№ 75025740, 14.06.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2602/18 Справа № 192/1915/17 Головуючий у 1 й інстанції - Щербина Н. О. Доповідач - Пономарь З.М.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року м. Дніпро

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Пономарь З.М., суддів Макарова М.О., Петешенкової М.Ю., при секретарі Сахарові Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 05 січня 2018 року за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

У листопаді 2017 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулось до ОСОБА_3 з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором (без номера) від 08.10.2013р. та посилався на те, що ОСОБА_3 отримав кредит у сумі 300грн. у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку. Банк просив стягнути з ОСОБА_3 заборгованість станом на 30.09.2017р. у сумі 24794грн.95коп., у тому числі, 154грн.27коп. заборгованості за кредитом, 18883грн.78коп. заборгованості за відсотками, 4100грн. пені та комісії, штрафів 500грн. та 1156грн.90коп.

Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 05.01.2018р. у задоволенні позову ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено. В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» просив скасувати вказане рішення суду, посилаючись на його невідповідність вимогам закону.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

На підтвердження заявленого позову банком надану письмову анкету-заяву ОСОБА_3 про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 08.10.2013р. (а.с.6).

За відомостями банку станом на 30.09.2017р. заборгованість ОСОБА_3 за вказаним договором складала 24794грн.95коп. та складалась із 154грн.27коп. заборгованості за кредитом,18883грн.78коп.заборгованості по процентам за користування кредитом, 4100грн. заборгованості за пенею та комісією, штрафу (фіксована частина) - 500грн. та (процентна складова) - 1156грн.90коп. (а.с.5).

Між тим, анкета-заява ОСОБА_3 від 08.10.2013р. містить виконані ОСОБА_3 лише підпис та дату - 08.10.2013р. Жодне з інших полів бланку анкети-заяви ним заповнено, зазначень про бажання отримання конкретного кредитного ліміту та його конкретних умов заява не місить.

ОСОБА_3 вказував, що заява ним банку дійсно подавалася, але не з метою отримання кредиту, а з метою отримання картки для перерахування на неї сум відшкодування за спричинену у дорожньо-транспортній пригоді шкоду. Залишок вказаної суми відшкодування у розмірі 271грн.61коп. зарахований банком на отриману ним картку.

Враховуючи встановлені обставини про недоведеність факту отримання кредиту на зазначених у позові банку умовах, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову банку про стягнення зі ОСОБА_3 кредитної заборгованості на підставі ст.1048,1054 ЦК України за його недоведеністю.

Твердження ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в апеляційній скарзі про неправильність рішення суду першої інстанції безпідставні та суперечать дійсним обставинам справи. Доводи банку в апеляційній скарзі на те, що підписана ОСОБА_3 08.10.2013р. заява свідчить саме про укладення ним кредитного договору безпідставні, оскільки вказана заява ОСОБА_3 лише свідчить про те, що він приєднався до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку. Заперечення ОСОБА_3 проти позову та його пояснення про те, що картка ним отримана лише для перерахування грошових коштів від особи, яка була винною у ДТП, а не для отримання кредиту, підтверджено розрахунком самого банку. Так, з відомостей останнього вбачається, що кредитний ліміт ОСОБА_3 у сумі 300грн. взагалі не встановлювався. Більш того, 08.10.2013р. кредитний ліміт ОСОБА_3 у будь-якій сумі також не встановлювався. Однак одночасно розрахунок містить зазначення про погашення ОСОБА_3 08.10.2013р. кредиту у сумі 271грн.61коп. (а.с.5). Ні матеріали справи, ні апеляційна скарга доказів отримання ОСОБА_3 кредитного ліміту у сумі 300грн. не містять. За таких обставин посилання банку в апеляційній скарзі на отримання ОСОБА_3 кредитної картки з кредитним лімітом фактично є припущеннями, на яких відповідно до вимог ч.6 ст.81 ЦПК України доведення ґрунтуватись не може.

Враховуючи наведене, підстав для скасування рішення суду першої інстанції за доводами апеляційної скарги банку не вбачається.

Керуючись ст.ст.367,374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» залишити без задоволення.

Рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 05 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Судді : Пономарь З.М. Макаров М.О. Петешенкова М.Ю.