№ 74986478, 26.06.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.У. № 311/308/18 Головуючий у 1 інстанції: Носик М.А.

Справа № 22-ц/778/2492/18 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Крилової О.В.

суддів: Кухаря С.В.

ОСОБА_2

секретар: Бєлова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Василівського районного суду Запорізької області від 01 лютого 2018 року за поданням заступника начальника Василівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про тимчасове обмеження права боржника на виїзд за межі України без вилучення паспортного документа,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 01 лютого 2018 року подання заступника начальника Василівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про тимчасове обмеження права боржника на виїзд за межі України боржника без вилучення паспортного документа - задоволено.

Тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон боржника ОСОБА_3, дата народження 25 липня 1976 року, РНОКПП НОМЕР_1, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_1, до виконання зобов’язань по зведеному виконавчому провадженню №55261258 від 27 листопада 2017 року, про стягнення з ОСОБА_3 на користь юридичних та фізичних осіб грошових коштів в розмірі 704400,11 грн.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду ОСОБА_3 в особі адвоката ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, та постановити нову, якою у задоволенні подання відмовити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції і обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно положень п.2 ч.1 ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну" від 21 січня 1994 року (зі змінами), громадянин України може бути обмежений управі виїзду за кордон, якщо відносно нього діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору у передбачених законом випадках.

Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

Відповідно до п. 19 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника – фізичної особи або керівника боржника – юридичної особи за межі України - до виконання зобов’язань за рішенням.

Тож законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов’язань, а за ухилення від їх виконання. У зв’язку з цим підлягає з’ясуванню чи дійсно особа свідомо не виконувала зобов’язання, або невиконання зумовлено об’єктивними причинами.

Під поняттям "ухилення від виконання зобов’язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов’язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов’язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які не залежні від нього об’єктивні обставини (дія непереборної сили, події тощо).

Відповідно до положень частини першої статті 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.

Необхідною передумовою обрання такого заходу забезпечення виконання рішення суду, як обмеження боржника у праві виїзду за межі України, є встановлення судом дійсних обставин ухилення боржника від виконання судового рішення. Такі обставини суд повинен установити, виходячи з відомостей зазначених у поданні, матеріалів виконавчого провадження та пояснень державного виконавця.

В силу ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Відповідно наявність умислу та інші факти, як обставини, які є предметом посилання суб’єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню.

Суд першої інстанції не мотивував та не обґрунтував свої висновки в частині ухилення ОСОБА_5 від виконання зобов'язань.

В ухвалі суд першої інстанції зазначив, що боржник не виконав судове рішення, не подав декларацію про доходи, не з’являється на виклики державного виконавця.

Такі обставини не підтверджені належними доказами.

Так, в справі міститься лише одне повідомлення про отримання листа за місцем проживання боржника, але ані зміст цього листа, ані відомості про те, що то був виклик до державного виконавця, - повідомлення не містить.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон датоване державним виконавцем 25.01.2018 року, тоді як постанова про відкриття провадження була постановлена лише за 2 місяці до цього 21.11.2017 року щодо стягнення з боржника грошової суми на користь ОСОБА_6

Які дії свідчать про ухилення боржника ОСОБА_5 від виконання своїх обов’язків ані з подання ДВС, ані з оскаржуваної ухвали не вбачається.

Жодних відомостей про те, що боржник отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження та вчиняв будь-які дії, спрямовані на ухилення від сплати боргів за виконавчими документами – не надано.

Навпаки, щодо стягнення грошової суми на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» - то борг погашений ОСОБА_3, про що є відповідна довідка банку та постанова про закриття виконавчого провадження.

Отже, державний виконавець не довів та в матеріалах подання відсутні будь-які докази того, що боржник свідомо ухилявся від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням суду, а тому у суду не було передбачених законом підстав для обмеження останнього у праві виїзду за межі України та його тимчасового затримання.

Згідно статті 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому Протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров’я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального права та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, у зв’язку з чим вона підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволені подання.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Василівського районного суду Запорізької області від 01 лютого 2018 року у цій справі скасувати.

В задоволенні подання заступника начальника Василівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про тимчасове обмеження права боржника на виїзд за межі України без вилучення паспортного документа, - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: