Решение № 75012273, 22.06.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/2822/18

Провадження № 2 /336/1897/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

22 червня 2018 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді: Голубкової М.А.

за участю секретаря : Когут С.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданнів порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206), третя особа 5 Запорізька державна нотаріальна контора (м. Запоріжжя, вул. Цитрусова, 5, 69071) про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила визнати поважною причину пропуску нею строку для прийняття спадщини та визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлої 18.11.2011 року матері – ОСОБА_2.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 18.11.2011 року померла ОСОБА_2 (у віці 87 років), що підтверджується свідоцтвом про смерть № 219929 серія І-ЖС виданого 20.11.2011р Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 6805.

Після смерті ОСОБА_3 18 листопада 2011р вітрилася спадщина, а саме 21/25 частин житлового будинку за адресою м. Запоріжжя вул.. Піхотна 13.

Як вказує позивачка вона до і після смерті матері проживала у будинку за адресою м. Запоріжжя: вул.. Піхотна 13, так як вік матері був 87 років і стан здоров’я матері погіршувався і тому необхідна була стороння допомога, сплачувала комунальні послуги, вела господарство, тобто прийняла спадкове майно від померлої матері і зараз там проживає.

Позивач вважає, що з поважних причин пропустила строк для прийняття спадщини, оскільки після смерті спадкодавця, в короткий проміжок часу у позивача померли син ОСОБА_4 та чоловік ОСОБА_5 поховання та смерть яких дуже вплинуло на позивача та стало причиною пропуску строку для прийняття спадщини після смерті матері. Також вказує, що її спадкові права ніхто не оспорює.

Позивач звернулась до 5 державної нотаріальної контори з питання оформлення спадщини та їй було роз’яснено, що оскільки після смерті спадкодавця минуло більше ніж шість місяців, встановлених законом для прийняття спадщини, нотаріус не має права вчиняти подальші дії з питань оформлення спадщини та рекомендовано звернутися до суду для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини. Тому вона вимушена звернутись до суду із вказаним позовом.

Позивач надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує на зазначених обставинах.

Представником відповідача подано письмову заяву відповідно до якої, відповідач визнає обставини викладені в позові та не заперечує проти заявлених позовних вимог, просить розглянути справу без її участі, проти позову не заперечує.

Третя особа в судове засідання не з’явилась, заперечень щодо предмету позову не подавала, про причини неявки не повідомила.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв’язку із неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, не здійснюється згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України.

За ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Як вказує ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

За ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Суд вважає за можливе розглядати справу у підготовчому судовому засіданні за відсутності сторін, на підставі ст. 206 ЦПК України, суд приймає визнання відповідачем позову, яке не суперечить змісту закону та не порушує права сторін, тому ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст. 1270 ЦПК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно ч.3 ст.1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається з ч.1ст. 1270ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30. 05. 2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_6 є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2, померлої 18.11.2011 року (у віці 87 років), що підтверджується свідоцтвом про смерть № 219929 серія І-ЖС виданого 20.11.2011р Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 6805, а також рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 березня 2017 року у справі № 336/846/17 яким встановлено, що ОСОБА_2 є рідною матір’ю ОСОБА_1.

Померла ОСОБА_2 була власницею частки житлового будинку за адресою м. Запоріжжя вул.. Піхотна 13, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 0612.1989 року (отримала у спадок після смерті свого чоловіка) виданого державним нотаріусом 02-01.1990 року реєстровий № 12700. та технічного паспорту.

Співвласницею будинку за адресою м. Запоріжжя вул.. Піхотна 13 є позивачка, яка отримала частку будинку у спадок після смерті своєї бабусі ОСОБА_7 (свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 16.03.2010р).

Після смерті матері ОСОБА_2, померлої 18.11.2011 року, у П’ятій запорізькій державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа № 50-2016 від 29.01.2016 року.

Враховуючи, що позивач звернулась до нотаріуса для оформлення спадкових прав після смерті своє матері, лише 20.03.2018 року, тобто з моменту смерті спадкодавця минуло більш ніж шість місяців, нотаріус не має права вчиняти подальші дії з питань оформлення спадщини позивачу рекомендовано звернутися до суду у разі наявності поважних причин пропущення встановленого законом строку для прийняття спадщини. ( а.с. 15)

Матеріалами справи підтверджено, що 28.02.2012р після тяжкої хвороби (вірус імунодефіциту людини з ознаками мікробактеріальної інфекції визначено у довідці про причини смерті № 27 від 29.02.2012р) помер рідний син позивачки - ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 01 березня 2012 року і серія І-ЖС № 227756 виданого Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів І цивільного стану актовий запис № 1280 у віці 43 роки.

Померлий син ОСОБА_4, був спільною дитиною від шлюбу І з ОСОБА_5 з яким позивачка була у шлюбі з 04.03.1969 року, пізніше чоловік помер. Цей факт підтверджується рішенням суду від 15 березня 2017р. справа № 336/846/17. Позивачка сина поховала, що підтверджується свідоцтвом про поховання № 182028.

Таким чином, в судовому засіданні знайшли своє підтвердження доводи позивача, про те що остання мала поважні причини для пропуску строку для надання заяви про прийняття спадщини, тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись 3,4,11-13, 19, 259, 263, 265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206), третя особа 5 Запорізька державна нотаріальна контора (м. Запоріжжя, вул. Цитрусова, 5, 69071) про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини - задовольнити.

Визнати поважною причину пропуску ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_2, строку для прийняття спадщини та визначити їй додатковий строк тривалістю два місяці, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили, для надання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, померлої 18.11.2011 року у м. Запоріжжя.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Голубкова М.А.