемними, та все отримане за цими правочинами у сумі 168894,00 грн. відповідно до ч.1 ст.208 Господарського кодексу України підлягають стягненню в дохід держави.

З урахуванням викладених обставин суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державної податкової інспекції у м. Маріуполі до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ділінгова компанія» про стягнення грошових коштів за нікчемним правочином - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ділінгова компанія» (87502, м. Маріуполь, вул. Менделєєва, б. 13/5, кв. 4, ЄДРПОУ 33244310, МФО 335816, р/р 26009314969980 в МФ ДРУ ТОВ «Банк «Фінанси та кредит») суму отриману за грошовими чеками №КИ 3059951 від 23.02.2005 року, №КИ 3059952 від 24.02.2005 року, № КИ 3059953 від 05.03.2005 року та № КИ 3055554 від 10.03.2005 року в розмірі 168894 (сто шістдесят вісім тисяч вісімсот девяносто чотири) грн. 00 коп.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Шальєва В.А.