Постановление суда № 75128705, 04.07.2018, Зміївський районний суд Харківської області

621/704/18

1-кп/621/142/18

УХВАЛА

04 липня 2018 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

у складі: головуючого Бібіка О.В.

за участю: секретаря судового засідання Акулової А.М.,

прокурора Юр'єва І.Д.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 16.04.2018 кримінальне провадження №12018220300000175 стосовно ОСОБА_1, що обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, призначено до судового розгляду на 13 годину 10 хвилин 27.04.2018.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 16.04.2018 за клопотанням обвинуваченого ОСОБА_1 для захисту його інтересів залучено захисника.

За письмовим клопотанням захисника ОСОБА_2 судовий розгляд матеріалів вказаного кримінального провадження 27.04.2018 відкладено на 13:15 год 18.05.2018, з метою навдання захиснику часу для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та матеріалами досудового розслідування.

18.05.2018 судовий розгляд відкладено у зв'язку з зайнятістю захисника ОСОБА_2 в Попаснянському районному суді Луганської області. Судовий розгляд призначено на 14:15 год. 30.05.2018.

30.05.2018 судовий розгляд кримінального провадження відкладено за клопотанням прокурора у зв'язку з неявкою та необхідністю повторного виклику потерпілого та свідків.

13.06.2018 року допитано свідка обвинувачення, відкладено судовий розгляд за клопотанням прокурора у зв'язку з неявкою та необхідністю повторного виклику потерпілого та свідків.

02.07.2018 року судовий розгляд кримінального провадження відкладено за клопотанням прокурора у зв'язку з неявкою та необхідністю повторного виклику потерпілого та свідків.

Прокурор Юр'єв І.Д. заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, та ризики, які були підставою для обрання саме такого запобіжного заходу, продовжують існувати, судовий розгляд не закінчено в строки, встановлені ухвалою суду про продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 у виді тримання під вартою спливають.

Обвинувачений ОСОБА_1 заявив колопотання, підтримане захисником, про зміну запобіжного заходу на більш м'який. Стверджував, що тиску на потерпілого та свідків здійснювати не буде. Його дружина не має житла та потребує допомоги з його боку.

Захисник ОСОБА_2 наголошував на тому, що прокурором на обгрунтування клопотання не надано жодного доказу щодо існування ризиків ухилення обвинуваченого від суду, здійснення тиску на потерпілого і свідків, а лише здійснено формальне посилання на норми процесуального закону, що регламентує підстави та вид застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, суд дійшов наступного:

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув’язнення.

При вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у виді тримання під варто, судом приймалось до уваги те, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, тяжкість можливих наслідків уникнення від слідства і серйозність пред'явленого обвинувачення, необхідність попередити тиск на свідків. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, існування ризиків, які стали підставою обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме вчинення обвинуваченим умисного тяжкого двооб'єктного злочину в період строку умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за умисний тяжкий злочин, того факту, що судове провадження не завершене, двомісячний строк тримання обвинуваченого під вартою закінчується 31.07.2018, а також поведінку обвинуваченого, яка призвела до рецидиву злочинів, враховуючи наявність ризиків щодо можливості впливу обвинуваченого у незаконний спосіб на потерпілого та свідків, які ще не допитувались у судовому засіданні, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та необхідність продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 строку тримання під вартою на два місяці, без визначення застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Стороною захисту не надано жодного доказу на спростування того ризику, що обвинувачений ОСОБА_1 при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу не вчинить нового злочину, в тому числі, із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, так як поведінка обвинуваченого свідчить про зворотнє.

Зокрема, 28.07.2017 його звільнено достроково з умовою не вчиняти інших злочинів, однак, він до закінчення умовно-дострокового терміну, 25.02.2018, знову, за офіційною версією органу досудового розслідування, вчинив новий умисний тяжкий злочин.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 331, 369, 372 КПК України суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 із тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід - відмовити.

Клопотання прокурора Юр'єва І.Д. про продовдження строку дії запобіжного заходу - задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України у виді тримання під вартою в Харківській УВП №27 – продовжити на 60 (шістдесят) днів до 02 вересня 2018 року включно, без визначення застави.

Судовий розгляд відкласти на 13-30 год. 30 липня 2018 року.

Ухвала суду оскарженню не підлягає. Заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду.

Суддя - О.В. Бібік