№ 75020072, 14.06.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2722/18А Справа № 209/2702/17 Головуючий у 1 й інстанції - Маслов Д. В. Доповідач - Пономарь З.М.Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року м. Дніпро

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Пономарь З.М., суддів Макарова М.О., Петешенкової М.Ю., при секретарі Сахарові Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» на заочне рішення Дніпровського міського суду м.Дніпродзержинська від 26 грудня 2017 року за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

09.10.2017р. ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до ОСОБА_3 з позовом про стягнення кредитної заборгованості станом на 31.07.2017р. у сумі 62016грн.89коп., у тому числі, 3788грн.36коп. заборгованості за тілом кредиту, 51474грн.50коп. заборгованості за процентами за користування кредитом, 3562грн.75коп. пені та комісії, 250грн. та 2941грн.28коп. штрафів, посилаючись на неналежне виконання ним кредитних зобов’язань за договором б/н від 22.08.2008р.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 26.12.2017р. у задоволені позовних вимог ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» відмовлено. В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» просило скасувати вказане судове рішення, посилаючись на не врахування судом обставин справи про укладений ОСОБА_3 кредитний договір від 22.08.2008р. та наданих доказів про існування заборгованості за вказаним договором.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

З матеріалів справи вбачається наступне.

Заявлені позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором банк обґрунтовував фактом укладення останнім кредитного договору б/н від 22.08.2008р. з отриманням кредиту у сумі 10700грн., зі сплатою відсотків у розмірі 22,80% та розрахунком заборгованості за договором від 22.08.2008р.

Проте до позовної заяви додано заяву ОСОБА_3 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, датовану 10.09.2008р., у якій він заявив ПриватБанку бажання оформити платіжну картку «Універсальна» з кредитним лімітом 250грн. з базовою відсотковою ставкою 25% (а.с. 11). Довідка про умови кредитування підписана ним також 10.09.2008р. (а.с.10).

За відомостями банку станом на 31.07.2017р. заборгованість ОСОБА_3 за договором від 22.08.2008р. складала 62016грн.89коп. та складалась із 3788грн.36коп. заборгованості за кредитом, 51474грн.50коп.заборгованості по процентам за користування кредитом за ставкою 22,80%, 3562грн.75коп. заборгованості за пенею та комісією, штрафу (фіксована частина) - 250грн. та (процентна складова) - 2941грн.28коп. (а.с.6-9).

Оскільки доказів на підтвердження факту укладення ОСОБА_3 кредитного договору 22.08.2008р. про отримання кредиту у сумі 10700грн. з відсотковою ставкою 22.80% банком не надано, судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» у позові про стягнення заборгованості згідно ст.ст.1048,1054 ЦК України за його недоведеністю.

Твердження ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в апеляційній скарзі про неправильність рішення суду першої інстанції безпідставні, суперечать вимогам закону та дійсним обставинам справи. Ні матеріали справи, ні апеляційна скарга банку не містять доказів на підтвердження факту укладення з ОСОБА_3 кредитного договору саме 22.08.2008р. Надана до позову заява ОСОБА_3 про бажання отримати платіжну картку має іншу дату, інший розмір кредитного ліміту та інший розмір відсоткової ставки. У своїх письмових поясненнях на позов ОСОБА_3 вказував, що дійсно отримував кредит, але у 2012 році (а.с.43-45). За таких обставин посилання банку на те, що ним надані належні докази на підтвердження укладення зазначеного ним у позові кредитного договору суперечать матеріалам справи, позовні вимоги дійсно є недоведеними та мають характер припущень. Між тим, відповідно до вимог ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином підстав для скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги банку підстав не вбачається.

Керуючись ст.ст.367,374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» залишити без задоволення.

Заочне рішення Дніпровського міського суду м.Дніпродзержинська від 26 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Судді : Пономарь З.М. Макаров М.О. Петешенкова М.Ю.