Постановление суда № 75120753, 23.06.2018, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1733/18

Провадження № 2-1215/18

У Х В А Л А

іменем України

23 червня 2018 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Кравченка М.В.

при секретарі Бондаренко Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна факторингова компанія» про захист порушеного конституційного права споживача кредитних послуг,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, посилаючись на те, що під час розгляду справи про визнання недійсним кредитного договору, відповідач має право в порядку звернення стягнення зареєструвати своє право власності на предмет іпотеки, що може унеможливити виконання рішення суду, у разі задоволення позову про визнання кредитного договору недійсним.

Розгляд заяви проводився у порядку ч.1 ст.153 ЦПК України без виклику сторін.

Дослідивши заяву та додані до неї докази, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст.149 ЦПК України – суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

В порядку ст.150 ЦПК України, видами забезпечення позову, зокрема може бути накладення арешту на майно, частина 3 цієї ж статті передбачає, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову є цивільно-процесуальним заходом, що вживається судом та направлений на захист матеріально-правових інтересів позивача, що гарантують реальне виконання судового рішення. Він застосовується лише до позовів про визнання і про присудження. Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов’язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.

У заяві ОСОБА_1 посилається на те, що у разі реєстрації права власності на предмет іпотеки за відповідачем, це в подальшому може унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову про визнання кредитного договору недійсним.

Разом із тим, ОСОБА_1 просить забезпечити вказаний позов шляхом встановлення заборони суб’єктам державної реєстрації та державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов’язані з державної реєстрацією прав, у тому числі приймати будь-які заяви щодо проведення реєстраційних дій, щодо об’єктів нерухомого майна, а саме: житлового будинку, загальною площею 290, 8 кв. м., що розташований за адресою: Київська область, Васильківський район, село Крушинка, вул. Весняна, буд. 28 та земельної ділянки, загальною площею 0,1378 га, цільове призначення – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: Київська область, Васильківський район, село Крушинка, вул. Весняна, буд. 28, кадастровий номер – 3221484001:02:017:0065.

Суд вважає, що заявником не доведено того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також, що такі заходи забезпечення позову, як накладення арешту на майно є співмірними із заявленими позовними вимогами.

Так, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, однак як зазначено у заяві ОСОБА_1 ціна позову буде у вигляді немайнових позовних вимог, тобто вона пред’являє позов немайнового характеру, що явно не співмірно із запропонованим заходом забезпечення позову.

Позивач просить заборонити вчиняти будь-які дії пов’язані з державної реєстрацією прав на два об’єкти нерухомого майна.

Матеріали поданої заяви не містять жодних доказів з приводу вчинення саме відповідачем будь-яких дій, направлених на відчуження нерухомого майна.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог заяви, неспівмірність запропонованих заходів забезпечення позову, тому у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 149-153, 157 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в п’ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя М.В.Кравченко