№ 7512301, 12.01.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

_________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2010 р. Справа № 2-а-5186/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Мультян Марини Бондівни,

при секретарі судового засідання: Скалій Лесі Володимирівні

за участю представників сторін:

позивача : Швайко І . А.- представник за дорученням;

відповідача : не з'явився, причини неявки суду не відомі

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Ленінського районного центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

до: ОСОБА_2

про: стягнення 623,87 грн.

ВСТАНОВИВ :

04.12.2009 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Ленінського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення 623,87 грн.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 07.12.2009 року за даним позовом відкрито провадження у справі.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за період з 21.09.2008 року по 30.10.2008 року відповідачу виплачено допомогу по безробіттю, тоді як у вказаний період відповідач відносилась до категорії зайнятого населення, що призвело до незаконного отримання допомоги по безробіттю в розмірі 623,87 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач письмових заперечень на позовну заяву не надав, в судове засідання не зявився, свого повноважного представника в суд не направив, про причини неявки не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується реєстром листів (а.с.23) та реєстром відправленої курєром кореспонденції (а.с.25).

За таких обставин, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. З огляду на вказане та зважаючи, що клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, справа розглядається без участі представника відповідача за наявними у справі документами. відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази та матеріали справи, в судовому засіданні встановлено наступне.

06.11.2007 року відповідач звернулась до Ленінського районного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

З 21.09.2008 року по 30.10.2008 року Ленінським районним центром зайнятості виплачено ОСОБА_2 допомогу на загальну суму 623,87 грн.

16.09.2009 року позивачем проведено розслідування щодо достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

За наслідками даного розслідування складено акт №161 від 16.09.2009 року розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»(а.с.8-9).

Відповідно до вказаного акту ОСОБА_3 з 21.09.2008 року по 30.10.2008 року належала до категорії зайнятого населення, про що не повідомила центр зайнятості.

Вказані обставини підтверджуються листом ТОВ «Мезон-К»№522 від 08.09.2009 року (а.с.12), яким останнє повідомило позивача про те, що ОСОБА_2 працює на ТОВ «Мезон-К»з 21.09.2008 року на посаді офіціанта їдальні №1 А-1231 (наказ №10/5-к від 21.09.2008 року).

24.09.2009 року на виконання наказу директора Ленінського РЦЗ м. Вінниці від 21.09.2009 року №132 «Про розслідування страхових випадків та обґрунтування виплат матеріального забезпечення безробітним в Ленінському РЦЗ»видано наказ №134, яким зобовязано ОСОБА_3 перерахувати на рахунок Ленінського РЦЗ безпідставно одержані кошти в розмірі 623,87 грн. (а.с.11).

Як встановлено судом, суми виплаченої допомоги по безробіттю відповідач позивачу не повернула, доказів на спростування встановлених актом перевірки обставин суду не надала.

Проаналізувавши наявні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Частиною першою статті четвертої вказаного Закону визначено, що держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні, в тому рахунку, виплату безробітним в установленому порядку допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги членам сім'ї, які перебувають на їх утриманні, та інших видів допомоги.

Згідно ст. 24 Закону України «Про зайнятість населення», держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:

а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;

б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;

в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю;

Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Статтею 31 зазначеного Закону встановлено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.

Як встановлено судом та підтверджується наявними в матеріалах справи документами, відповідач на момент свого працевлаштування в ТОВ «Мезон-К»(21.09.2008 року) перебувала на обліку в центрі зайнятості, а відтак з 21.09.2008 року безпідставно одержувала допомогу по безробіттю.

Згідно ч.2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Проте, як зясовано судом, відповідачем не вжито жодних заходів спрямованих на повідомлення позивача про наявність обставин, що унеможливлюють виплату допомоги по безробіттю.

Відповідно ж до ч.3 ст. 36 вказаного Закону, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Доказів погашення заявленої до стягнення суми заборгованості станом на день розгляду справи у суді відповідачем не надано.

Згідно ст.ст.71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у звязку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та в межах заявлених вимог в сумі 623,87 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. З огляду на те, що в процесі розгляду даної справи свідки не залучалися і не призначалася судова експертиза та, зважаючи на відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження відповідних судових витрат, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 21050, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 623,87 грн. ( шістсот двадцять три гривні 87 копійок) на користь Ленінського районного центру зайнятості (вул. Червоноармійська, 3-а, м. Вінниця, 210098, код ЄДРПОУ 21728042, р/р № 37179304900004 ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015).

3. Копію постанови надіслати відповідачу.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 14.01.10

СуддяМультян Марина Бондівна