Постановление суда № 75046028, 25.06.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

25 червня 2018 року м. Київ № 826/10651/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., при секретарі судового засідання Семеняці А.Р., розглянувши адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до третя особаУправління нормативно-методичного забезпечення та моніторингу володіння, використання та розпорядження нерухомого майна і земель в особі т.в.о. начальника управління Закутнього Бориса Михайловича Національне агентство з питань запобігання корупціїпро визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії , ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління нормативно-методичного забезпечення та моніторингу володіння, використання та розпорядження нерухомого майна і земель в особі т.в.о. начальника управління Закутнього Бориса Михайловича третя особа Національне агентство з питань запобігання корупції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Представники Відповідача заявлено клопотання про залишення позовної заяви бер розгляду в зв'язку з пропуском строку.

В обґрунтування клопотання представник відповідача зазначає, що позивач оскаржує розпорядчі документи, які були видані після подання ним позову 23.08.2017 року та позивачем не подано заяви про поновлення пропущеного строку.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню.

Відповідач зазначає, що позивач дізнався про видання наказу начальника Управління (по стройовій частині) від 07.09.2017 № 104 в частині призупинення виплати з 28.08.2017 грошового забезпечення 12.10.2017, що підтверджується його особистим рапортом від 12.10.2017 вх. № 293/з від 13.10.2017 щодо ознайомлення із згаданим наказом.

Наказ начальника Управління (по стройовій частині) від 19.10.2017 № 118 в частині внесення змін до наказу начальника Управління (по стройовій частині) від 13.10.2017 № 115 був підшитий до особової справи Позивача, яка 24.10.2017 направлена до військової частини А1314 - нового місця проходження служби Позивачем (реєстр № 25 від 24.10.2017).

Позивач звернувся з рапортом № 293/з від 13.10.2017 до тимчасово виконуючого обов'язки начальника Управління щодо не доведення до нього: наказу про призупинення виплати йому з 28.08.2017 грошового забезпечення та про поновлення виплати з 12.10.2017; наказу про призначення стосовно Позивача службового розслідування та наказу про результати його проведення, а також матеріалів вказаного службового розслідування; наказу за результатами розгляду рапорту Позивача від 11.08.2017 № 235/з; службової картки.

За результатами розгляду рапорту 13.10.2017 ТВО начальника Управління прийнято рішення щодо доведення до Позивача документів, що підтверджується відповідною резолюцією. ОСОБА_1 відмовився ознайомлюватись із вказаними документами, що підтверджується рапортом тимчасово виконуючого обов'язки начальника адміністративного відділу та кадрів Управління молодшим лейтенантом Зеленковою Ю.А. № 1423 від 17.10.2018.

Позивачем подано позовну заяву до Окружного адміністративного суду міста Києва 23 серпня 2017 року, у встановлений строк.

Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду, Суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 ст. 122 КАС України Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно п. 8 ч 1. ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Отже, чинне законодавство встановленими строками обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Крім цього, початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Тому, при визначенні початку цього строку Суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність).

З аналізу матеріалів справи та норм права, Суд приходить до висновку, що відсутні підстави для залишення його без розгляду.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці також наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод у статті 6 гарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно з її положеннями, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Зі змісту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вбачається, що доступність правосуддя є невід'ємним елементом права на справедливий суд.

Так, у справі «Bellet v. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації.

Враховуючи вищезазначене, Суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду.

Керуючись ст.ст. 120 - 123, п.8 ч. 1 ст. 240, 256, 293 - 297 КАС України, суд,

Ухвалив:

Відмовити Управлінню нормативно-методичного забезпечення та моніторингу володіння, використання та розпорядження нерухомого майна і земель в особі т.в.о. начальника управління Закутнього Бориса Михайловича в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук