Постановление суда № 75069392, 21.06.2018, Селидівський міський суд Донецької області

Справа №242/3027/18

Провадження №2/242/1155/18

УХВАЛА

Іменем України

21 червня 2018 року суддя Селидівського міського суду Донецької області Владимирська І.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Донецької міської ради м. Донецьк про визнання права власності на майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до Селидівського міського суду Донецької області з позовною заявою до Донецької міської ради м. Донецьк про визнання права власності на майно.

Пред’явлена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно з п.п 2,4,5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

В поданій позовній заяві вбачається, що позивач не зазначив повне найменування відповідача, а саме ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

Згідно з ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб становить.

Позивачем заявлено позовні вимоги майнового характеру, однак в позовній заяві не зазначено ціну позову, що унеможливлює встановлення розміру судового збору, який необхідно сплати при подачі позовної заяви.

В позовній заяві позивач просить звільнити її від сплати судового збору, на підставі ст. 5 п. 22 України «Про судовий збір».

Згідно з ч.3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно роз’яснень, викладених у п. 29 Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року №10, відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 136 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 83 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Однак, позивачем не надано належних доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, а саме: які б свідчили про скрутне майнове становище позивача.

Крім того, посилання позивача на ст. 5 п. 22 Закону України «Про судовий збір» є необґрунтованим, оскільки позивач не є переселенцем з тимчасово окупованої території України, а зареєстрована та мешкає в Донецькій області м. Гірник. Крім того, в позовній заяві відсутні посилання та докази на підтвердження порушення права власності на рухоме або нерухоме майно, внаслідок обставин, передбачених п. 22 ст. 5 Закону України.

В зв’язку з вищевикладеним суд вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

В порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивач не надав до суду доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 повинна бути залишена без руху.

Керуючись ст.ст. 175, 185 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Донецької міської ради м. Донецьк про визнання права власності на майно - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Інакше позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя І.М. Владимирська